Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову в ухваленні додаткового рішення
26 квітня 2018 р. Справа №805/830/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 лютого 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року вищевказаний адміністративний позов було задоволено повністю: 1) визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №10762 від 09 січня 2018 року; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №10762 від 09 січня 2018 року наданої Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
26 квітня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що певні позовні вимоги, зокрема «здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016» та «зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення» залишилися невирішеними.
Враховуючи викладене, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №805/830/18-а, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 різницю суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 року, без врахування норм постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та подати звіт про виконання судового рішення.
З огляду на те, що судове рішення від 02 квітня 2018 року в адміністративній справі № 805/830/18-а прийнято за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, та з урахуванням приписів частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Порядок ухвалення додаткового рішення визначений у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).
Згідно змісту вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 1 статті 252 кодексу, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зазначений перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним.
Вивчивши позовні вимоги та зміст рішення від 02.04.2018 року суд дійшов висновку, що судом ухвалено рішення щодо всіх заявлених позовних вимог із визначенням способу виконання судового рішення. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд звертає увагу на те, що вимога про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не є позовною вимогою в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим, суд вважає необхідним звернути наступне.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до ч. 1 вказаної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
Отже, з вищенаведеного вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах є правом суду, а не обов'язком. Особа-позивач же, на користь якого ухвалено постанову суду, в свою чергу має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача надання звіту про виконання судового рішення.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності та враховуючи, що судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог, клопотань, з приводу яких досліджувалися докази з визначенням способу виконання судового рішення, та вирішено питання про судові витрати, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №805/830/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №805/830/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідні суди.
Суддя Лазарєв В.В.