Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 квітня 2018 р. Справа№805/2109/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орендне підприємство Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - УПФ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орендне підприємство Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, рішенням УПФ їй відмовлено у призначенні пенсії із посиланням на недостатність пільгового стажу за списком №2. Таким чином, УПФ не зарахувало до пільгового стажу період роботи на орендному підприємстві Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників.
Позивач вважає таке рішення УПФ протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.
Виходячи з наведеного, позивач просить зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03 вересня 2017 року, з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №2 з 26 січня 1983 року по 02 травня 1984 року на посаді «Слюсаря-ремонтника» та з 03 травня 1984 року по 01 листопада 2000 року на посаді «оператора скло формуючої машини» в Орендному підприємстві Костянтинівський завод скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників скасувавши рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09 листопада 2017 року, як незаконне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з викликом сторін. В ухвалі було витребувано докази з УПФ та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Зазначену ухвали отримано відповідачем 05 квітня 2018 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача до суду у визначений час не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На час ухвалення рішення у справі відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані витребуваних судом доказів.
За приписами частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Приймаючи до уваги наведене та враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та вирішення справи за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія паспорту (а.с. 8-9).
09 жовтня 2017 року позивач звернувся до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії за віком згідно зі ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 28).
До вказаної заяви було додано: копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки, копію військового квитка, архівну довідку про стаж № 05-07-07/746, архівну копію особової картки від 25.09.2017 року №05-07-07/746, архівну копію наказу «про підсумки атестації робочих місць від 08.04.1994 року №304к», копію свідоцтва про народження від 21.02.1968 року І-ЯК №1325608.
09 листопада 2017 року рішенням Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування» (а.с. 10-11).
Рішення про відмову у призначенні пенсії вмотивовано тим, що для призначення пенсії заявницею надано довідки архівної установи без дати № 05-07-07/745 та №1085 що підтверджують період роботи з 26.01.1983 року по 02.051984 року на посаді слюсаря-ремонтника, з 03.05.1984 року по 01.11.2000 року на посаді оператора скло формуючих машин на орендному підприємстві Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників. Проте орендне підприємство Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників не є ліквідованим підприємством. УПФ звернуло увагу на те, що довідку, що уточнює пільговий характер роботи заявником не надано.
Отже, відповідачем не зараховані до пільгового стажу позивача періоди роботи з 26.01.1983 року по 02.05.1984 року на посаді слюсаря-ремонтника, з 03.05.1984 року по 01.11.2000 року на посаді оператора скло формуючих машин на орендному підприємстві Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників
Позивач оскаржує вищевказані дії та рішення відповідача, як такі, що прийняті (вчинені) з порушенням норм чинного законодавства та порушують її конституційні права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_2 України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме стаття 13 викладена у наступній редакції.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_2 України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вищевказана норма закону кореспондується із статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_2 України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом ОСОБА_2 України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (частина 2 вказаної статті).
Відповідно до ст. 62 вищевказаного Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У трудовій книжці позивача зазначено, що останній з 27.01.1983 року по 02.05.1984 року працював на посаді слюсаря-ремонтника та з 03.05.1984 року по 31.10.2000 року працював оператором склоформуючих машин на орендному підприємстві Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників (а.с.12-13).
Також трудова книжка позивача містить запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 з посиланням на наказ № 304 к від 08 червня 1994 року (а.с.13).
Вищевказані записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства.
Наказом «Костянтинівського заводу скловиробів ім.13-ти розстріляних робочих» від 08 червня 1994 року № 304к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» затверджено списки виробництв, робіт, професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.20, 21).
Переліком робочих місць, посад «Костянтинівського заводу скловиробів ім.13-ти розстріляних робочих» за результатами атестації яких підтверджено право на пенсію на пільгових умовах, який затверджено 10 червня 1994 року передбачено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, в тому числі посади слюсар-ремонтник та оператором склоформуючих машин.
Наказом № 582-к від 25 листопада 1999 року орендного підприємства Костянтинівський завод скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників «Про атестацію робочих місць за умовами праці» затверджено списки виробництв, робіт, професій, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.22-23).
З переліку робочих місць, посад, затверджених вказаним наказом, за наслідками атестації яких, вбачається, що посади слюсар-ремонтник та оператором склоформуючих машин віднесено до списку №2 (а.с. 24).
Згідно архівної довідки № 05-07-07/745 без дати позивача прийнято на роботу з 26.01.1983 року до Костянтинівського заводу скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників (з 1994 року орендне підприємство Костянтинівський завод скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників) слюсарем ремонтником в цех № 3. З 03.05.1984 року позивач був переведений машиністом склоформуючих машин. З 01 квітня 1988 року професію «машиніст склоформуючих машин» перейменовано в «оператор склоформуючих машин». Звільнено за переведенням до ТОВ ТК «Кристал» 01.11.2000 року. Архівна довідка свідчить, що у справі «Атестація робочих місць за умовами праці» наявні накази: № 304 к від 08 червня 1994 року, № 582-к від 25 листопада 1999 року якими затверджено перелік професій, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 в тому числі, оператор склоформуючих машин (а.с.16-17).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що пільговий стаж роботи позивача в період часу з 27.01.1983 року по 31.10.2000 року підтверджено записами у трудовій книжці, архівною довідкою та наказами № 304 к від 08 червня 1994 року, № 582-к від 25 листопада 1999 року.
Крім того, пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
З трудової книжки позивача вбачається, що усі відомості про місце роботи, що зазначені позивачем у позовній заяві, підтверджені відповідними записами.
Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Таким чином, відмова в призначенні пенсії через відсутність належно оформленої довідки уточнюючого характеру повністю суперечить нормам чинного законодавства України, в тому числі приписам статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення УПФ від 09 листопада 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії прийнято не на підставі Конституцією та законів України, а отже підлягає скасуванню.
Між тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.09.2017 року,з урахуванням пільгового стажу роботи суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Рекомендаціями Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі «Класс та інші проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.10.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах .
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орендне підприємство Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орендне підприємство Костянтинівський завод скловиробів імені 13-ти розстріляних робітників про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09 листопада 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 09 жовтня 2017 року № 4775 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Ціолковського, 25, м. Костянтинівка, Донецька область, 85113, код ЄДРПОУ 37544278) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 85113, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) гривні 87 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лазарєв В.В.