04 квітня 2018 року Справа № 334/8749/17 Провадження №ЗП/808/50/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (вул. І. Гутника-Залужного, буд. 15, м. Запоріжжя, 69096)
до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А, м. Запоріжжя, 69076)
про зобов'язання вчинити певні дії,
05 лютого 2018 року з Ленінського районного суду м. Запоріжжя до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1В.) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач або Правобережне ОУПФУ м. Запоріжжя), в якому позивач (з урахуванням уточнень від 02.03.2018) просить суд:
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, яка розрахована відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком на підставі постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2016 по справі № 334/5513/16-а.
Ухвалою суду від 09 лютого 2018 року адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позову.
Ухвалою суду від 06 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №334/8749/17, провадження №ЗП/808/50/18.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному ОУПФУ м. Запоріжжя та з 24.04.2012 отримує пенсію за віком. З 10.08.2016 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, на підставі постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2016 по справі №334/5513/16-а. 27.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач відмовив у виплаті зазначеної грошової допомоги, оскільки позивачу з 17.12.2003 призначалася пенсія за вислугу років, а в постанові суду від 21.12.2016 відсутнє зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій. Позивач звертає увагу, що не отримував будь-якого виду пенсії, тому відмова відповідача є необґрунтованою. За таких обставин просить задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (від 26.03.2018 №9742), в якому зазначає, що оскільки позивачу раніше (17.12.2003) призначалась пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», то під час призначення пенсії за віком у нього відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того посилається на п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2011 №1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», відповідно до якого для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Вказує, що при призначенні пенсії позивачу застосовувався показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а отже вимоги щодо виплати грошової допомоги, розрахованої із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком є необґрунтованими. Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення із позовом.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 17.12.2003 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти.
З 22.12.2003 виплату пенсії за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням позивача на посаду вчителя математики в ліцеї №56 м. Запоріжжя.
З 2003 по 2012 роки позивач продовжував працювати та отримувати заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 24.04.2012 ОСОБА_1 набула права на вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
24.04.2012 позивачем подано до органу Пенсійного фонду заяву, на підставі якої Правобережне ОУПФУ м. Запоріжжя здійснило переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, при цьому заробітну плату для обчислення пенсії розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Позивач оскаржила вказані дії в судовому порядку, постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2016 по справі №334/5513/16-а позов задоволено, з 10.08.2016 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
27.11.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та одержав відмову, оформлену листом від 12.12.2017 №465/Н-9.
Не погоджуючись з такими діями органу Пенсійного фонду, ОСОБА_2 звернулась до суду із даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі-Закон №1058-ІV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі-Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Не заперечуючи досягнення позивачем на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058-ІV, не заперечуючи того, що позивач на день досягнення пенсійного віку працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1058-ІV, не заперечуючи наявності у позивача страхового стажу 30 років, пенсійний орган вказує на те, що оскільки позивачу раніше призначалася та виплачувалась пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», то під час призначення пенсії за віком у нього відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV.
У відзиві на позов (від 26.03.2018 №9742) відповідач зазначає, що ОСОБА_1 у березні 2004 року виплачено пенсію за період з 17.12.2003 по 21.12.2003, при цьому позивач факт отримання пенсії за вислугу років заперечує. Матеріали справи містять лише протокол від 30.12.2003 №2102, при цьому відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 саме отримувала пенсію за вислугу років. Суд звертає увагу, що поняття призначення пенсії та фактичне її отримання не є тотожними.
Щодо посилань органу Пенсійного фонду на те, що при призначенні пенсії позивачу застосовувався показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а отже вимоги щодо виплати грошової допомоги, розрахованої із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009-2011 роки є необґрунтованими, суд зазначає, що дії Правобережного ОУПУ м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні позивачу пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за 2009-2011 роки визнано протиправними постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя 21.12.2016 по справі №334/5513/16-а, а отже дані доводи відповідача є неаргументованими.
Щодо пропущення позивачем строку звернення із позовом, на яке посилається відповідач у відзиві, суд зазначає наступне.
За правилами, встановленими частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернулась із даним адміністративним позовом 29.12.2017, при цьому про відмову органу Пенсійного фонду у виплаті їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дізналася з листа Правобережного ОУПФУ м. Запоріжжя від 12.12.2017 №465/Н-9.
За таких обставин, адміністративний позов подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. І. Гутника-Залужного, буд. 15, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А, м. Запоріжжя, 69076, код ЄДРПОУ 41248943) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А, м. Запоріжжя, 69076, код ЄДРПОУ 41248943) виплатити ОСОБА_1 (вул. І. Гутника-Залужного, буд. 15, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, яка розрахована відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком на підставі постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2016 по справі №334/5513/16-а.
3. Судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 (вул. І. Гутника-Залужного, буд. 15, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А, м. Запоріжжя, 69076, код ЄДРПОУ 41248943).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 04.04.2018.
Суддя Ю.П. Бойченко