12 квітня 2018 року Справа № 804/8565/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
за участі секретаря судового засідання Бузякова М.Р.
за участі
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про скасування наказу та скасування реєстраційних дій, -
14 грудня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, в якому позивач просив:
- скасувати повністю наказ Міністерства юстиції України від 26 вересня 2017 року за №3019/2 про скасування реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10701070022027983, №10701050023027983 та №10701070024027983 від 29 липня 2017 року;
- скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10709980038027983, №10709980037027983, №10709980036027983 від 26 вересня 2017 року;
- скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10703330028027983, №10703330029027983, №10703330030027983 від 02 серпня 2017 року та корегування №10707770031027983 від 02 серпня 2017 року;
- скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10701070032027983, №10707770033027983 від 19.08.2017 року, за №10701050034027983 від 29.08.2017 року, за №10701070035027983 від 31.08.2017 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без руху.
16 січня 2018 року на виконання ухвали позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до розгляду.
13 лютого 2018 року у судове засідання позивач не з'явився. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу про відкриття провадження та повістку про виклик позивач отримав 29 січня 2018 року.
Відповідно до частини третьої та восьмої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Таким чином, позивача про дату час та місце судового засідання було повідомлено належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи.
У зв'язку з першою неявкою повідомленого належним чином позивача на підставі положень частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України судом відкладено підготовче судове засідання до 22 березня 2018 року о 11 год. 30 хв.
22 березня 2018 року у судове засідання позивач не з'явився, докази належного повідомлення відсутні, у зв'язку з чим суд на підставі п.1 ч.2 ст.205 КАС України відклав підготовче судове засідання до 12 квітня 2018 року о 11 год. 45 хв.
12 квітня 2018 року у судове засідання позивач не з'явився. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення повістку про виклик позивач на 12.04.2018р. отримав 04 квітня 2018 року.
Суд зазначає, що матеріалами адміністративної справи підтверджується належне повідомлення позивача про дату час та місце судового засідання було повідомлено згідно з приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною третьою вказаної статті визначено, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до положень частини п'ятої вищезазначеної статті учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому, згідно з частинами першою та четвертою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Всупереч наведеної норми позивач жодного разу завчасно не повідомив суд про неможливість прибуття у судове засідання з наведенням обґрунтувань та доказів поважності таких причин.
Згідно з приписами частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Частинами першою та другою статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини “Іззетов проти України”, “Пискал проти України”, “Майстер проти України”, “Субот проти України”, “Крюков проти України”, “Крат проти України”, “Сокор проти України”, “Кобченко проти України”, “Шульга проти України”, “Лагун проти України”, “Буряк проти України”, “ТОВ “ФПК “ГРОСС” проти України”, “Гержик проти України” суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Водночас, неявки позивача в судове засідання спричиняють затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Кодексу адміністративного судочинства України, так і пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, повторно не прибув у підготовче засідання без поважних причин, а саме 13.02.208р. та 12.04.2018р., та не повідомив про причини неявки. При цьому, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, позивач не виконує процесуальних обов'язків щодо з'явлення в судове засідання за викликом суду.
При цьому, представник відповідача зазначив про неможливість розгляду справи за наявними доказами у справі.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 44, 45, 126, 131, 205, 229, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про скасування наказу та скасування реєстраційних дій - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 17 квітня 2018 року.
Суддя ОСОБА_4