17 квітня 2018 року Справа № 804/396/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Туренко К.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа Раївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання протиправним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.01.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якій заявлені позовні вимоги про:
- визнання протиправним розпорядження Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 21.12.2017 року №Р-426/0/115-17 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі сертифікату на право на земельну частку (пай);
- зобов'язання Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області виготовити та видати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 7,92 умовних кадастрових гектарів із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер» Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване розпорядження є неправомірним. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив позивачу у видачі сертифікату про право на земельну частку, яке фактично набуто ним 14 липня 1995 року, при цьому, ані указ, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не наділив районну державну адміністрацію правом відмови у видачі сертифікату з будь-яких підстав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено до судового розгляду.
Синельниківською районною державною адміністрацією направлений до суду відзив та заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством України. Вимоги позивача щодо зобов'язання адміністрації виготовити та видати сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 7,92 умовних кадастрових гектарів не можуть бути задоволені судом, оскільки у коло повноважень відповідача не входить виготовлення бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай), а тому, на думку відповідача, задоволення таких вимог фактично порушить закріплені законом виключні повноваження та зобов'яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою. При цьому, відповідач повідомив, що звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із листом з проханням вжити заходи щодо забезпечення адміністрації бланками сертифікатів на право на земельну частку (пай).
10.04.2018 року в судовому засіданні ухвалою суду в якості третьої особи по справі залучено Раївську сільську раду Синельниківського району.
Представник третьої особи клопотав про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та просив прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 21.12.2017 року №Р-426/0/115-17 «Про відмову у видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер», громадянину ОСОБА_1 було відмовлено у видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер» (у зв'язку із набуттям законної сили рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі №191/1877/16-ц (провадження №2/191/662/16).
Так, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі №191/1877/16-ц (провадження №2/191/662/16) за позовною заявою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа виконавчий комітет Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай), яке набрало законної сили 04.06.2016 року, встановлено наступне.
14.07.1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Революціонер», розташованому у с. Новогніде Синельниківського району Дніпропетровської області, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс», видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП СВ №000018, розміром 5349,4 гектарів землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського використання, відповідно до рішення Новогнідської сільської Ради народних депутатів від 15.12.1995 року.
Згідно довідки Архівного відділу Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області встановлено, що в протоколах засідання правління КСП «Революціонер» за 1995 рік відомості про прийняття в члени КСП «Революціонер» ОСОБА_1 не відображені. Разом з тим повідомлено, що рішенням засідання правління КСП «Революціонер» від 01.11.1995 року, протокол №4, рекомендовано загальним зборам звільнити з членів КСП за прогули ОСОБА_1 - водія з 08.08.1995 року.
Наявність даної обставини свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових відносинах із КСП «Революціонер» на день отримання останнім Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП СВ №000018 14.07.1995 року.
Пункт 2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» передбачає, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
В пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно з вимогами Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, необхідна наявність таких обставин: щоб особа була членом КСП на час отримання акта про право колективної власності на землю; щоб була внесена до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю; щоб КСП отримало акт про право колективної власності на землю.
Отже, право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акта на право колективної власності на землю з обов'язковим додатком списком громадян, які є членами сільськогосподарського підприємства.
Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві й була його членом.
Так, Додаток 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП СВ №000018, виданого КСП «Революціонер», містить писок громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, в переліку якого за №622 зазначено ОСОБА_1.
Окрім того, в довідці, виданій 27.08.2002 року Синельниківським районним відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області, відповіддю Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 05.05.2015 року повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 в списку-додатку до державного акту, який видано вищезазначеною сільською радою та зареєстровано в Синельниківській районній раді народних депутатів від 14.07.1995 року за №18, значиться за №622.
З урахуванням викладеного, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області встановив, що вперше ОСОБА_1 дізнався про своє порушене право 27.08.2002 року, однак, звернувся до суду за його захистом 22.03.2016 року, тобто більше як 13 років потому, що підтверджено також позивачем в судовому засіданні, у зв'язку із чим, судом відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дослідження змісту рішення суду у цивільній справі у справі №191/1877/16-ц, яке набрало законної сили, вказує на встановлення судом наявності відповідного права позивача та відмову у задоволенні позову з огляду на сплив строку позовної давності.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що право громадянина на земельну частку (пай) встановлено Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області та доказуванню не підлягає.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження від 21.12.2017 року №Р-426/0/115-17, іншого обґрунтування, окрім посилання на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі №191/1877/16-ц (провадження №2/191/662/16) воно не містить. А відтак, з огляду на те, що, як було зазначено вище, вказане рішення не спростовує, а навпаки, підтверджує право позивача на земельну частку (пай), суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим, прийнятим без врахування всіх обставин у справі, протиправним, а відтак, підлягає скасуванню.
Як було встановлено під час судового розгляду, до компетенції Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області не входить виготовлення бланків сертифікатів на право на земельну частку (пай), у зв'язку із чим, суд погоджується із твердженнями відповідача, що задоволення позову у такий спосіб зобов'яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.
Відтак, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження та покладення на відповідача обов'язку здійснити передбачені чинним законодавством України заходи щодо виготовлення та видачі позивачу сертифікату про право на земельну частку (пай).
Належить зазначити, що у судовому засіданні під час розгляду справи представник позивача усно заявив про необхідність встановлення строку для виконання рішення суду, проте, суд не вважає необхідним встановлювати такий строк з огляду на відсутність підстав вважати, що відповідач буде протиправно ухилятись від виконання судового рішення.
Також, суд звертає увагу на зазначення у судовому рішенні саме найменування третьої особи - Раївської сільської ради, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, з листа в.о. голови Новогнідського старостинського округу №7 ОСОБА_5, згідно рішення 18 сесії VII скликання Раївської сільської ради від 09.11.2017 року Новогнідська сільська рада увійшла до складу Раївської сільської ради та стала Новогнідським старостинським округом №7.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову та присудження на користь позивача судових витрат.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа Раївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання протиправним розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 21.12.2017 року №Р-426/0/115-17 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі сертифікату на право на земельну частку (пай).
Зобов'язати Синельниківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області вжити передбачених чинним законодавством заходів щодо виготовлення та видачі ОСОБА_1 сертифікату на право на земельну частку (пай) розміром 7,92 умовних кадастрових гектарів із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер» Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1280 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 27 квітня 2018 року.
Суддя ОСОБА_6