02 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/678/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке об'єднане УПФУ Волинської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною щодо невиплати пенсії з 01 липня 2016 року по 31 жовтня 2016 року та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію за віком за цей період.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2016 року позивач взята на облік в Луцькому об'єднаному УПФУ Волинської області як одержувач пенсії за віком. Проте, ОСОБА_1 пенсія за період з 01.07.2016 року по 31.10.2016 року не була виплачена на підставі акта від 28.09.2016 року про обстеження матеріально-побутових умов, складеного відповідальними особами ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради, та рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 соціальних виплат, як внутрішньо переміщеній особі. У зв'язку з цим ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3, звернулася до відповідача із заявою про виплату їй пенсії за період з 01.07.2016 року по 31.10.2016 року, однак відповідач листом від 28.02.2018 року відмовив позивачу у задоволенні її заяви.
Позивач вважає рішення відповідача про відмову у виплаті їй пенсії за період з 01.07.2016 року по 31.10.2016 року неправомірним, оскільки у відповідача не було підстав для припинення виплати їй пенсії, а тому просить визнати таку бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй пенсії за вказаний період на її рахунок в Публічному акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України” №26208020296502.
У відзиві на позов від 20.04.2018 року вих. №4530/06-14 (а.с.29-32) Луцьке об'єднане УПФУ Волинської області заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради комісією з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийнято рішення про відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (протокол №7 від 03.10.2016 року). У зв'язку з цим відповідач вважає, що немає підстав для нарахування та виплати пенсії позивачу.
Крім того, відповідач також вважає, що позов подано з порушенням строку звернення до суду.
На підставі наведеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення серії АГ №173657 (а.с.7).
ОСОБА_1 було взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з міста Єнакіїве Донецької області до м. Луцьк Волинської області за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією довідки ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25 серпня 2016 року №764001256 (а.с.8).
Відповідно до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Єнакієве включене до цього Переліку.
В жовтні 2016 року ОСОБА_1 було взято на облік в Луцькому об'єднаному УПФУ Волинської області як одержувача пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач подала заяву від 24 жовтня 2016 року до ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради про зняття її з обліку як внутрішньо переміщеної особи у зв'язку з переїздом до республіки Білорусь (а.с.28).
Судом встановлено, що 15 вересня 2016 року на адресу ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради надійшов лист за вих. №6705/02-15 Луцького об'єднаного УПФУ Волинської області, яким направлено список осіб, які звернулися за призначенням (відновленням) пенсій для розгляду на засіданні Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (а.с.25).
22 вересня 2016 року державним соціальним інспектором був здійснений вихід за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 щодо підтвердження факту проживання за вказаною адресою, за результатами якого був складений акт обстеження матеріально-побутових умов громадян і сімей від 22.09.2016 року №4860 (а.с.26), яким було встановлено відсутність позивача за адресою проживання.
На засіданні Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам 03.10.2017 року відповідно до подання №150 від 28.09.2016 року про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальних виплат (а.с.27) прийнято рішення про відмову у призначенні соціальної виплати ОСОБА_1 у зв'язку з непідтвердженням факту її проживання за зазначеною адресою. Зазначене рішення оформлене у вигляді протоколу №7 від 03.10.2016 року (а.с.9).
Судом встановлено, що позивач звернулася до Луцького об'єднаного УПФУ Волинської області із заявою про виплату їй пенсії за період з 01.07.2016 року по 31.10.2016 року, однак листом від 10.07.2017 року №326/Т-01 (а.с.10) Луцьке об'єднане УПФУ Волинської області повідомив позивача про те, що їй нараховано пенсію за період з 01.07.2016 року по 31.10.2016 року в сумі 6779,96 грн. Однак, оскільки Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення від 03.10.2016 року про відмову в призначенні соціальних виплат, тому підстав для виплати даної суми пенсії Луцьким об'єднаним УПФУ Волинської області немає.
Позивач не погодилася з такою відмовою відповідача у виплаті пенсії та звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовною заявою до Луцького об'єднаного УПФУ Волинської області в порядку цивільного судочинства про стягнення нарахованої, однак не виплаченої пенсії в розмірі 6779 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2018 року провадження за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного УПФУ Волинської області про стягнення коштів закрито, оскільки такий спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.11).
У зв'язку з цим ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3, звернулася до відповідача із заявою про виплату їй пенсії за період з 01.07.2016 року по 31.10.2016 року, однак відповідач листом від 28.02.2018 року №97/Т-01 відмовив позивачу у задоволенні її заяви, оскільки Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення від 03.10.2016 року про відмову в призначенні їй соціальних виплат (а.с.14).
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 року №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».
Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (в редакції Постанови КМУ №352 від 08.06.2016 року) (далі - Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
Судом встановлено, що довідка від 25.08.2016 року №764001256 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а саме позивача, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем не надано.
Відповідно ст.12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 25.08.2016 року №764001256 органом, який її видав - ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на рішення Комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 03.10.2016 року та на акт обстеження матеріально-побутових умов громадян і сімей №4860 від 22.09.2016 року, враховуючи наступне.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
У статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.
Суд вказує на пріоритетність застосування вимоги статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів є безпідставними.
Аналогічні правові висновки зазначені в постановах Верховного суду від 06.02.2018 року по справі № 233/4105/17, від 06.02.2018 року по справі №263/7763/17, від 30 січня 2018 року у справі №234/9660/17, від 21.02.2018 року по справі №233/3903/17.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки такий строк застосовується з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Оскільки позивач дізналася про порушення своїх прав з часу отримання відповіді про відмову у виплаті пенсії, яка оформлена листами відповідача, тому суд не вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд позов задовольняє повністю, визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року по 31 жовтня 2016 року 2016 року та зобов'язує Луцьке об'єднане УПФУ Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за цей період на рахунок ОСОБА_1, відкритий в Публічному акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України” №26208020296502.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного УПФУ Волинської області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №0.0.999055972.1 від 28 березня 2018 року.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, суд,
Позов ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 липня 2016 року по 31 жовтня 2016 року включно.
Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 01 липня 2016 року по 31 жовтня 2016 року включно на рахунок ОСОБА_1, відкритий в Публічному акціонерному товаристві “Державний ощадний банк України” №26208020296502.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, код ЄДРПОУ 40370530) на користь ОСОБА_1 (45245, Волинська область, Ківерцівський район, село Борохів, вулиця Гагаріна, будинок 19, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.Д. Ковальчук