м. Вінниця
26 квітня 2018 р. Справа № 802/54/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Громадська організація "Садівничо-дачне товариство "Писарівський" про визнання протиправним та скасування запису
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Громадська організація "Садівничо-дачне товариство "Писарівський" про визнання протиправним та скасування запису.
У судові засідання призначені на 07.03.2018 року, 30.03.2018 року, 26.04.2018 року позивач не прибув, у зв'язку із чим виникла необхідність вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи дане питання суд, виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 частини третьої статіт 49 КАС України встановлено, що особам, які беруть участь у справі надано право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.
Крім наявних прав, особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є виконання процесуальної дії у встановлені законом або судом строки, в тому числі і забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Згідно частини третьої статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Із положень статті 126 КАС України випливає, що у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Так судом встановлено, що позивачу судова кореспонденція відправлялась на адресу: АДРЕСА_1. Вказана адреса зазначена самим позивачем у позовній заяві.
Із матеріалів справи видно, що про судові засідання призначені на 07.03.2018 року, 30.03.2018 року, 26.04.2018 року позивач повідомлявся шляхом направлення ухвал та повістки на зазначену ним адресу. Проте, до суду поверталися конверти з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена позивачу із незалежних від суду причин свідчить про те, що позивач, згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.
Неприбувши у судові засідання позивач заяви про розгляд справи без його участі, які б дали суду процесуальну можливість продовжити розгляд справи, не подав, а тому розгляд справи відкладався.
26.04.2018 року позивач вкотре не прибув у судове засідання, у зв'язку із чим, судом поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд доходить висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду даної справи.
Суд акцентує увагу, що процесуальною санкцією за повторне неприбуття належним чином повідомленого позивача про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання є залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту 4 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності
Враховуючи, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду у судові засідання 07.03.2018 року, 30.03.2018 року, 26.04.2018 року повторно не прибув, причини неприбуття не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а також беручи до уваги те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п. 4 ст. 240, ст. 241 ,248, 256 КАС України, суд -
позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна