23 березня 2018 року Справа № 804/8589/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Конверсія-Південь» до Державної фіскальної служби України, третю особу, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «НВК-93» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
14.12.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Конверсія-Південь» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Приватне підприємство «НВК-93» в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Податкової накладної ТОВ НВП "Конверсія-Південь" від 30.08.2017 року за №7;
- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04 жовтня 2017 року № 204614/24231081;
- зобов'язати комісію ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зареєструвати Податкову накладну ТОВ НВП "Конверсія-Південь" від 30.08.2017 року за № 7.
В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство зазначило, що вважає необґрунтованим рішення комісії Державної фіскальної служби України від 04 жовтня 2017 року № 204614/24231081, яким йому було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.08.2017 року за № 7 на тій підставі, що надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
19.12.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по справі.
Представник позивача у судове засідання призначене на 20.03.2018р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується належними доказами, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач адміністративний позов не визнав, подав заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначав що спірну податкову накладну було зареєстровано 12.01.2018р., що підтверджується квитанцією, а отже порушене право позивача відновлено, за захистом якого останній звернувся до суду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання з розгляду справи не з'явився, надав до суду письмові пояснення, в яких просив задовольнити позовні вимоги.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ НВП «Конверсія-Південь» було складено податкову накладну № 7 від 30 серпня 2017р. на суму 999999,00 грн. та направлено для реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції №1 від 15.09.2017 року податкову накладну (реєстраційний номер документа: НОМЕР_1) прийнято, але реєстрацію зупинено на тій підставі, що фіскальною службою була виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.99.90-00.00 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/PK) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), відповідно до п. “в” пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
На виконання пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України та на вимог відповідача товариством 28.09.2017р. направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена (з поясненнями і копіями документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій ПН).
Однак, незважаючи на це, рішенням комісії ДФС України від 04.10.2017 року №204614/24231081 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 30.08.2017 року, та підставою відмови зазначено, що надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись з таким рішенням податкового органу, товариство звернулось до суду з цим адміністративним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Як видно з матеріалів справи, та враховуючи пояснення позивача, судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Конверсія-Південь» є юридичною особою приватного права, що було створено 19 березня 1996р. Одним з профільних видів діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). В рамках вказаного напрямку діяльності виконуються наступні роботи: будівництво, реконструкція, капітальний та поточний ремонти будівель та споруд.
Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що для виконання робіт позивач закуповує відповідне устаткування, будівельні матеріали та власними силами або залучаючи субпідрядні організації, виконує відповідні види робіт. Враховуючи значні об'єми витрат, які постійно мають забезпечувальний характер, а також з метою мінімізації ризику не платежів, позивач вимушений застосовувати змішану систему оплати вартості робіт: перша частина - аванс, друга частина - оплата по факту виконання робіт. Вказана система взаємовідносин оформлена Договором підряду № 2808-17 від 28.08.2017, укладеного між ТОВ НВП «Конверсія - Південь» (Підрядником) та Приватним підприємством «НВК-93» (Замовником).
Ціна робіт - 1350340, 96 грн. (один мільйон триста п'ятдесят тисяч триста сорок гривен 96 коп.).
На виконання зазначених положень договору, Замовником 30.08.2017р. перераховано на адресу Підрядника аванс у розмірі 999999.00 грн. (в т.ч. ПДВ - 166666,50 грн.).
За правилом першої події ТОВ НВП «Конверсія - Південь » було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 7 від 30.08.2017р.
За рахунок вказаних коштів Підрядником придбано матеріальні цінності на загальну суму 956964,00 грн. необхідні для виконання робіт, а саме: розчин Master Emaco S 5400.
Зазначені обставини підтверджуються видатковими накладними.
Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку позивача.
Ураховуючи вищезазначені обставини справи, аналіз норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме станом на момент прийняття спірного рішення від 04 жовтня 2017 року), податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Водночас критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після направлення позивачем податкової накладної №7 від 30.08.2017 року для реєстрації, 15.09.2017 року ДФС України надіслало повідомлення про те, що цю податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Про це було повідомлено позивача квитанцією №1.
При цьому вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Критерії оцінки ступня ризиків).
Згідно з п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 190 “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, аналіз вищевикладених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин показує, що контролюючий орган зобов'язаний був у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567. Крім того, суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.99.90-00.00, у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений. Тобто на думку суду, при зупиненні реєстрації податкової накладної з визначених у квитанції №1 підстав, відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства та не зазначено конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567, який би свідчив про необхідність зупинення реєстрації податкової накладної. Тим більше, що позивач на вимогу контролюючого органу надав необхідні документи та пояснення для підтвердження реальності здійснення операції по зупиненим ПН/РК.
Так, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. “в” пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу, відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні комісії Державної фіскальної служби України від 04 жовтня 2017 року № 204614/24231081 року про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 30.08.2017 року не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення, бо платником податків було надано документи, що підтверджують реальність проведених ним господарських операцій.
Однак, відповідач не вказав на те, які з наданих документів складені з порушенням законодавства чи є подані документи недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказав, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Тому суд бере до уваги повідомлені позивачем обставини та доводи, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Проте не бере до уваги твердження відповідача про те, що згідно з документами позивача фіскальним органом цілком обґрунтовано прийняте рішення.
Також, як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку відповідає обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При розв'язанні спорів, пов'язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
При цьому практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначається, що закон повинен відповідати мінімальним стандартам якості, таким як ясність, точність і передбачуваність. При цьому, норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації.
Так, у п. 559 Рішення ЄСПЛ по справі ВАТ «Нефтяная компанія ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04) зазначено, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.
Підпунктом 201.16.4. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).
У разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкова накладна/розрахунок коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення комісії Державної фіскальної служби України від 04 жовтня 2017 року № 204614/24231081 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 30.08.2017 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Щодо посилань відповідач на те що податкову накладну №7 від 30.08.2017 року було зареєстровано 12.01.2018р., суд зазначає, що контролюючим органом не надано належних доказів щодо підтвердження означеного, а позивач зазначив, що їм з приводу цього була проведена перевірка даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо реєстрації вищевказаної податкової накладної, та встановлено що остання залишається в стані зупинена.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати в розмірі 1600,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.244, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Податкової накладної ТОВ НВП "Конверсія-Південь" від 30.08.2017 року за №7.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2017 року №204614/24231081.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 30.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Конверсія-Південь» судові витрати у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1