м. Вінниця
26 квітня 2018 р. Справа № 802/946/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач 1), ОСОБА_2 (далі- ОСОБА_2, позивач 2) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач) про:
- визнання протиправними відмов, оформлених листами за № Б -18926/0-9376/6-17, №В-18923/0-9389/6-17 від 02.11.2017 р. про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянкок державної власності сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара (рілля), які розташовані на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка;
- зобов'язати повторно розглянути клопотання і прийняти рішення в порядку встановленому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянкок державної власності сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара кожній (рілля), які розташовані на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що в вересні 2017 році вони звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка, за наслідком розгляду яких отримали відмови. В оскаржуваних відмовах вказано, що відповідно до представлених позивачем документів місце розташування земельної ділянки, зазначене на графічних матеріалах, не відповідає схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради, а також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
На думку позивачів, така відмова суперечить статті 118 Земельного кодексу України, якою передбачено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Ухвалою суду від 27.03.2018 р. відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
19 квітня 2018 р. на адресу суду надійшов відзив (вх.№14613), в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, мотивуючи невідповідністю місця розташування земельних ділянок, на які хочуть отримати дозвола ОСОБА_1 та ОСОБА_2, схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
22.09.2017 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Згідно опису прийнятих документів до вказаних клопотань позивачами додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування землі, копії паспортів та ідентифікаційних номерів .
За наслідком розгляду вказаних звернень, 02.11.2017 р. надано відповідді № В -18923/0-9389/6-17, № Б -18926/0-9376/6-17, якими позивачам повідомлено, що відповідно до представлених документів місце розташування земельних ділянок зазначене на графічних матеріалах не відповідає схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради, а також не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
Не погоджуючись з такими відмовами позивачі звернулись до адміністративного суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини восьмої статті 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .
Крім того, частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з підпунктів 31, 50 пункту 4 Положення № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Оцінюючи оскаржувані у даній справі відповідді та аналізуючи норми процитованого вище земельного законодавства, суд наголошує на тому, що законодавець чітко визначив, що за наслідком розгляду відповідного клопотання суб'єкт владних повноважень у місячний строк дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проте, зі змісту оскаржуваних відповіддей суд не вбачає, що відмови є вмотивованими, адже вони посилаються лише на те, що у поданих документах не міститься обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
Суд звертає увагу на те, що вимогами статті 118 ЗК України не передбачено обов'язку особи, яка подає клопотання про надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подавати схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, рішення організації раціонального використання та охорони земель.
Крім того, відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу забороняється вимагати додаткові матеріали та документи не передбачені цією статтею.
Оцінюючи позицію представника відповідача викладену у відзиві щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки, зазначеного на графічних матеріалах, схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради, суд зазначає, що оскаржувана відповідь не містить обґрунтування в чому саме полягає не відповідність місця розташування земельної ділянки, на яку хочуть отримати дозвола ОСОБА_1 та ОСОБА_2 схемі землеустрою документації по формуванню території сільської ради.
Оцінюючи оскаржувані відповідді, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій “прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України” - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій “прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії” - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Як зазначалось оскаржувані відповідді не містять жодних обґрунтувань (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при їх наданні, окрім цитування норми земельного кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладені у листах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на яку хочуть отримати дозвола ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не ґрунтуються на нормах закону, є протиправними та, відповідно, підлягають скасуванню.
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 22.09.2017 року, необхідно зазначити, що згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, оскаржувані відповідді, якими позивачам відмовлено у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 22.09.2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі судові витрати понесені позивачами у даній справі в сумі 1409, 60 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову, оформлену листом за № Б -18926/0-9376/6-17, від 02.11.2017 р. у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара (рілля), які розташовані на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка.
Визнати протиправною відмову, оформлену листом за №В-18923/0-9389/6-17 від 02.11.2017 р. у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара (рілля), які розташовані на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.09.17 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара (рілля), які розташовані на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 22.09.17 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара (рілля), які розташовані на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області за межами населеного пункту с. Улянівка.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 39,с. В.Кісниця, Ямпільський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код ЄДРПОУ 39767547).
Стягнути на користь ОСОБА_2 (с. Іванків, Ямпільський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код ЄДРПОУ 39767547).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач 1: ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 39,с. В.Кісниця, Ямпільський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).
Позивач 2: ОСОБА_2 (с. Іванків, Ямпільський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2).
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547).
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна