вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"25" квітня 2018 р. Справа№ 9/057-09/6/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Мартюк А.І.
Жук Г.А.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представники сторін:
від позивача - Озарків І.Д. - дов. № 07 від 05.01.2018,
Тишкун С.П. - дов. № 04 від 05.01.2018,
від відповідача - Проніна Г.Д. - дов. № 85 від 21.09.2017,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Макарівського районного споживчого товариства
на рішенняГосподарського суду Київської області
від 01.02.2017 року
у справі№ 9/057-09/6/13 (головуючий суддя Христенко О.О., судді: Мальована Л.Я., Антонова В.М.)
за позовомМакарівського районного споживчого товариства
доМакарівського сільського споживчого товариства
провизнання права власності
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2017 у справі № 9/057-09/6/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Макарівське районне споживче товариство звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 року по справі № 9/057-09/6/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Баранець О.М., Зеленін В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2017 року.
25.05.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Архівного відділу Макарівської районної державної адміністрації надійшла, витребувана ухвалою суду, копія рішення виконавчого комітету Наливайківської сільської ради від 29.08.2001.
06.06.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Північне бюро технічної інвентаризації» надійшла, витребувана ухвалою суду, копія архівної (інвентаризаційної) справи на об'єкт нерухомого майна - магазин «Продтовари».
16.11.2017, 14.06.2017, 05.04.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Макарівського районного споживчого товариства надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
27.02.2018, 24.10.2017, 03.10.2017, 20.07.2017, 14.06.2017, 10.05.2017, 12.04.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Макарівського сільського споживчого товариства надійшли додаткові письмові пояснення та відзив, в яких відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
28.02.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Макарівського сільського споживчого товариства надійшло клопотання про призначення експертизи, з метою визначення відповідності наданих позивачем актів приймання-передачі основних засобів з балансу Райспоживспілки на баланс РайСТ відповідно до позачергової конференції 05.12.2001 від 05.03.2002 на предмет їх правильності, законності, дати складання тощо.
Під час розгляду справи, склад судової колегії неодноразово змінювався, розгляд справи відкладався та оголошувались перерви, хронологія розгляду справи викладена в попередніх ухвалах суду, Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.04.2018 сформовано у справі № 9/057-09/6/13 остаточний склад колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Жук Г.А., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 справу № 9/057-09/6/13 прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду та призначено до розгляду на 25.04.2018.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представники Макарівського районного споживчого товариства у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 у справі № 9/057-09/6/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Макарівського сільського споживчого товариства у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Судом було поставлено питання щодо раніше поданих та не розглянутих клопотань та заяв, які сторони бажають розглянути.
Представником Макарівського сільського споживчого товариства було підтримано раніше подане клопотання про призначення експертизи, яке мотивоване тим, що спірні акти відповідачем не заявлялися раніше та не подавалися до жодної з пов'язаних справ.
Представники відповідача заперечили проти задоволення клопотання.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки поставлені відповідачем питання носять правовий характер. Крім того, позивачем належним чином не доведено необхідність призначення експертизи, зокрема, дати підпису, та яким чином встановлені обставини вплинуть на розгляд справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
21.01.2009 Макарівське районне споживче товариство (далі - позивач, Макарівське РайСТ) звернулося до Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області із заявою №10-юр про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва на право власності на продовольчий магазин, який розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна, в порядку, передбаченому чинним на час звернення Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5.
13.02.2009 листом № 40 Наливайківською сільською радою Макарівського району Київської області було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки на підставі рішення виконкому Наливайківської сільської ради від 29.08.2001 № 22 право власності на вказаний об'єкт зареєстроване за Макарівським сільським споживчим товариством (далі - відповідач, Макарівське ССТ), відповідно до свідоцтва про право власності від 06.04.2002.
Позивач стверджує, що спірний об'єкт нерухомості належить Макарівському районному споживчому товариству, оскільки будівництво продовольчого магазину в с. Наливайківка у 1986 році здійснювалося за рахунок коштів позивача, в підтвердження чого позивач посилається на:
- Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 22.12.1986, затверджений рішенням Макарівської районної ради народних депутатів від 22.12.1986 № 265;
- Акт передачі будівництва вказаного магазину;
- Акт звірки фактичних затрат по будівництву продмагу;
- кошторис затрат по будівництву;
- Договір на будівництво магазину від 18.06.1986.
З огляду на вказане, позивач дійшов висновку, що право власності на спірний об'єкт не визнається Макарівським сільським споживчим товариством.
У зв'язку з чим, Макарівське районне споживче товариство звернулося з даним позовом та просить суд, визнати за ним право власності на продовольчий магазин, який розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна, 96-б.
Згідно з ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що Постановою зборів уповноважених Макарівського районного споживчого товариства від 10.12.1988 року було запропоновано розподілити Макарівське районне споживче товариство на сільські споживчі товариства (одним із яких було Макарівське ССТ) та створено районну спілку споживчих товариств.
З 01.01.1990 Макарівське РайСТ було реорганізовано в райспоживспілку та створено 5 споживчих товариств, в тому числі і Макарівське ССТ.
Також відповідач зазначає, що в поданих позивачем документах щодо будівництва спірного об'єкту нерухомості зазначене Макарівське РайСТ, яке здійснювало свою діяльність до 01.01.1989, тобто до моменту його розформування на Спілку і ССТ, отже позивач у справі не є тією особою, яка здійснювала будівництво спірного об'єкту і не є його правонаступником.
При цьому, відповідач посилається на Положення про фонд фінансування капітальних вкладень в споживчій кооперації, затверджене постановами Правління Центроспілки 28.12.1967 протокол № 48 п. 21 та 12.08.1982 протокол № 18, споживчі товариства здійснювали відрахування у фонд фінансування капітальних вкладень у розмірі 40%, райспоживспілки 50% від отриманого ними прибутку, які централізувалися в обласних споживспілках. Пунктом 16.2 Положення передбачено, що облспоживспілки використовували створений у такий спосіб Фонд для фінансування капітальних вкладень цих споживчих товариств і спілок на безповоротній основі. Пунктом 16.3 Положення встановлено, що райспоживспілками фінансування капітальних вкладень здійснювалося в споживчі товариства на безповоротній основі.
У 1990 році згідно даних головної книги, де відображається вся фінансово-господарська діяльність, в тому числі і наявність та рух основних засобів Макарівському ССТ було передано на баланс основні засоби в сумі 2 422 228,47 крб., в тому числі і магазин господарчі товари в с. Наливайківка. Доказом належності магазину Макарівському ССТ є книги ф. К-26, у якій ведеться аналітичний облік по рахунку «Основні засоби», згідно даних якої вартість даного магазину становить 108 210,67 грн. Відповідачем в установленому порядку з 1990 року здійснюються амортизаційні відрахування та сплачується земельний податок за земельну ділянку під магазином.
06.04.2002 на підставі правовстановлюючих документів відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, Макарівському ССТ видано Свідоцтво про право власності на магазин «Продтовари» по вул. Леніна, 96-б в с. Наливайківка Макарівського району.
З огляду на зазначене, Макарівське ССТ вважає себе правомірним власником спірного майна.
Крім того, суду не надано доказів визнання недійсним чи скасування зазначеного свідоцтва про право власності.
Стосовно підтвердження права власності на спірне майно позивач звертає увагу на наступне.
22.12.1986 актом Державної приймальної комісії було прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, а саме господарчий магазин за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна.
Згідно Договору на будівництво від 18.06.1986 замовником будівництва є правління Макарівської райспоживспілки, а підрядником - колгосп «Родина».
У матеріалах справи наявний Акт передачі будівництва магазину продовольчих товарів, в якому зазначено, що від замовника Акт підписаний головою правління Макарівської райспоживспілки, а від підрядника - головою колгоспу «Родина».
З 01.01.1990 Макарівське РайСТ було реорганізовано в райспоживспілку та створено 5 споживчих товариств, в тому числі і Макарівське ССТ, зокрема на підставі постанови зборів уповноважених Макарівського райСТ від 10.12.1988, якою було запропоновано розподілити Макарівське районне споживче товариство на сільські споживчі товариства (одним із яких було Макарівське ССТ) та створено районну спілку споживчих товариств.
05.12.2001 постановою позачергової конференції Макарівської райспоживспілки вирішено реорганізувати районну спілку споживчих товариств у районне споживче товариство, на підставі чого 30.12.2001 Макарівська райспоживспілка була перереєстрована у Макарівське РайСТ, про що було зроблено запис у журналі реєстраційних справ за № 53.
Протоколом загальних (установчих) зборів представників кооперативних підприємств і організацій Макарівського району від 05.12.2001 року затверджено Статут Макарівського районного споживчого товариства, змістом якого окремо не визначено правонаступництво.
Провадження у цій справі зупинялося до вирішення справи № К6/090-09, оскільки, як стверджував позивач, він є правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств, на замовлення якої у 1986 році було збудоване спірне майно та яка була власником такого майна, на підтвердження чого позивач послався на п. 1.3 Статуту позивача.
У постановах Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та Вищого господарського суду України від 20.01.2015 у справі № К6/090-09/19 зроблено наступні висновки. У Статуті, який наданий Макарівським районним споживчим товариством відбулася заміна аркушів, що з огляду на різний зміст примірників статуту Макарівського РСТ, наданих стороною та державним реєстратором Макарівської РДА, в тому числі спірного п. 1.3 дає підстави вважати, що підробка мала місце і підробленим є саме примірник Статуту, наданий Макарівським РСТ, отже зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку є статут Макарівського РСТ у редакції, яка надана суду державним реєстратором, тобто примірник, в тексті п. 1.3 якого відсутнє речення «РайСТ являється правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств».
Проте, у постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2016 в дані справі, скасовуючи попередні судові рішення, касаційний суд звернув увагу, що відсутність у Статуті запису про правонаступництво не може свідчити про відсутність правонаступництва, оскільки чинними на той час положеннями Цивільного кодексу УРСР у редакції 1963 року обов'язкового запису про правонаступництво до установчих документів не вимагалось.
Відповідно ст. 37 ЦК УРСР (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить у день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Аналіз змісту зазначених положень закону дає підстави стверджувати, що внаслідок реорганізації, як однієї з форм припинення юридичної особи, виникає правонаступництво, наявність якого може бути підтверджена належними та допустимими доказами. Тому відсутність такого запису в установчих документах не може свідчити про його фактичну відсутність.
У позивача витребовувалися докази на підтвердження його правонаступництва прав та обов'язків Макарівської районної спілки споживчих товариств.
Позивачем було, зокрема, надано:
- ухвалу Господарського суду Київської області від 12.05.2016, залишену без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 911/731/16 за позовом Макарівської районної спілки споживчих товариств до Макарівського районного споживчого товариства про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи, якою провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).
- рішення Господарського суду Київської області від 03.06.2016, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 911/582/16 за позовом Макарівського сільського споживчого товариства до Макарівського районного споживчого товариства про визнання недійсним установчих документів, яким у позові відмовлено. У вказаній вище справі досліджувалось питання законності реорганізації Макарівської районної спілки споживчих товариств у Макарівське районне споживче товариство.
До матеріалів справи також долучена копія постанови позачергової конференції Макарівської райспоживспілки від 05.12.2001 про повернення власності райспоживспілки і її господарств районному споживчому товариству та затвердження комісії по поверненню власності. У постанові зазначено, що у зв'язку з проведенням реорганізації райспоживспілки в районне споживче товариство, позачергова конференція райспоживспілки постановила передати основні засоби райспоживспілки і її власних господарств на баланс районного споживчого товариства та затвердити комісію по поверненню власності згідно додатку.
У зазначеній постанові позачергової конференції зазначено, що від райспоживспілки на баланс районного споживчого товариства повинно було бути передано майно залишковою вартістю 3 503 849,44 грн., а всього підлягає передачі майно на суму 6 073 743,22 грн.
Судова колегія звертає увагу, що серед наданих до суду першої інстанції доказів міститься постанова позачергової конференції Макарівської райспоживспілки від 05.12.2001 про передачу майна позивачу у розмірі 6 073 743,22 грн., але не було надано передаточного балансу з відповідною розшифровкою об'єктів, які підлягали передачі.
Позивач до суду апеляційної інстанції надав акти приймання-передачі майна, проте судова колегія, дослідивши їх, дійшла висновку, що вони належним чином не підтверджують передачу Макарівським сільським споживчим товариством господарчого магазину за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна, який було введено в експлуатацію 1986 році, Макарівській районній спілці споживчих товариств.
Доказів скасування свідоцтва відповідача на право власності на спірний магазин суду не надано.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимимих доказів на підтвердження правонаступництва Макарівським районним споживчим товариством прав та обов'язків Макарівської районної спілки споживчих товариств, на замовлення якої у 1986 році було збудоване спірне приміщення, а отже є недоведеною наявність у позивача прав на спірне майно.
Стосовно посилання позивача на Договір оренди № 8-юр від 01.12.2001, укладений між Макарівським РССТ та відповідачем, предметом якого є оренда нежитлових приміщень, то слід відмітити, що з вказаного договору не можливо зробити висновок про те, чи було спірне майно предметом даного Договору.
З огляду на встановлені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності відповідних документів (передаточного балансу або розподільного акту), які підтверджують перехід прав та обов'язків на спірне майно, позивачем не доведено, що спірне майно увійшло до майна, яке підлягало передачі позивачу на виконання рішення позачергової конференції.
Слід відмітити, що між сторонами розглядалася аналогічна справа № 9/056-09/6/4 щодо іншого об'єкту нерухомості, в якій Верховний суд постановою від 10.04.2018 залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2017, якими у задоволенні позову відмовлено.
При цьому, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що закон зобов'язує позивача при зверненні до господарського суду довести наявність свого права і факт його порушення або оспорювання з боку зобов'язаної особи - відповідача, а позов у порядку статті 392 Цивільного кодексу України про визнання права власності пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України є оспорювання або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтом не наведено.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Макарівським районним споживчим товариством в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 у справі № 9/057-09/6/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Макарівського районного споживчого товариства задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Макарівське районне споживче товариство (апелянта).
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Макарівського районного споживчого товариства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 у справі № 9/057-09/6/13 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 9/057-09/6/13 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.І. Мартюк
Г.А. Жук
Повний текст рішення складено 02.05.2018