26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/1817/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017
за позовом Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області
до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальний заклад "Вишгородська центральна районна лікарня",
про визнання незаконним та скасування рішення,
За участю представників:
позивача - Деркач Ю.В. - директор, рішення, паспорт,
відповідача - Кучерявий І.А. - представник,
третьої особи - не з'явився,
Фонд комунального майна Вишгородського району (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Новопетрівської сільської ради (відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 07.09.2016 №436 "Про підтвердження перебування об'єктів нерухомого майна в комунальній власності".
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим має бути скасоване, оскільки зазначеним рішенням підтверджено факт перебування в комунальній власності територіальної громади села Нові Петрівці об'єктів нерухомого майна (Новопетрівської районної лікарні) та оформлено право комунальної власності за територіальною громадою с. Нові Петрівці в особі Новопетрівської сільської ради на лікарню, при цьому відповідачем не враховано факт знаходження районної лікарні з 1992 року в комунальній власності Вишгородської районної ради, з користування якої спірний об'єкт не вибував.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальний заклад "Вишгородська центральна районна лікарня".
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2017 (суддя Щоткін О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.17 (головуючий суддя : Буравльов С.І. судді: Власов Ю.Л., Андрієнко В.В. ), у справі № 911/1817/17 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Новопетрівської сільської ради від 07.09.2016 №436 "Про підтвердження перебування об'єктів нерухомого майна в комунальній власності" та розподілено судовий збір.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюване рішення Новопетрівської сільської ради №436 від 07.09.2016 р. було прийнято із порушенням положень чинного законодавства. При цьому, суди вказали, що спірне рішення прийнято без дотримання відповідної процедури (звернення до Вишгородської районної ради про передачу майна, а також розгляд питання на пленарному засіданні, чи дотримання процедури отримання в комунальну власність безхазяйну річ та ін.) та як наслідок, відповідач незаконно та без достатніх правових підстав підтвердив факт перебування в комунальній власності територіальної громади села Нові Петрівці частини нерухомого майна, яке, на момент його винесення, вже перебувало у спільній комунальній власності Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради. Крім того зазначили, що приймаючи спірне рішення, Новопетрівська сільська рада не переконалась та не дослідила факт належності на праві спільної комунальної власності за територіальною громадою Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради будівлі Новопетрівської районної лікарні.
08.11.2017 (згідно реєстраційним шпампом КАГС) Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №911/1817/17 до Вищого господарського суду України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 року у справі №911/1817/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2018 касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №911/1817/17 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків до 02.03.2018 на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку без клопотання про поновлення цього строку.
28.02.2018 до суду подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована тим, що скаржником отримано копію постанови лише 01.11.2017, що підтверджується відміткою на вхідному документі.
12.03.2018 суд постановив ухвалу, якою заяву відповідача про поновлення строку для подання касаційної скарги задоволено, поновлено строк для подання касаційної скарги, касаційна скарга прийнята до провадження та її розгляд призначено на 26.04.2018, а також повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.
Скаржник (відповідач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди не надали правової оцінки та не виклали доводи Новопетрівської сільської ради стосовно порушення прав та інтересів Фонду комунального майна Вишгородського району, підстав для віднесення Новопетрівської районної лікарні до спільної комунальної власності Вишгородського району та те, що свідоцтво про право власності від 02.11.2006 серія ЯЯЯ №330633 не породжує жодних правових наслідків.
Крім того вважає, що судами здійснений необґрунтований висновок про те, що спірне рішення прийнято без дотримання відповідної процедури (звернення до Вишгородської районної ради про передачу майна, а також розгляд питання на пленарному засіданні, чи дотримання процедури отримання в комунальну власність безхазяйну річ та ін.) та як наслідок, відповідач незаконно та без достатніх правових підстав підтвердив факт перебування в комунальній власності територіальної громади села Нові Петрівці частини нерухомого майна, яке, на момент його винесення, вже перебувало у спільній комунальній власності Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради.
Скаржник стверджує, що оскаржуване рішення ніяким чином не зачіпає законних прав та інтересів позивача.
З огляду на викладене, відповідач у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та прийняти нове , яким відмовити у задоволенні позову.
Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Третя особа не надала відзив на касаційну скаргу.
В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача в судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити, судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 07.09.2016р. на десятій сесії сьомого скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області було прийнято рішення № 436 "Про підтвердження перебування об'єктів нерухомого майна в комунальній власності".
Зазначеним рішенням відповідач підтвердив факт перебування в комунальній власності територіальної громади села Нові Петрівні об'єктів нерухомого майна (Новопетрівської районної лікарні), що знаходяться по вулиці Ватутіна, 78 у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
На підставі цього ж рішення державний реєстратор Новопетрівської сільської ради Ходаківська С.В. провела державну реєстрацію права власності на будівлі Новопетрівської районної лікарні за відповідачем.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив, що при ухваленні відповідачем оспорюваного рішення не було взято до уваги низку рішень Вишгородської районної ради стосовно перебування Новопетрівської районної лікарні у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської райради та того, що зазначений об'єкт нерухомості з її власності не вибував.
Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, суди попередніх судових інстанцій зазначили, що оспорюване рішення Новопетрівської сільської ради №436 від 07.09.2016 р. було прийнято із порушенням положень чинного законодавства, тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Як свідчать матеріали справи, 17.12.1992р. Вишгородською районною радою народних депутатів Київської області винесено рішення "Про перелік об'єктів комунальної власності району, що передаються в управління районній державній адміністрації", яким затверджено Перелік об'єктів комунальної власності району, до якого увійшла Новопетрівська дільнича лікарня, яку згодом було перейменовано на Новопетрівську районну лікарню.
В подальшому, зазначене рішення було відмінено рішенням Вишгородської районної ради №68-06-ХХІІІ від 24.02.1999р. та затверджено уточнений перелік об'єктів комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста, району. При цьому, Новопетрівська дільнича лікарня залишилася у вказаному переліку, що підтверджується п. 5 додатку до зазначеного рішення.
Ще одним рішенням Вишгородської районної ради № 65-07-XXIV від 27.03.2003 р. Новопетрівська районна лікарня віднесена до Переліку підприємств і організацій спільної власності територіальних громад, сіл, селища, міста Вишгородського району, про що зазначено у додатку № 1 до зазначеного рішення.
Розпорядженням Вишгородської районної ради Київської області №66 від 12.10.2006р. "Про оформлення права власності на будівлю Новопетрівської районної лікарні, що знаходиться за адресою: 07354, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 78" оформлено право спільної комунальної власності на будівлю Новопетрівської районної лікарні, що перебуває на балансі Вишгородської центральної районної лікарні, за територіальними громадами сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради. На підставі вказаного розпорядження Вишгородською районною радою було отримано свідоцтво про право власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району на будівлю Новопетрівської районної лікарні.
Також, рішенням Вишгородської районної ради №285-21-VI від 27.09.2012р. затверджено перелік юридичних осіб та їх структурних підрозділів, що є об'єктами спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгродського району, до якого увійшла й Новопетрівська районна лікарня.
Пунктом 9 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено право сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад.
У межах вищевказаних повноважень, на підставі рішення Вишгородської районної ради № 229-19-V від 25.09.2008 р. "Про порядок управління майном спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району", та звернення Новопетрівської сільської ради, Вишгородською районною радою винесено рішення № 346-26-VІ від 14.03.2013 р. "Про передачу об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Ватутіна, 78, із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району у комунальну власність територіальної громади села Нові Петрівці".
У п. 1 резолютивної частини цього рішення зазначено передати об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 78, та перебувають на балансі Вишгородської центральної районної лікарні, із спільної комунальної власності територіальних громад у комунальну власність територіальної громади села Нові Петрівці. Передано наступні об'єкти: водонапірну башту, автоматичну каналізаційну станцію, станцію біологічної очистки стічних вод, відстійник каналізаційних вод, контактний резервуар і колодязь, басейн збору зливних вод, позамайданчикові мережі стічних вод.
При цьому судами встановлено, що усі інші об'єкти нерухомого майна Новопетрівської районної лікарні не передавалися у комунальну власність територіальної громади села Нові Петрівці та залишилися у комунальній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, а саме: харчоблок, склад, навіс, сторожка, лікувальний корпус Д, альтанка, убиральня, лікувальний корпус Ж, покриття, огорожа.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на яку посилався відповідач у вступній частині оспорюваного рішення №436 від 07.09.2016р., визначено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради.
Разом з цим, у зазначеному переліку не передбачено компетенції сільських рад відносно ухвалення рішень щодо підтвердження факту перебування об'єктів нерухомого майна в комунальній власності.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади а органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також неврахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З наведеного, на думку судів попередніх інстанцій, вбачається, що спірне рішення прийнято без дотримання відповідної процедури (звернення до Вишгородської районної ради про передачу майна, а також розгляд питання на пленарному засіданні, чи дотримання процедури отримання в комунальну власність безхазяйну річ та ін.). Як наслідок, відповідач незаконно та без достатніх правових підстав підтвердив факт перебування в комунальній власності територіальної громади села Нові Петрівці частини нерухомого майна, яке, на момент його винесення, вже перебувало у спільній комунальній власності Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради.
Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків.
Відповідно до абз.3 п.13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року №5245-VI:
"Органам місцевого самоврядування протягом року з дня опублікування цього Закону:
- забезпечити визначення будівель, споруд, інших об'єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права."
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на 07.09.2016, дата прийняття спірного рішення:
"Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно."
Таким чином, в силу положень наведеного Закону суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.
Згідно спірного рішення від 07.09.2016 №436 підтверджено перебування, а не встановлено набуття в силу саме цього спірного рішення права комунальної власності у відповідача на спірний об'єкт.
Проте, відповідачем не доведено і судами попередніх інстанцій не встановлено, коли та в силу яких норм відповідного господарського чи цивільного законодавства та/або відповідних правовстановлюючих документів у відповідача виникло право комунальної власності на вищевказаний об'єкт, яке в подальшому вже було лише підтверджено спірним рішенням.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено наявність шістьох вищевказаних рішень Вишгородської районної ради від 17.12.1992р., №68-06-ХХІІІ від 24.02.1999р., №65-07-XXIV від 27.03.2003р., №66 від 12.10.2006р., №285-21-VI від 27.09.2012р. та №346-26-VІ від 14.03.2013р., які прийняті до спірного рішення відповідача, факт скасування чи визнання недійсними яких судами попередніх інстанцій не встановлений, та які фактично засвідчують перебування будівлі Новопетрівської районної лікарні у спільній власності територіальних громад, сіл, селища, міста Вишгородського району.
За викладених обставин, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що при прийнятті спірного рішення Новопетрівська сільська рада не переконалась та не дослідила факт належності на праві спільної комунальної власності за територіальною громадою Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради будівлі Новопетрівської районної лікарні, тому оспорюване рішення Новопетрівської сільської ради № 436 від 07.09.2016 р. прийнято із порушенням положень чинного законодавства та підлягало скасуванню.
Крім того, даний висновок спростовує доводи скаржника щодо неналежного позивача по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:
" Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 у справі №911/1817/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський