25 квітня 2018 року Справа № 926/918/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» м. Теребовля, Тернопільської області
до фізичної особи-підприємця Книша Олексія Борисовича м. Чернівці
про стягнення 42880,04 грн.
Суддя Бутирський А.А.
при секретарі Губчак І.Б.
Представники:
від позивача - Ротар М.Д. - представник (довіреність від 04.04.2018 р.)
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» м. Теребовля, Тернопільської області звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Книша Олексія Борисовича м. Чернівці про стягнення 42880,04 грн. заборгованості, з них: 31490,80 грн. основного боргу, 6298,16 грн. штрафу, 2277,68 грн. пені, 2053,37 грн. 28 % річних та 760,03 грн. збитків, заподіяних інфляцією, що виникли у результаті неповної оплати товару, отриманого у серпні-листопаді 2017 р. на виконання умов договору № РЕ/ЧР/0079/17 поставки товарів від 01.02.2017 р.
Ухвалою від 04.04.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного провадження, розгляд справи призначено на 25.04.2018 р.
25.04.2018 р. відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, відзив на позов не представив, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 25.04.2018 р. позивач повідомив про сплату відповідачем 20000,00 грн., що мало місце після відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим у цій частині позову провадження підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд
01.02.2017 р. між сторонами укладено договір № РЕ/ЧР/0079/17 поставки товарів від 01.02.2017 р. (далі - Договір), згідно якого позивач брав на себе обов'язок поставити і передати у власність відповідачеві будівельні матеріали, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити отриманий товар.
У п. 4.1 Договору передбачено, що розрахунок за отриманий товар здійснюється протягом 24-х календарних днів від дати отримання товару відповідачем.
Судовим слуханням встановлено, що у серпні-листопаді 2017 р. позивач поставив відповідачеві товар, який оплачений частково, у результаті чого у відповідача утворився борг, який на момент пред'явлення позову становив 31490,80 грн.
У процесі розгляду справи відповідач сплатив 20000,00 грн., отже на момент вирішення спору борг відповідача становить 11490,80 грн.
За таких обставин справи позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що у відповідача існує борг у сумі 11490,80 грн., який підлягає стягненню.
Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеної норми права та Договору з відповідача слід стягнути 760,03 грн. збитків, заподіяних інфляцією за період з 21.12.2017 р. по 15.03.2018 р. та 2053,37 грн. 28 % річних (п. 5.5 Договору) за аналогічний період.
Крім того, з відповідача слід стягнути 2277,68 грн. пені за аналогічний період та 6298,16 грн. штрафу, що передбачено ст. ст. 547, 549 Цивільного кодексу України та п. п. 5.2, 5.3 Договору.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 129, 233, 238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Книша Олексія Борисовича, ідентифікаційний код НОМЕР_1, м. Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт», код ЄДРПОУ 37961273, вул. Шевченка, 171, м. Теребовля, Тернопільської області - 11490,80 грн. основного боргу, 6298,16 грн. штрафу, 2277,68 грн. пені, 2053,37 грн. 28 % річних, 760,03 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 1762,00 грн. судового збору.
3. У частині стягнення 20000,00 грн. провадження закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02.05.2018 р.
Суддя А.А. Бутирський