Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" квітня 2018 р.Справа № 922/32/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ТОВ "Авіста і К", м. Дніпропетровськ
до ФОП Кузнецова Сергія Вікторовича, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Срібна Н.І.,
відповідача - Кривошеєнко О.Ю.
В січні 2018 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіста і К", м. Дніпро та просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Кузнецова Сергія Вікторовича м. Харків на свою користь:
- інфляційні втрати за договором поставки № 103 від 10.06.2014 року у розмірі 1254100,76 грн.;
- 3% річних від простроченої суми боргу за договором поставки № 103 від 10.06.2014 року у розмірі 104569,87 грн.;
- штраф у розмірі 413248,83 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 103 від 10.06.2014 року в частині несвоєчасної оплати за отриманий товар на підставі специфікацій та рахунків на оплату.
Ухвалою суду від 04.01.2018 р. було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.01.2018 р. о 09:30 та встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи. Ухвалою від 29.01.2018 р. задоволено клопотання відповідача про продовження встановленого судом строку на подання відзиву, продовжено відповідачу встановлений судом строк для подачі відзиву на позовну заяву на 10 днів, розгляд справи відкладено на 22.02.2018 р. о 10:00.
Ухвалою від 22.02.2018 р. задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, продовження строку на подання відповіді на відзив та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх.5076 від 22.02.2018 р.), продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 днів до 04.04.2018 р. включно, встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив відповідача - 15 днів з дня отримання копії відзиву, підготовче засідання відкладено на 22.03.2018 р. о 10:00.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 22.03.2018 по справі №922/32/18, судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12:00 02.04.2018 р.
02.04.2018 р. судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.04.2018 р. о 10:00
В призначеному на 26.04.2018 р. судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних та штраф, проти заяви відповідача про застосування позовної давності заперечував.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказував на необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем вимог, підтримав подані раніше заяви по суті справи та просив застосувати до вимог позивача наслідки спливу строку позовної давності і відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.
10 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіста і К" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кузнецовим Сергієм Вікторовичем (відповідачем) було укладено договір поставки № 103, у відповідності до умов якого, в порядку та на умовах визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, позивач зобов'язався поставити відповідачу металопрокат, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.
Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що загальна сума договору складає сумарну вартість товару, визначену за всіма специфікаціями до даного договору з урахуванням ПДВ.
Специфікаціями до договору від 10.06.2014 року, від 16.06.2014 року, від 23.06.2014 року, від 07.07.2014 року, від 09.07.2014 року та від 16.07.2014 року сторони узгодили кількість, ціну та суму поставки партій товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2066244,17 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- № 350 від 13.06.2014 - 328830,17 грн;
- № 364 від 17.06.2014 - 331201,83 грн;
- № 397 від 24.06.2014 - 316993,4 грн;
- № 430 від 07.07.2014 - 91982,42 грн;
- № 435 від 08.07.2014 - 304567,58 грн;
- № 455 від 11.07.2014 - 356931,85 грн;
- № 475 від 17.07.2014 - 335736,92 грн.
На виконання умов п. 2.3 договору, для оплати вартості поставленого товару, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 2066244,17 грн., а саме:
- рахунок на оплату № 768 від 10.06.2014 на суму 328830,17 грн;
- рахунок на оплату № 811 від 16.06.2014 на суму 331201,83 грн;
- рахунок на оплату № 888 від 23.06.2014 на суму 316993,4 грн;
- рахунок на оплату № 1026 від 07.07.2014 на суму 396550,0 грн;
- рахунок на оплату № 1079 від 09.07.2014 на суму 356931,85 грн;
- рахунок на оплату № 1140 від 16.07.2014 на суму 335736,92 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар, на підставі наданого позивачем рахунку, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача двома рівними частинами, а саме 50% протягом 10 днів з дати отримання товару та 50% протягом 20 днів з дати отримання товару.
Однак, всупереч умовам укладеного сторонами Договору відповідачем проводилась оплата за поставлений товар з порушенням встановлених строків оплати, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості та нарахованого штрафу (справа №922/4306/16) і подальше звернення з вимогами по цій справі про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем здійснено поставку товару на загальну вартість 2066244,17 грн., але було оплачено лише 1173575,40 грн. Під час розгляду справи №922/4306/16 позивачем було сплачено ще 256931,85 грн. за отриманий товар, тому судом було припинено провадження у справі в цій частині та стягнено з відповідача залишок заборгованості з нарахованим штрафом відповідно до п. 9.3 Договору.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи обставини, встановлені Харківським апеляційним господарським судом при розгляді справи №922/4306/16, які не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України), а також наявні в матеріалах справи докази здійснення поставки товару за Договором поставки №103 і порушення строків оплати за поставлений товар - наявні підстави для нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних на суму простроченої заборгованості у відповідності до ст. 625 ЦК України.
В загальному підсумку позивачем було нараховано відповідачу 1254100,76 грн. інфляційних втрат і 104569,87 грн. відсотків річних.
В той же час, відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності по заявленим позивачем вимогам у порядку ст. 267 Цивільного кодексу України (а.с. 193-196).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Заперечуючи проти заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності позивач вказував на пропуск відповідачем встановленого судом строку на подання заяв по суті справи.
Однак, розглядаючи подану відповідачем заяву суд враховує наступне.
При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Главою 6 першого розділу Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні положення про процесуальні строки в господарському процесі. Статтею 113 ГПК України встановлено, що процесуальними строками є строки в межах яких вчиняються процесуальні дії, такі строки встановлюються законом або судом.
Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України №13 від 29.05.2013 р. за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для відмови відповідачу в реалізації передбачено законом права на подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Відсутні підстави і для переривання строку позовної давності за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на наступне.
Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.
У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності (постанова пленуму Вищого господарського суду України №13 від 29.05.2013 р.).
Оскільки матеріали справи не містять доказів визнання відповідачем обов'язку зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, а в наявних листах відповідача йде мова лише про визнання основного боргу - суд вважає безпідставними доводи позивача про переривання строку позовної давності по 3% річних та інфляційним втратам.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, суд вважає їх частково обґрунтованими виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат 29.12.2017 р. (відповідно до дати печатки поштового відділення на конверті з позовною заявою), таким чином, до нарахувань, здійснених до 29.12.2014 р. застосовуються наслідки спливу строку позовної давності. Враховуючи зазначене, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних.
1) Розрахунки позивача за період з 04.07.2014 р. по 19.12.2014 р. не підлягають стягненню з відповідача у зв'язку зі спливом строку позовної давності по цим вимогам.
2) Розрахунки за період з 29.12.2014 р. по 18.09.2015 р.
- Нарахування з 29.12.2014 р. по 18.03.2015 р. на суму 331201.83 грн.
Відсотки річних за 80 дн. становлять 2177.77 грн. (331201.83 х 3 х 80 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2014 р. по 18.03.2015 р. складають 67198.35 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.2028924 (січень 2015 р. - 103.1%, лютий 2015 р. - 105.3%, березень 2015 р. - 110.8%).
- Нарахування з 19.03.2015 р. по 01.04.2015 р. на суму 300000.00 грн.
Відсотки річних за 14 дн. становлять 345.21 грн. (300000 х 3 х 14 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 19.03.2015 р. по 01.04.2015 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
- Нарахування з 02.04.2015 р. по 10.06.2015 р. на суму 250000.00 грн.
Відсотки річних за 70 дн. становлять 1438.36 грн. (250000 х 3 х 70 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 02.04.2015 р. по 10.06.2015 р. складають 41270 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.1650800 (квітень 2015 р. - 114%, травень 2015 р. - 102.2%).
- Нарахування з 11.06.2015 р. по 23.06.2015 р. на суму 200000.00 грн.
Відсотки річних за 13 дн. становлять 213.7 грн. (200000 х 3 х 13 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 11.06.2015 р. по 23.06.2015 р. відповідачем не здійснено.
- Нарахування з 24.06.2015 р. по 10.07.2015 р. на суму 150000.00 грн.
Відсотки річних за 17 дн. становлять 209.59 грн. (150000 х 3 х 17 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 24.06.2015 р. по 10.07.2015 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
- Нарахування з 11.07.2015 р. по 18.09.2015 р. на суму 100000.00 грн.
Відсотки річних за 70 дн. становлять 575.34 грн. (100000 х 3 х 70 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 11.07.2015 р. по 18.09.2015 р. складають 466.78 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0046678 (липень 2015 р. - 99%, серпень 2015 р. - 99.2%, вересень 2015 р. - 102.3%).
3) Розрахунки за період з 29.12.2014 р. по 28.12.2015 р.
- Нарахування з 29.12.2014 р. по 18.09.2015 р. на суму 316993.40 грн.
Відсотки річних за 264 дн. становлять 6878.32 грн. (316993.4 х 3 х 264 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2014 р. по 18.09.2015 р. складають 131121.08 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.4136398 (січень 2015 р. - 103.1%, лютий 2015 р. - 105.3%, березень 2015 р. - 110.8%, квітень 2015 р. - 114%, травень 2015 р. - 102.2%, червень 2015 р. - 100.4%, липень 2015 р. - 99%, серпень 2015 р. - 99.2%, вересень 2015 р. - 102.3%).
- Нарахування з 19.09.2015 р. по 07.10.2015 р. на суму 316900.00 грн.
Відсотки річних за 19 дн. становлять 494.88 грн. (316900 х 3 х 19 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 19.09.2015 р. по 07.10.2015 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
- Нарахування з 08.10.2015 р. по 23.11.2015 р. на суму 216900.00 грн.
Відсотки річних за 47 дн. становлять 837.89 грн. (216900 х 3 х 47 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 08.10.2015 р. по 23.11.2015 р. складають 1461.91 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0067400 (жовтень 2015 р. - 98.7%, листопад 2015 р. - 102%).
- Нарахування з 24.11.2015 р. по 16.12.2015 р. на суму 166900.00 грн.
Відсотки річних за 23 дн. становлять 315.51 грн. (166900 х 3 х 23 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 24.11.2015 р. по 16.12.2015 р. складають 1168.3 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0070000 (грудень 2015 р. - 100.7%).
- Нарахування з 17.12.2015 р. по 28.12.2015 р. на суму 66900.00 грн.
Відсотки річних за 12 дн. становлять 65.98 грн. (66900 х 3 х 12 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 17.12.2015 р. по 28.12.2015 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
4) Розрахунки за період з 29.12.2014 р. по 28.12.2015 р. на заборгованість в розмірі 91982.42 грн.
Відсотки річних за 365 дн. становлять 2759.47 грн. (91982.42 х 3 х 365 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2014 р. по 28.12.2015 р. складають 39840.33 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.4331299 (січень 2015 р. - 103.1%, лютий 2015 р. - 105.3%, березень 2015 р. - 110.8%, квітень 2015 р. - 114%, травень 2015 р. - 102.2%, червень 2015 р. - 100.4%, липень 2015 р. - 99%, серпень 2015 р. - 99.2%, вересень 2015 р. - 102.3%, жовтень 2015 р. - 98.7%, листопад 2015 р. - 102%, грудень 2015 р. - 100.7%).
5) Розрахунки за період з 29.12.2014 р. по 13.01.2017 р.
- Нарахування з 29.12.2014 р. по 28.12.2015 р. на суму 304567.58 грн.
Відсотки річних за 365 дн. становлять 9137.03 грн. (304567.58 х 3 х 365 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2014 р. по 28.12.2015 р. складають 131917.32 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.4331299 (січень 2015 р. - 103.1%, лютий 2015 р. - 105.3%, березень 2015 р. - 110.8%, квітень 2015 р. - 114%, травень 2015 р. - 102.2%, червень 2015 р. - 100.4%, липень 2015 р. - 99%, серпень 2015 р. - 99.2%, вересень 2015 р. - 102.3%, жовтень 2015 р. - 98.7%, листопад 2015 р. - 102%, грудень 2015 р. - 100.7%).
- Нарахування з 29.12.2015 р. по 29.04.2016 р. на суму 300000.00 грн.
Відсотки річних за 123 дн. становлять 3032.88 грн. (300000 х 3 х 123 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2015 р. по 29.04.2016 р. нараховані відповідачем у розмірі 15150,00 грн. не перевищують таких, розрахованих з дотримання встановлених вимог.
- Нарахування з 30.04.2016 р. по 11.05.2016 р. на суму 290000.00 грн.
Відсотки річних за 12 дн. становлять 286.03 грн. (290000 х 3 х 12 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 30.04.2016 р. по 11.05.2016 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
- Нарахування з 12.05.2016 р. по 31.08.2016 р. на суму 270000.00 грн.
Відсотки річних за 112 дн. становлять 2485.48 грн. (270000 х 3 х 112 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 12.05.2016 р. по 31.08.2016 р. складають -1348.65 грн. Індекс інфляції за весь період = 0.9950050 (травень 2016 р. - 100.1%, червень 2016 р. - 99.8%, липень 2016 р. - 99.9%, серпень 2016 р. - 99.7%).
- Нарахування з 01.09.2016 р. по 12.01.2017 р. на суму 200000.00 грн.
Відсотки річних за 134 дн. становлять 2202.74 грн. (200000 х 3 х 134 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 01.09.2016 р. по 12.01.2017 р. нараховані відповідачем у розмірі 14980,00 грн. не перевищують таких, розрахованих з дотримання встановлених вимог.
- Нарахування з 13.01.2017 р. по 13.01.2017 р. на суму 100000.00 грн.
Відсотки річних за 1 дн. становлять 8.22 грн. (100000 х 3 х 1 / 365 / 100).
Період з 13.01.2017 р. по 13.01.2017 р. недостатній для нарахування інфляційних втрат.
6) Розрахунки за період з 29.12.2014 р. по 24.04.2017 р.
- Нарахування з 29.12.2014 р. по 30.01.2017 р. на суму 356931.85 грн.
Відсотки річних за 764 дн. становлять 22413.36 грн. (356931.85 х 3 х 764 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2014 р. по 30.01.2017 р. складають 224152.72 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.6279986 (січень 2015 р. - 103.1%, лютий 2015 р. - 105.3%, березень 2015 р. - 110.8%, квітень 2015 р. - 114%, травень 2015 р. - 102.2%, червень 2015 р. - 100.4%, липень 2015 р. - 99%, серпень 2015 р. - 99.2%, вересень 2015 р. - 102.3%, жовтень 2015 р. - 98.7%, листопад 2015 р. - 102%, грудень 2015 р. - 100.7%, січень 2016 р. - 100.9%, лютий 2016 р. - 99.6%, березень 2016 р. - 101%, квітень 2016 р. - 103.5%, травень 2016 р. - 100.1%, червень 2016 р. - 99.8%, липень 2016 р. - 99.9%, серпень 2016 р. - 99.7%, вересень 2016 р. - 101.8%, жовтень 2016 р. - 102.8%, листопад 2016 р. - 101.8%, грудень 2016 р. - 100.9%, січень 2017 р. - 101.1%).
- Нарахування з 31.01.2017 р. по 16.02.2017 р. на суму 340000.00 грн.
Відсотки річних за 17 дн. становлять 475.07 грн. (340000 х 3 х 17 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 31.01.2017 р. по 16.02.2017 р. складають 3400 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0100000 (лютий 2017 р. - 101%).
- Нарахування з 17.02.2017 р. по 10.03.2017 р. на суму 300000.00 грн.
Відсотки річних за 22 дн. становлять 542.47 грн. (300000 х 3 х 22 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 17.02.2017 р. по 10.03.2017 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
- Нарахування з 11.03.2017 р. по 24.04.2017 р. на суму 50000.00 грн.
Відсотки річних за 45 дн. становлять 184.93 грн. (50000 х 3 х 45 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 11.03.2017 р. по 24.04.2017 р. складають 1358.1 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0271620 (березень 2017 р. - 101.8%, квітень 2017 р. - 100.9%).
7) Розрахунки за період з 29.12.2014 р. по 23.05.2017 р.
- Нарахування з 29.12.2014 р. по 24.04.2017 р. на суму 335736.92 грн.
Відсотки річних за 848 дн. становлять 23400.4 грн. (335736.92 х 3 х 848 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 29.12.2014 р. по 24.04.2017 р. складають 231302.77 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.6889405 (січень 2015 р. - 103.1%, лютий 2015 р. - 105.3%, березень 2015 р. - 110.8%, квітень 2015 р. - 114%, травень 2015 р. - 102.2%, червень 2015 р. - 100.4%, липень 2015 р. - 99%, серпень 2015 р. - 99.2%, вересень 2015 р. - 102.3%, жовтень 2015 р. - 98.7%, листопад 2015 р. - 102%, грудень 2015 р. - 100.7%, січень 2016 р. - 100.9%, лютий 2016 р. - 99.6%, березень 2016 р. - 101%, квітень 2016 р. - 103.5%, травень 2016 р. - 100.1%, червень 2016 р. - 99.8%, липень 2016 р. - 99.9%, серпень 2016 р. - 99.7%, вересень 2016 р. - 101.8%, жовтень 2016 р. - 102.8%, листопад 2016 р. - 101.8%, грудень 2016 р. - 100.9%, січень 2017 р. - 101.1%, лютий 2017 р. - 101%, березень 2017 р. - 101.8%, квітень 2017 р. - 100.9%).
- Нарахування з 25.04.2017 р. по 11.05.2017 р. на суму 165736.92 грн.
Відсотки річних за 17 дн. становлять 231.58 грн. (165736.92 х 3 х 17 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 25.04.2017 р. по 11.05.2017 р. складають 0 грн. Індекс інфляції за весь період = 1.0000000.
- Нарахування з 12.05.2017 р. по 23.05.2017 р. на суму 125736.92 грн.
Відсотки річних за 12 дн. становлять 124.01 грн. (125736.92 х 3 х 12 / 365 / 100).
Інфляційні нарахування з 12.05.2017 р. по 23.05.2017 р. позивачем не нараховувалися.
Загальна сума нарахованих 3% річних складає 80836,22 грн., інфляційних втрат - 903439,01 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до п. 8.2.4 Договору поставки покупець зобов'язаний надати постачальнику належним чином засвідчене свідоцтво про державну реєстрацію (витяг із державного реєстру про державну реєстрацію); копію довідки про внесення до ЄДРПОУ; копію свідоцтва платника ПДВ або платника єдиного податку; копію документа, підтверджуючого повноваження підписанта договору.
Згідно п. 9.2 Договору поставки у випадку невиконання вимог п.п.8.2.3-8.2.4 даного Договору покупець зобов'язується виплатити постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості товару за кожне порушення умов зазначених пунктів.
За твердженнями позивача, відповідач порушив вимоги п. 8.2.4 Договору та не надав позивачу належним чином засвідчені документи, тому ним було нараховано:
- 103312,208 грн. штрафу за ненадання належним чином засвідченого свідоцтва про державну реєстрацію;
- 103312,208 грн. штрафу за ненадання належним чином засвідченої довідки про внесення до ЄДРПОУ;
- 103312,208 грн. штрафу за ненадання належним чином засвідченого свідоцтва платника ПДВ;
- 103312,208 грн. штрафу за ненадання належним чином засвідченого документа, підтверджуючого повноваження підписанта договору.
Загальна сума нарахованих позивачем штрафів становить 413248,83 грн.
Розглядаючи вимоги в цій частині, суд вважає за необхідне з'ясувати момент виникнення обов'язку покупця по наданню відповідних документів за п. 8.2.4 Договору поставки.
Умовами Договору встановлено обов'язок відповідача надати постачальнику належним чином засвідчені документи та передбачено відповідальність за невиконання цього обов'язку, однак, ані розділ 8 (Права та обов'язки сторін), ані інші розділи Договору не містять умов щодо строку виконання такого зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За умовами розділу 12 Договору (Дія договору) цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та строк його дії закінчується 31.12.2014 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків за даним Договором.
Згідно п. 12.3 Договору закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від належного виконання своїх обов'язків по договору та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
При цьому необхідно відрізняти строк виконання зобов'язання від строку договору. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК). Тобто строк договору - це період у часі, протягом якого сторони можуть здійснити права та виконати обов'язки, які виникли внаслідок укладення цього договору.
Таким чином, розглядаючи матеріали справи, умови укладеного сторонами Договору у своїй сукупності та враховуючи положення діючого законодавства суд приходить до наступних висновків:
1. Умовами Договору не встановлено строку виконання обов'язку покупця, що закріплений в п. 8.2.4 Договору;
2. Оскільки строк (термін) виконання такого обов'язку не встановлено умовами Договору, обов'язок надання документів виникає з моменту пред'явлення відповідної вимоги. Зазначене визнано і представником позивача у судовому засіданні з розгляду справи по суті 26.04.2018 р.;
3. Така вимога може бути пред'явлена лише в межах строку дії Договору, закріпленого в п. 12.2 Договору (тобто до 31.12.2014 р.);
4. Протягом строку дії Договору позивачем не пред'являлася вимога про надання відповідних документів. Матеріали справи не містять документів, що підтверджують таке звернення, представник позивача у судовому засіданні 26.04.2018 р. також вказував, що позивачем така вимога не пред'являлась протягом строку дії Договору;
5. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від належного виконання своїх обов'язків по договору та від відповідальності за його порушення, яке мало місце лише під час дії цього Договору (згідно п. 12.3 Договору). Тому сторона не звільняється від відповідальності за ненадання документів, визначених в п. 8.2.4 Договору, лише у випадку, коли це порушення мало місце під час дії Договору. Зобов'язання не може виникати з умов договору, строк дії якого вже сплив.
Оскільки позивачем не було надано доказів пред'явлення вимоги щодо надання документів, визначених в п. 8.2.4 Договору поставки, в період дії вказаного Договору, надана квитанція (а.с. 48) про направлення повідомлення з вимогою позивача датована 14.03.2018 р., що свідчить про звернення з вимогою до відповідача після закінчення строку дії Договору та звернення з позовом до суду, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення на відповідача нарахованих позивачем штрафних санкцій.
За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 261, 267, 625, 267 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кузнецова Сергія Вікторовича м. Харків (61135, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код особи НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІСТА І К" (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Соборний район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 17-В, ідентифікаційний код особи 33769816) 3% річних в сумі 80836,22 грн., інфляційні втрати - 903439,01 грн. та 14764,13 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 02.05.2018 р.
Суддя Л.С. Лаврова