"24" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2563/16
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
при секретарі судового засідання Себовій О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності № 52 від 31.01.2017р.;
Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності №б/н від 21.08.2017р.; ОСОБА_3 - на підставі довіреності №б/н від 30.05.2017р.;
Від третьої особи-1: ОСОБА_4 - на підставі довіреності № 100/19552 від 28.09.2017р.;
Від третьої особи-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Національної комісії з цінних паперів (третя особа-1), ОСОБА_5 акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (третя особа-2) про визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів та змін до статуту,-
19.09.2016 р. Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", за участю третіх осіб: Національна комісія з цінних паперів, Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" про визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів та змін до статуту.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2016р. (суддя Гуляк Г.І.) було порушено провадження у справі № 916/2563/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Національний депозитарій України.
10.10.2016р. до канцелярії суду від ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення Одеської обласної ради в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
10.10.2016 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.
10.10.2016р. до суду від Національної комісії з цінних паперів надійшли письмові пояснення по суті спору.
21.10.2016р. до суду від ОСОБА_5 акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" надійшли письмові пояснення по суті спору відповідно до яких третя особа просить суд розглядати справу без його участі.
14.11.2018р. до суду від ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" надійшли письмові пояснення з підтверджуючими доказами.
21.11.2016р.представником відповідача було надано клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача 21.11.2016 року звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення спору Одеським апеляційним господарським судом у справі №916/2426/16.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2016р. було зупинено провадження у справі №916/2563/16 за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", за участю третіх осіб: Національна комісія з цінних паперів, Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" про визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів до вирішення справи №916/2426/16 по суті.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою ПАТ "СБЕРБАНК" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 21.11.2016 про зупинення провадження у справі №916/2563/16 та передати справу №916/2563/16 до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2017р. ухвалу господарського суду Одеської області від 21.11.2016 р. у справі №916/2563/16 було залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, ПАТ "Сбербанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 79 ГПК України, просило їх скасувати, справу передати до місцевого господарського суду для подальшого розгляду справи по суті.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 травня 2017 року - рішення господарського суду Одеської області від 17.10.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року залишено без змін, касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року було поновлено провадження у справі з 02.10.2017 року та призначено до розгляду на 02.10.2017 року.
В судовому засіданні 02.10.2017 року представник відповідача надав додаткові пояснення, відповідно яких звернув увагу суду на те, що усі обставини на які посилається позивач при обґрунтуванні позову у даній справі, були розглядом у інших судових процесах, а саме рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2016 року у справі № 916/2426/16, яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2017 року; рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2016 року у справі 3916/2207/16, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 року.
Крім того представник відповідача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 69 ГПК України, вказане клопотання судом розглянуто та задоволено, ухвалою суду від 02.10.2017 року строк розгляду справи продовжено до 01.11.2017 року.
На адресу суду 12.10.2017 року надійшло клопотання від представника позивача щодо участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вказане клопотання судом розглянуто та задоволено розгляд справи призначено в режимі відеоконференції, ухвалою суду від 23.10.2017 року.
Представник відповідача додатково надав для долученя до матеріалів справи копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року у справі №826/16336/16 та копію постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 року та надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що позовна заява, вимоги та обґрунтування, яку подано позивачем у справі №916/2426/16 є цілковито тотожними, як і позовна заява, вимоги та обґрунтування, що містяться в позовній заяві , яка розглядається у даній справі №916/2563/16. Судовими рішеннями у справі №916/2426/16 були спростовані усі аргументи та доводи позивача, у задоволені позову відмовлено. Таким чином на думку відповідача провадженні у даній справі підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2017 (суддя Г.І. Гуляк) провадження у справі №916/2563/16 припинено на підставі пунктів 1-1, пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2017 у справі №916/2563/16 скасувати, дану справу передати до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2017р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" було задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.11.2017 у справі №916/2563/16 скасовано та справу №916/2563/16 передано на розгляд Господарському суду Одеської області.
На виконання розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області від 22.12.2017р. №995 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи №916/2563/16 та справу розподілено судді Гуту С.Ф.
Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення” ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2017р. справу №916/2563/16 прийнято суддею Гутом С.Ф. до розгляду, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
18.01.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від Національної комісії з цінних паперів надійшли письмові пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2018р. було оголошено перерву у підготовчому засіданні до "15" лютого 2018 р. о 12:00 год.
22.01.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від ОСОБА_5 акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
09.02.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.
14.02.2018р. на електронну пошту Господарського суду Одеської області від позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (за вх. 2-1036/18), у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи №916/2563/16 за участю повноважного представника ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16) або Київському апеляційному господарському суду (01010, м.Київ, вул. Шолуденка, 1).
14.02.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшло клопотання про залучення деяких учасників товариства в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача. В судовому засіданні 15.02.2018р. судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку із його недоведеністю на необґрунтованістю, оскільки заявником не доведено яким саме чином рішення по даній справі буде впливати на права та обов'язки окремо кожного із учасників товариства.
14.02.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого заявник просить суд витребувати у ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 12-А), а також у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 30), Юридичного департаменту Одеської міської ради (65004, м.Одеса, Думська пл., буд. 1), наступні документи:
- Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства станом на дату проведення - квітень 2016р.;
- Розподільчий баланс, затверджений 30.06.2016р. Загальними зборами акціонерів ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець".;
- План виділу затверджений 30.06.2016р. Загальними зборами акціонерів ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець";
- Внесення змін до статуту ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (65039, м. Одеса, просп. Гагаріна, буд. 12-А) пов'язазних з виділом, шляхом викладення Статуту в новій редакції, затверджені 30.06.2016р. Загальними зборами акціонерів ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2018р. клопотання ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (вх.№2-1031/18 від 14.02.2018р.) про витребування доказів по справі №916/2563/16 було задоволено частково та зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" в строк до 09.03.2018р. надати Господарському суду Одеської області перелік акціонерів, які мали право на участь у загальних зборах Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" станом на дату проведення загальних зборів - квітень 2016р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2018р. у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 14.02.2018р. (за вх. 2-1036/18) по справі №916/2563/16 було відмовлено.
15.02.2018р. у судовому засіданні представником відповідача було надане клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2018р. клопотання ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про продовження підготовчого провадження було задоволено та продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/2563/16 на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2018р. було відкладено підготовче засідання на "13" березня 2018 р. о 11:30 год.
28.02.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (за вх. 2-1331/18), у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи №916/2563/16 призначений на 13.03.2018р. о 11:30 год., за участю повноважного представника ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Богдана Хмельницьго, 44-в) або Київському апеляційному господарському суду (01010, м.Київ, вул. Шолуденка, 1) або Господарському суду Київської області (02000, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2018р. у задоволенні клопотання ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" від 28.02.2018р. вх.№2-1331/18 про проведення судового засідання по справі №916/2563/16, яке відбудеться 13.03.2018р. о 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції було відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2018р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/2563/16 за позовом ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Національної комісії з цінних паперів , ОСОБА_5 акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" про визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів та змін до статуту та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "27" березня 2018 р. о 11:30 год.
15.03.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 15.02.2016р. документи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2018р. було оголошено перерву в судовому засіданні до "24" квітня 2018 р. о 12:00 год.
В судовому засіданні 24.04.2018р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
15 липня 2011 р. між ПАТ “СБЕРБАНК” та АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО (надалі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору, ПАТ “СБЕРБАНК” зобов'язується надати АТ “ФК “Чорноморець” кредитні кошти, а АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” зобов'язується використовувати їх за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами, а також повернути одержаний кредит у розмірах та у терміни, що передбачені Кредитним договором. На даний час між ПАТ “СБЕРБАНК” та АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” існує спір щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, який розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути наданий йому Кредит у розмірах та у терміни, передбаченими Кредитним договором.
15 липня 2011 р ПАТ “СБЕРБАНК” та АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” укладено договір застави, до якого в подальшому внесено зміни і доповнення.
Свої зобов'язання за Кредитним договором Банк виконав в повному обсязі, а саме надав в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти Позичальнику.
Однак, як зазначає позивач згідно повідомлення розміщеного в Бюлетені ЦПУ №93 стр.4 від 18.05.2016р. зазначається, що Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" повідомляє, що загальними зборами акціонерів Товариства прийнято рішення про реорганізацію ОСОБА_6 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» шляхом виділу з Товариства нової юридичної особи з передачею частини майна, прав та обов'язків до нової юридичної особи, без припинення діяльності ОСОБА_6 акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець». Вказане рішення оформлене протоколом № 20/04 від 20.04.2016р.
Відповідно до повідомлення розміщеного в Бюлетені ЦПУ №120 стр. 5 від 96.2016р. ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", повідомлялось про наступне:
1. Обрання лічильної комісії.
2. Затвердження розподільчого балансу.
3. Затвердження плану виділу.
4. Випуск акцій з метою конвертації акцій АТ «ФК «Чорноморець» в таку саму кількість акцій АТ «ФК «Чорноморець» меншої номінальної вартості та випуск акцій з метою конвертації акцій АТ «ФК «Чорноморець» в акції створюваного АТ «Футбольний клуб «Чорноморець Одеса», що виділяється.
5. Внесення змін до Статуту АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», пов'язаних з виділом, шляхом викладення Статуту в новій редакції.
6. Визначення уповноваженого органу АТ «Футбольний клуб «Чорноморець», якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обігу) акцій.
Відповідно до вищевказаних оголошень, повідомляється про реорганізацію ПрАТ «ФК «Чорноморець» шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків до нової юридичної особи (п. 2); про порядок і умови виділу з приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб Чорноморець» частини майна, прав та обов'язків до нової юридичної особи (п. 3); про створення нового акціонерного товариства із зазначенням: запланованого найменування товариства, що створюється, розміру його статутного капіталу, кількості, типу, номінальної вартості акцій, що планується випустити.
Таким чином, на думку позивача, рішення загальних зборів акціонерів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” є наміром відповідача перерозподілити активи з метою повного або часткового ухилення від виконання фінансових обов'язків перед кредитором - ПАТ “СБЕРБАНК”.
В якості підстав для недійсності рішень загальних зборів акціонерів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” від 20.04.2016 р. та від 30.06.2016 р. позивач посилається на те, що на час проведення зборів частина належних акціонерам відповідача акцій знаходилась під арештом та була у заставі у АТ “ІМЕКСБАНК”, відповідач порушив норми ч.2. п. 2. ст. 82 Закону України “Про акціонерні товариства” і не погасив заборгованість перед позивачем до завершення процедури реорганізації.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що при ухваленні оскаржуваних рішень відповідач порушив також ст. 520 Цивільного кодексу України, здійснивши заміну боржника у зобов'язанні перед ПАТ “СБЕРБАНК” без отримання на те згоди.
На думку позивача, оскаржувані рішення порушують положення Договору застави, укладеного між ПАТ “СБЕРБАНК” та АТ “ФК “Чорноморець” 15.07.2011 р., за яким відповідачем надані у заставу майнові права на отримання грошової виручки за надані послуги згідно договорів оренди та суборенди.
Рішення відповідача про реорганізацію шляхом виділу, ухвалене 20.04.2016р., на думку позивача не відповідає вимогам ст. 157 Цивільного кодексу та ст. 16 Закону України “Про акціонерні товариства” в зв'язку з тим, що відповідачем одночасно не ухвалено рішення про зменшення статутного фонду.
Також, як на підставу недійсності рішень загальних зборів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець”, позивач посилається на необхідність одержання згоди заставодержателя частини акцій відповідача за договорами застави, укладеними акціонерами АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” з АТ “ІМЕКСБАНК” яку, як зазначає позивач, АТ “ІМЕКСБАНК” не надавав.
09.02.2018 р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин”, до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття.
Згідно п. 2.12. зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25 лютого 2016 року, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Судом встановлено, що 20 квітня 2016 р. відбулись загальні збори акціонерів приватного акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець”.
Відповідно до вищезазначеного протоколу позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець” № 20/04 від 20.04.2016 р., для участі у загальних зборах зареєструвалось 336 544 (триста тридцять шість тисяч п'ятсот сорок чотири) акцій-голосів, що складає - 99,73% від голосуючих акцій товариства. Порядок денний зазначених загальних зборів 20.04.2016 р. становили такі питання: 1. обрання лічильної комісії; 2. про реорганізацію приватного акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець” шляхом виділу частини майна, прав та обов'язків до нової юридичної особи; 3. про порядок і умови виділу з приватного акціонерного товариства “Футбольний клуб “Чорноморець” частини майна, прав та обов'язків до нової юридичної особи; 4. про створення нового акціонерного товариства із зазначенням: запланованого найменування товариства, що створюється; розміру його статутного капіталу; кількості, типу, номінальної вартості акцій, що планується випустити.
Рішення загальних зборів акціонерів 20.04.2016 р. прийнято виключно з питань порядку денного. Рішення з питань порядку денного 2-4 прийняті більше ніж 3/4 голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах і є власниками голосуючих акцій (“за” - 282 394 голосуючих акцій, що складає - 83,91% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів; “проти” - 44 554 голосуючих акцій, що складає - 13,24% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів; “утримались” 9 596 голосуючих акцій, що складає - 2,85% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів). Зазначені підсумки голосування відповідають положенням п. 5 ст. 42 Закону України “Про акціонерні товариства”, яким передбачено, що рішення про виділ акціонерного товариства приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.
Крім того, судом встановлено, що 30 червня 2016 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець”, на яких розглядались наступні питання порядку денного: 1. Обрання лічильної комісії; 2. Затвердження розподільчого балансу; 3. Затвердження Плану виділ; 4. Випуск акцій з метою конвертації акцій АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” в таку саму кількість акцій АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” меншої номінальної вартості та випуск акцій з метою конвертації акцій АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” в акції створюваного АТ “Футбольний клуб “Чорноморець Одеса”, що виділяється; 5. Внесення змін до Статуту АТ “Футбольний клуб “Чорноморець”, пов'язаних з виділом, шляхом викладення Статуту в новій редакції; 6. Визначення уповноваженого органу АТ “Футбольний клуб “Чорноморець”, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення (обміну) акцій.
Рішення загальних зборів акціонерів 30.06.2016 р. прийнято виключно з питань порядку денного. Рішення з питань порядку денного 2-6 прийняті одноголосно всіма акціонерами, які зареєструвались для участі у загальних зборах і є власниками голосуючих акцій (“за” - 292 402 голосуючих акцій, що складає - 100% від голосуючих акцій присутніх на загальних зборах акціонерів; “проти”, “утримались” - не подано голосів, загальна кылькысть голосуючих акцій - 337 464 шт.). Зазначені підсумки голосування відповідають положенням пп. 3, 5 ст. 42 Закону України “Про акціонерні товариства”.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України “Про акціонерні товариства”, загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій. З огляду на зазначене, проведені загальні збори акціонерів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” мали належний кворум для прийняття рішень з питань порядку денного. Суд вважає, що наведений третьою особою факт несвоєчасного повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів 30.06.2016 р. шляхом публікації у офіційному друкованому органі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України не свідчить про недійсність прийнятих на загальних зборах 30.06.2016 р. рішень.
Щодо посилань позивача на недійсність оскаржуваних рішень загальних зборів акціонерів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” з підстав порушення ч.2. п. 2. ст. 82 Закону України “Про акціонерні товариства”, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України “Про акціонерні товариства”, кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. У разі якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про заставу”, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно ст. 4 Закону України “Про заставу”, предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Пунктом 1 статті 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
За приписами п. 1 ст. 3 Закону України “Про акціонерні товариства”, акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. П. 2 ст. 3 Закону України “Про акціонерні товариства” передбачено, що акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів.
З огляду на зазначене, акції АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” належать акціонерам даного акціонерного товариства, які мають право володіння та розпорядження належними їм акціями відповідно до приписів законодавства.
Як вбачається з пп. 2.1.1. п. 2.1. статті 2 Кредитного договору, зобов'язання АТ “ФК “Чорноморець” перед ПАТ “СБЕРБАНК” за Кредитним договором зі змінами та доповненнями, включаючи, але не виключно, зобов'язання повернення кредиту у встановлений строк, зобов'язання сплати процентів за користуванням кредитом, комісійну винагороду за управління кредитною лінією, зобов'язання відшкодування збитків, завданих Банку невиконанням та/або неналежним виконанням АТ “ФК “Чорноморець” зобов'язань за Кредитним договором, зобов'язання сплати штрафних санкцій за невиконання або/неналежне виконання зобов'язань АТ “ФК “Чорноморець” за Кредитним договором тощо, забезпечені майновими та фінансовими поручителями АТ “ФК “Чорноморець”.
09.02.2016 р. Господарським судом Одеської області у справі № 916/4693/15 прийнято рішення яким стягнуто з ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (55039, Одеська область, м. Одеса Приморський район, проспект Гагаріна. буд. 12 А код ЄДРПОУ 22449841) на користь ОСОБА_5 акціонерного товариства "Сбербанк" (01601. м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 36 773 937 /тридцять шість мільйонів сімсот сімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять сім/ доларів США 32 центи заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 /дев'ятсот п'ятдесят один мільйон шістсот тринадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять/ грн., 5 578 283 /п'ять мільйонів п'ятсот сімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят гри/ доларів США 28 /двадцять вісім/центів процентів за користування кредитом з 15.07.2014р. по 02.11.2015р., що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908 /сто сорок чотири мільйони триста п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісім/грн. 88 коп.; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 /двадцять мільйонів/грн. 00 коп. та 182 700 /сто вісімдесят дві тисячі сімсот/грн. 00 коп. судового збору.
На сьогоднішній день рішення у справі № 916/4693/15 оскаржено АТ «ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ» в апеляційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним сом України, тобто законної сили не набрало.
Таким чином, у відповідача відсутні підстави для вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 82 Закону України “Про акціонерні товариства” щодо ПАТ “СБЕРБАНК”.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилась внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилась внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно. Враховуючи наведене, суд вважає мотивованими доводи відповідача про наявність гарантій для третьої особи для реалізації її прав як кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 574 ЦК України та згідно ст. 4 Закону України “Про заставу”, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Відповідно до п. 3.1. договору застави від 15.07.2011 р., укладеного між ПАТ “СБЕРБАНК” та АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” в редакції договору про внесення змін № 12 від 31.10.2014 р. до договору застави (надалі - Договір застави від 25.07.2011 р.), предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за надані послуги, яке існує та/або виникне в майбутньому до заставодавця за договорами оренди /суборенди нерухомого майна. Відповідно до Договору застави від 25.07.2011 р., такими договорами є: договір оренди нерухомого майна від 01 січня 2011 року та Договір оренди б/н від 01 грудня 2013 року щодо оренди 8/100 (вісім сотих) частини приміщення підземного переходу від залізничного вокзалу до ринку “Привоз”, договір оренди нежитлових приміщень площею 2865,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2-А приміщення № 101; нежитлових приміщень площею 3324 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2-А, приміщення № 202, разом загальною площею 6 189,6 кв.м., від 17 червня 2014 року, з Додатковою угодою від 17 червня 2014 року; договір оренди № 01-03 М від 01 березня 2012 року, з додатковою угодою б/н від 31.12.2012 року та додатковою угодою б/н від 31.12.2013 року, щодо оренди нежитлового приміщення, загальною площею 145 кв. м. що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 01 грудня 2013 року, щодо оренди нежитлового приміщення під офіс, площею 10 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди № 01-03 км від 01 березня 2012 року, з Додатковою угодою б/н від 31.12.2013 року щодо оренди частини нежитлового приміщення, загальною площею 121 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 01 вересня 2012 року, з додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року, щодо оренди частини даху (технічного поверху), загальною площею 6 кв.м., та частини нежитлового приміщення на технічному поверсі будівлі, загальною площею 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 01 листопада 2013 року щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 7 кв.м., частини металоконструкції навісу стадіону, загальною площею 4 кв. м. та частини нежитлового приміщення на технічному поверсі будівлі, загальною площею 2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 05 квітня 2012 року, з додатковою угодою б/н від 04.07.2012 року, з додатковою угодою б/н від 09.08.2012 року, з додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року, щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 08 лютого 2012 року, з Додатковою угодою б/н від 08.02.2014 року щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 15 кв. м., частини металоконструкцій навісу стадіону, загальною площею 4 кв. м. та частини нежитлового приміщення на технічному поверсі будівлі, загальною площею 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 15 грудня 2012 року, з Додатковою угодою б/н від 01.09.2013 року, з Додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року щодо оренди частини даху (технічного поверху) будівлі, загальною площею 7,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір оренди б/н від 20 лютого 2014 року, з Додатковою угодою № 1 від 20.02.2014 року щодо оренди нежитлових приміщень стадіону, а саме готельних приміщень площею 3 086,0 кв. м., допоміжних приміщень площею 9568,0 кв. м. та частини паркінгу стадіону “Чорноморець” машиномісця 1-21, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська, 1/20; договір оренди б/н від 01 липня 2013 року, з Додатковою угодою б/н від 01.11.2013 року, щодо оренди офісних та допоміжних приміщень стадіону “Чорноморець” загальною площею 10 757,90 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразлієвська 1/20; договір суборенди нежитлових приміщень торгівельного комплексу, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25; договір суборенди нерухомого майна: 1-ої черги торгового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 23; договір суборенди нерухомого майна: нежитлових приміщень підвалу, 1-го, 2-го, 3-го поверхів, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88, договір суборенди нерухомого майна: паркінгу на 696 машиномісць з магазинами та складами, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21.
Відповідно до п. 6.3. статті 6 договору застави від 15.07.2011 р., встановлена цим договором застава припиняється у разі належного виконання усіх забезпечених нею зобов'язань та з інших підстав, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 8.4. статті 8 договору застави від 15.07.2011 р., права та обов'язки сторін, що не врегулювані цим договором, регламентуються відповідними нормами Закону України “Про заставу”, “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та іншими актами чинного законодавства України.
За наявними в матеріалах справи документами, судом встановлено, що на дату проведення загальних зборів акціонерів АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” 20.04.2016р., право застави ПАТ “СБЕРБАНК” на предмет застави, закріплений у п. 3.1. статті 3 договору застави від 15.07.2011 р., зі змінами та доповненнями, припинилося в зв'язку з припиненням чинності договорів оренди та суборенди, відповідно також закінчився термін дії права, що складає предмет застави - права вимоги на отримання грошової виручки за надані послуги, яке існує та/або виникне в майбутньому у заставодавця за відповідними договорами оренди/суборенди.
Питання захисту прав ПАТ “СБЕРБАНК” у разі втрати предмету застави відповідно до Кредитного договору та відповідно до договору застави від 15.07.2011 р., зі змінами та доповненнями, не може розглядатись господарським судом при розгляді даної судової справи, оскільки не відноситься до предмету розгляду справи.
Відповідно до пп. 2 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави. Пунктом 11 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999р. № 02-5/602 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України “Про заставу”, встановлено, що право застави припиняється з загальних підстав, зазначених у главі 19 Цивільного кодексу, а також з обставин, вичерпний перелік яких наведено у статтях 28 і 29 Закону. Також, наведені у ч. 1 ст. 593 ЦК України підстави припинення застави не є винятковими і можуть бути доповнені законом або випливати із закону. Так, відповідно до ст. 28 Закону України “Про заставу”, застава припиняється, зокрема, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави. З огляду на зазначені обставини, посилання третьої особи на порушення відповідачем положень п. 2.3. Кредитного договору суд вважає необґрунтованими.
Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Вищим Господарським Судом України у Постанові від 29.12.2015 р., прийнятої за наслідками розгляду справи № 903/611/15 указано: “…судами правомірно не прийнято до уваги посилання позивача на приписи ст. 520 Цивільного кодексу України, відповідно до якої заміна боржника у зобов'язанні передбачає переведення боргу у зобов'язанні на іншу особу, оскільки “виділ” та “заміна боржника у зобов'язанні” є самостійними і різними за змістом поняттями та регулюються різними правовими нормами. Крім того, при виділі може відбуватись перехід від юридичної особи частини майна, прав та обов'язків у речових та/або зобов'язальних правовідносинах та/або інших правовідносинах, а при заміні боржника відбувається лише переведення боргу виключно у існуючих зобов'язальних правовідносинах”. Таким чином, приписи ст. 520 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню при виділі.
У позовній заяві ПАТ “СБЕРБАНК” посилається на наявність заборони у акціонерів щодо права голосування на загальних зборах ПрАТ “Футбольний клуб “Чорноморець”, оскільки акції частини акціонерів арештовані або обтяжені. У зв'язку із чим на думку позивача загальні збори учасників товариства проведені з порушенням.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у роз'ясненні № 9 від 3 липня 2007 року “Щодо порядку застосування статті 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, стосовно права власника арештованих акцій брати участь в управлінні товариством шляхом голосування на загальних зборах, однозначно вказує, що до вирішення у судовому порядку справи стосовно позбавлення акціонера права власності на акції, власник акцій має право на участь у загальних зборах товариства. Аналогічна позиція викладена пленумом Вищого господарського суду України в пункті 2.28 постанови № 4 від 25 лютого 2016 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин”, де наголошено, що під час визначення правомочності загальних зборів господарські суди не мають підстав для неврахування голосів акціонерів (учасників, членів), акції (частки, паї) яких перебувають під арештом, оскільки накладення арешту на акції (частки, паї) є обмеженням права на їхнє відчуження, а не обмеженням прав, посвідчених ними. Арешт акцій (часток, паїв) не позбавляє їх власника можливості реалізації посвідчених ними корпоративних прав і не призводить до зменшення загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному капіталі (складеному капіталі, пайовому фонді) юридичної особи та, відповідно, загальної кількості голосів акціонерів (учасників, членів). Пленум Верховного Суду України в постанові № 13 від 24 жовтня 2008 року “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” висвітлює ту саму позицію.
Відповідно до положень п. 12 розділу І Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 № 520, статутний капітал товариства, з якого здійснюється виділ, зменшується на суму розміру статутного (складеного, пайового) капіталу товариства (товариств), що створюється(ються) шляхом виділу, та на загальну номінальну вартість акцій (розмір часток, паїв), які не підлягають конвертації. Суд погоджується з твердженням позивача та третьої особи про те, що “виділ та зменшення статутного капіталу є різними за своєю правовою природою юридичними фактами та врегульовані окремими нормами законодавства”.
За нормами ст. 16 Закону України “Про акціонерні товариства”, статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства. Відповідно до Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 822 від 14.05.2013 р. (п. 1), дія цього Порядку поширюється на публічні та приватні акціонерні товариства (крім інститутів спільного інвестування), які здійснюють збільшення або зменшення статутного капіталу. Дія цього Порядку не поширюється на випадки збільшення статутного капіталу акціонерного товариства, яке здійснюється у зв'язку з переведенням зобов'язань товариства в акції, зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства під час приєднання або виділу.
З огляду на вищенаведене, висновок позивача про те, що у разі зменшення статутного капіталу акціонерного товариства при реорганізації шляхом виділу “такі дії потребують одночасного дотримання товариством вимог законодавства, яке регулює правовідносини щодо виділу та правовідносини щодо зменшення статутного капіталу”, суд вважає необґрунтованими.
Згідно ст. 20 Закону України “Про акціонерні товариства”, акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5-2 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, конвертація цінних паперів - обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента.
Пунктом 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735 передбачено, що обтяження цінних паперів зобов'язаннями - будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження цінними паперами, пов'язані з умовами успадкування, застави, рішеннями суду, та в інших випадках, які передбачені законодавством України.
Згідно п. 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності, депозитарна операція - сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр) або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України.
За п.11 глави 2 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, операція щодо блокування/розблокування цінних паперів, прав на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, може здійснюватися за наслідком застави цінних паперів; виставлення цінних паперів на продаж; створення системи управління ризиками та гарантій з виконання зобов'язань за договорами щодо цінних паперів (клірингового забезпечення для гарантування проведення розрахунків тощо); виконання договорів, гарантованих цінними паперами; інших обмежень щодо обігу цінних паперів, передбачених законодавством України; виконання безумовної операції щодо цінних паперів.
Згідно п. 12. глави 2 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій таких документів: постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України “Про виконавче провадження”; свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності); свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством).
Пунктом 11 ч. 1. ст. 1 Закону України “Про депозитарну систему України”, корпоративні операції емітента визначені, як операції емітента щодо емісії, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання, виплати доходу за цінними паперами, а також пов'язані з припиненням емітента, зміною розміру статутного капіталу емітента, а також інші операції за переліком, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно п. 12. глави 3 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності, підставою для відмови Центральним депозитарієм або депозитарною установою у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції є, зокрема, вказані у розпорядженні та/або документах, що є підставою для проведення депозитарної операції цінні папери, права на цінні папери, які призначені для переказу або списання з рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, заблоковані у зв'язку з обтяженням їх зобов'язаннями або іншим обмеженням в обігу (крім випадків, передбачених цим Положенням).
Як вбачається з наведеного, конвертація цінних паперів не є їх відчуженням і віднесена до безумовних операцій щодо цінних паперів. Положення про провадження депозитарної діяльності не містить чіткого викладення методології здійснення депозитарною установою депозитарної операції з конвертації цінних паперів, зокрема не зазначено щодо необхідності проведення процедури обміну або списання/зарахування цінних паперів. Однак, все вищенаведене стосується саме проведення депозитарної операції щодо конвертації акцій АТ “Футбольний клуб “Чорноморець”. Ухвалені АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” (емітентом) рішення про реорганізацію шляхом виділу та про конвертацію акцій товариства не є депозитарними операціями і не регулюються нормами, передбаченими Положенням про провадження депозитарної діяльності для депозитарних операцій. Необхідність або відсутність необхідності надання згоди АТ “ІМЕКСБАНК” на конвертацію акцій відповідача, як заставодержателя акцій АТ “Футбольний клуб “Чорноморець”, належних ТОВ “АВЕНСІС” та ТОВ “Фінансово-інформаційний центр”, таким чином, має вирішуватись не на етапі ухвалення рішень загальних зборів акціонерів про конвертацію акцій, а при здійснення депозитарної операції з конвертації акцій АТ “Футбольний клуб “Чорноморець” у депозитарній установі.
Відповідно до частини 1 ст. 109 Цивільного кодексу України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 59 ГКУ, при виділенні одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них майнові права та обов'язки реорганізованого суб'єкта переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах. За приписами п. 1 ст. 86. Закону України “Про акціонерні товариства”, виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.
Відповідно до п. 17. Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” від 24 жовтня 2008 року № 13, судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Пунктом 18 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено: при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин”. Так, п.2.13. зазначеної постанови Пленуму ВГСУ передбачено: під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд проаналізувавши норми чинного законодавства, якими регулюються правовідносини щодо ухвалення рішень загальними зборами акціонерів та здійснення реорганізації акціонерного товариства шляхом виділу, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 20, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_5 акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до відповідача ОСОБА_6 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Національної комісії з цінних паперів (третя особа-1), ОСОБА_5 акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ УКРАЇНИ" (третя особа-2) про визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів та змін до статуту - відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору за подання позову покласти на позивача у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02 травня 2018 р.
Суддя С.Ф. Гут