26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/7951/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Сухового В.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2017 (головуючий суддя Отрош І.М.)
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 (головуючий Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф. і Пашкіна С.А.)
у справі № 910/7951/17
за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Енергорезерв" (далі - Товариство),
до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ),
про стягнення 621 525,22 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до МТСБУ про стягнення 621 525,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням МТСБУ передбаченого статтею 51 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) та положенням про фонд захисту потерпілих, обов'язку з повернення суми неповернутого залишку гарантійного внеску позивача у фонді захисту потерпілих (далі - ФЗП) у МТСБУ, за наслідками втрати Товариством статусу асоційованого члена МТСБУ (припинення членства) у зв'язку з заборгованістю перед МТСБУ в частині формування базового гарантійного внеску (далі - БГВ) до ФЗП, з 28.02.2014.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з МТСБУ на користь Товариства борг у розмірі 621 525,22 грн.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що наявність та обсяг заборгованості МТСБУ перед Товариством щодо повернення гарантійного внеску Товариства у ФЗП МТСБУ у розмірі 621 525,22 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та МТСБУ не були спростовані, зокрема, ним не надано доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, МТСБУ звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що: у період з 26.01.2005 по 06.08.2013 Товариством було сплачено до ФЗП у дорожньо-транспортних пригодах 553 882,90 грн., решта суми у розмірі 518 853,76 грн., які складають внесок Товариства у Фонді, було доформовано МТСБУ за рахунок відрахувань страховика з премій за реалізовані поліси та втрачених бланків; МТСБУ повернуло Товариству сплачений ним внесок у розмірі 424 332,38 грн., а за рахунок решти від сплаченого (129 550,52 грн.) та за рахунок сформованого внеску у ФЗП (30 353,67 грн.) МТСБУ сплатило 159 904,19 грн. за зобов'язаннями страховиків, що визнані банкрутами; трирічний строк повернення сплаченого Товариством гарантійного внеску сплинув.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 28.12.2012 МТСБУ та Товариством укладено договір про співпрацю № 059 у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами (далі - Договір).
Предметом Договору є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.
Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.7, 2.1.12, 2.1.15 Договору серед обов'язків страховика передбачено, зокрема, обов'язок: сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ; своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок, поповнювати гарантійний внесок у фонді захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом, Положенням, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень тощо.
Пунктами 2.2.7 та 2.2.8 Договору передбачено, що МТСБУ зобов'язується: розміщувати кошти, які сплачуються страховиком до ФЗП, у відповідності до вимог законодавства та Положення; повернути на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та цим договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду.
Згідно з пунктом 12.1 Договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 42 Закону фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок внесків страховиків - членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розмір гарантійного внеску Товариства у ФЗП при МТСБУ становить 1 041 086,66 грн., з яких гарантійний внесок, що фактично сплачений як внесок до ФЗП МТСБУ у розмірі 553 882,90 грн., інша частина - 487 203,76 грн., що обліковувалась як внесок Товариства, який сформований за рахунок щомісячних відрахувань з отриманих страховий платежів/премій за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 621 525,22 грн.
Статтею 43 Закону передбачено, що для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються, централізовані страхові резервні фонди, зокрема, фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (ФЗП), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених статтею 41 Закону.
Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.
Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.
Кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою.
Відповідно до пунктів 51.2, 52.1 статті 51 Закону членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ.
Товариство листом від 30.10.2013 № 228 повідомило МТСБУ про припинення членства в МТСБУ.
Рішення про втрату асоційованого члена МТСБУ прийнято останнім 28.02.2014, у результаті чого, Товариство направило МТСБУ повідомлення № 6/3-05/6459 про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ.
Судами встановлено, що на момент виключення Товариства зі складу асоційованих членів МТСБУ порядок повернення страховику його гарантійного внеску у випадку втрати членства в МТСБУ визначався Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах від 06.12.2012 № 31/2012 (далі - Положення № 31/2012) у редакції від зазначеної дати.
Пунктом 3.12.1. Положення № 31/2012 передбачено, що повернення частини гарантійного внеску, що перевищує мінімальний гарантійний внесок, здійснюється за зверненням страховика в порядку, встановленому президією МТСБУ.
Відповідно до пункту 3.12.2 Положення № 31/2012 при виході страховика зі складу МТСБУ у зв'язку із виключенням з членів МТСБУ, втратою статусу асоційованого члена або позбавленням членства у МТСБУ повернення такому страховику його гарантійного внеску здійснюється в строк, визначений Законом.
Гарантійні внески повертаються дирекцією МТСБУ частинами: 10% його залишку - протягом 12 місяців з дати виходу страховика із складу МТСБУ, 30% залишку - протягом 12 місяців з дати виплати першої частини і решта залишку не пізніше закінчення трирічного строку з дати виходу страховика зі складу МТСБУ, з урахуванням наступних особливостей. У разі, якщо страховик не врегулював усі відомі йому події, що мають ознаки страхових випадків за його внутрішніми договорами страхування, а саме: не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті чи не виконав усі рішення про виплату страхового відшкодування за такими договорами, строк повернення чергової частини залишку гарантійних внесків розпочинається не раніше дати отримання МТСБУ документального підтвердження повного врегулювання таких подій. За відсутності такого підтвердження повернення залишку гарантійного внеску здійснюється протягом останнього місяця строку, встановленого Законом для такого повернення. Дострокове повернення залишку гарантійного внеску можливе на підставі договору зі страховиком шляхом врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків за внутрішніми договорами страхування такого страховика.
Листами від 14.01.2014 № 5-41/506 та від 21.01.2014 № 5-41/1488 МТСБУ надіслало Товариству звіт про рух коштів ФЗП та розподіл інвестиційного доходу за четвертий квартал 2013 року та звіт про рух коштів ФЗП за четвертий квартал 2013 року, згідно з якими сума гарантійного внеску Товариства станом на 31.12.2013 складала 1 041 086,66 грн., а заборгованість по сплаті відповідачем інвестиційного доходу, отриманого від розміщення внеску - 0,00 грн. Водночас МТСБУ повідомило, що після затвердження звітів Координаційною радою вони будуть надані кожному страховику, а інвестиційний дохід буде своєчасно перераховано.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що МТСБУ перерахувало Товариству частину коштів у сумі 105 888,62 грн., з яких 104 108,66 грн. (10% залишку гарантійного внеску до ФЗП станом на 31.12.2013 з суми 1 041 086,66 грн.) та 1 779,96 грн. (10% від інвестиційного доходу за 1 квартал 2014 року). Тобто сума повернутого гарантійного внеску, становить 104 108,66 грн.
Таким чином, залишок коштів, які підлягали поверненню, склав: гарантійний внесок до ФЗП (1 041 086,66 грн. - 104 108,66 грн.) - 936 978,00 грн. та інвестиційний дохід за І квартал 2014 року (17 799,55 - 1 779,96 грн.) - 16 019,59 грн.
У подальшому Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до МТСБУ про стягнення 318 062,85 грн. заборгованості, зумовленої неповерненням Товариству належної йому частини гарантійного внеску та інвестиційного прибутку після припинення останнім асоційованого членства в МТСБУ.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/260/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з МТСБУ на користь Товариства 318 062,85 грн. заборгованості.
Зазначеним рішення встановлено, що сума заборгованості у розмірі 318 062,85 грн. включає в себе заборгованість щодо повернення суми гарантійного внеску у розмірі 281 093,40 грн. - повернення другої частини залишку сплачених гарантійних внесків до ФЗП (30% від суми боргу з дати виплати першої частини) та заборгованість щодо сплати інвестиційного доходу у розмірі 36 969,45 грн.
Стягнута за рішенням господарським судом міста Києва у справі №910/260/16 сума заборгованості з повернення другої частини гарантійного внеску у розмірі 281 093,40 грн. сплачена МТСБУ в повному обсязі.
Також судами встановлено, що 23.02.2017 МТСБУ перерахувало на користь Товариства грошові кошти у розмірі 34 359,38 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з призначенням платежу: повернення базового гарантійного внеску ФЗП, згідно з наказом від 23.02.2016 № 8а.
Таким чином, загальна сума коштів, яка сплачена МТСБУ як повернення гарантійного внеску члена МТСБУ, у зв'язку з припиненням його членства, складає 419 561,44 грн. (104 108,66 грн. + 281 093,40 грн. + 34 359,38 грн.).
Як вже було встановлено судами, сума гарантійного внеску Товариства у ФЗП МТСБУ станом на 31.12.2013 складала 1 041 086,66 грн.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що несплаченою залишилась сума у розмірі 621 525,22 грн. (1 041 086,66 грн. - 419 561,44 грн.).
Заперечуючи проти позовних вимог МТСБУ посилалось на те, що гарантійний внесок позивача у Фонд захисту потерпілих, що фактично сплачений як внесок до такого Фонду МТСБУ, складає 553 882,90 грн., інша частина - 487 203,76 грн., що обліковувалась як внесок позивача, була сформована за рахунок щомісячних відрахувань з отриманих страховий платежів/премій за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Так, частина гарантійного внеску, сформована за рахунок щомісячних відрахувань з отриманих страхових платежів/премій за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, не підлягає поверненню, оскільки така сума не є сумою гарантійного внеску, сплаченого страховиком до ФЗП.
При цьому судами встановлено, що відповідно до пункту 4.4 Положення № 31/2012 інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих, щомісяця розподіляється між страховиками пропорційно залишкам гарантійних внесків на початок звітного місяця. За рішенням президії МТСБУ цей інвестиційний дохід перераховується страховикам. У разі наявності у страховика заборгованості перед МТСБУ або порушення умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами МТСБУ, інвестиційний дохід за рішенням президії МТСБУ може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску. До моменту перерахування страховикам, інвестиційний дохід є фінансовим забезпеченням виконання своїх зобов'язань перед МТСБУ цими страховиками.
Пунктом 5.1 Положення № 31/2012 передбачено, що облік коштів фонду захисту потерпілих здійснюються із забезпеченням персоніфікації надходжень та використання таких коштів в порядку, встановленому президією МТСБУ.
У той же час пунктом 7.2 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого рішенням президії МТСБУ від 10.02.2005 та від 31.03.2005, та пунктом 6.3 Положення №31/2012 також зазначено, що наявний залишок вільних від зобов'язань коштів, що сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, зараховуються до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих.
Таким чином, суди дійшли висновку, що наведені показники в сукупності із сплаченою сумою гарантійного внеску, складають суму гарантійного внеску, а саме останній фактично формується шляхом внесення первісно визначеної суми коштів та подальшого зарахування до вказаної суми інвестиційного прибутку та наявного залишку вільних від зобов'язань коштів. Тобто правова природа суми інвестиційного прибутку та суми наявного залишку вільних від зобов'язань коштів перетворюється у гарантійний внесок страховика - члена МТСБУ.
Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Закону кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.
Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом " ґ " пункту 41.1 статті 41 цього Закону.
У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов'язань якого він здійснюється.
Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов'язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов'язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов'язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов'язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.7, 2.13 Положення № 31/2012 джерелами формування фонду захисту потерпілих є: базовий та додатковий гарантійні внески; відрахування страховиків з премій за внутрішніми договорами у порядку та розмірі, визначеному Координаційною радою Бюро; повернені Бюро у регресному порядку коштів за заподіяну у результаті ДТП шкоду; добровільні внески та пожертвування. Базовий гарантійний внесок страховика збільшується на суму платежів здійснених ним до фонду захисту потерпілих за втрачені бланки полісів внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Розмір таких платежів встановлюється Бюро.
Кошти, сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, є коштами страхових резервів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків.
Таким чином, гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, суперечить Закону.
Крім того, відповідно до протоколу Загальних зборів членів МТСБУ від 31.03.2016 № 49/2016 за результатами розгляду питання № 6 про заборгованість ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" перед МТСБУ" ухвалено пункт 6.2, за яким визначено порядок формування джерел, за яких МТСБУ створить резерв під знецінення фінансових інвестицій у вказаному банку, а також пункт 6.3, яким погоджено запропоновані дирекцією МТСБУ принципи розподілу між страховиками участі у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" - дольової участі страховиків у ФЗП на 30.06.2014, за яких дольову участь на 30.06.2014 Товариства (який не є членом МТСБУ) визначено у сумі 542 515,67 грн.
31.03.2016 МТСБУ прийнято рішення про визнання заборгованості ПАТ "Брокбізнесбанк" безнадійною та встановлено порядок розподілу між страховиками участі, в тому числі між тими, що вибули з членів МТСБУ, у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій.
У той же час, як зазначалось, Товариство виключено з МТСБУ з 28.02.2014, доказів здійснення Товариством обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів матеріали справи не містять. Таким чином, оскільки Товариство не є страховиком, покладення на нього обов'язку в участі створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" - дольової участі страховиків у ФЗП на 30.06.2014 є безпідставним.
Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що вимоги Товариства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання в касаційній скарзі на те, що: у період з 26.01.2016 по 06.08.2013 Товариством було сплачено до ФЗП у дорожньо-транспортних пригодах 553 882,90 грн., решта суми у розмірі 518 853,76 грн., які складають внесок Товариства у Фонді, було доформовано МТСБУ за рахунок відрахувань страховика з премій за реалізовані поліси та втрачених бланків; МТСБУ повернуло Товариству сплачений ним внесок у розмірі 424 332,38 грн., а за рахунок решти від сплаченого (129 550,52 грн.) та за рахунок сформованого внеску у ФЗП (30 353,67 грн.) МТСБУ сплатило 159 904,19 грн. за зобов'язаннями страховиків, що визнані банкрутами; трирічний строк повернення сплаченого Товариством гарантійного внеску сплинув, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судами з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі № 910/7951/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Суховий