25 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/140/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
представник позивача - не з'явився
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд"
представник відповідача - Кулаков В.В.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Київенерго"
представник третьої особи - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Чорної Л.В. - головуючого, Отрюха Б.В., Разіної Т.І. від 01 серпня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Привалова А.І. від 23 березня 2017 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення 196 276,45 грн. боргу, 6 622,74 грн. пені, 7 287,53 грн. 3% річних та 3 124,67 грн. інфляційних втрат.
2. Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг за період з січня 2013 року по жовтень 2016 року за договором від 29 грудня 2006 року № 06/12К про надання місця в колекторі та оплату витрат за утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартального колектора по проспекту Правди, 19 (далі - договір).
3. У свою чергу ПАТ "Київміськбуд" звернулося до КП "Київжитлоспецексплуатація" із зустрічним позовом про визнання зобов'язання за договором від 29 грудня 2006 року № 12/06К припиненим з жовтня 2014 року.
4. Зустрічний позов мотивований тим, що на виконання пункту 4.6. договору відповідач листом від 01.10.2014 №04864/2-14 повідомив позивача про передачу інженерних мереж на баланс іншому балансоутримувачу - ПАТ "Київенерго", який і повинен здійснювати подальшу оплату послуг позивача. У зв'язку з чим правовідносини сторін за спірним договором є припиненими з 01.10.2014, а стягнення з відповідача оплати за технічне обслуговування мереж безпідставне, оскільки відповідач вже не є фактичним користувачем мереж.
Короткий зміст оскаржуваних рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2017 року, первісний позов задоволено повністю.
5.1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 196 276,45 грн. боргу, 6 622,74 грн. пені, 7 287,53 грн. 3% річних та 3 124,67 грн. інфляційних втрат.
5.2. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
6. Суди виходили з того, що спірний договір є чинним і згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня 2013 року по жовтень 2016 року включно відповідачу було надано послуги за на суму 196 276,45 грн. Вказані акти надіслано відповідачу, що підтверджується копіями фіскальних чеків та поштовими реєстрами, проте останній їх не підписав, не надавши жодних зауважень щодо обсягів та якості наданих позивачем послуг, та не здійснив їх оплату у встановлений договором строк (протягом 10 днів після закінчення кожного поточного місяця).
7. Стосовно посилань відповідача на припинення договору за його ініціативою з жовтня 2014 року, а також застосування до позовних вимог позивача за період з січня 2013 року по жовтень 2014 року строку позовної давності, то суди з'ясували наявність між сторонами іншого спору стосовно внесення змін до спірного договору.
7.1. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 у справі №910/943/14 за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація" до ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" про спонукання укласти додаткову угоду №2 до договору №06/12К від 29.12.2006, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015, позов задоволено частково; визнано укладеною додаткову угоду №2 до договору №06/12К від 29.12.2006 в редакції, що викладена в резолютивній частині рішення, з дня набрання рішенням законної сили.
Вказана додаткова угода до договору стосувалася встановлення нових тарифів на послуги позивача.
7.2. Зазначені обставини є преюдиційними для даної справи в силу статті 35 ГПК України ( в редакції, чинній до 15.12.2017) та свідчать про чинність правовідносин сторін за спірним договором і після жовтня 2014 року, оскільки судове рішення у справі №910/943/14 про внесення змін до договору набрало законної сили 11.03.2015.
7.3. Більше того, відповідачем не надано документів про передачу спірних інженерних (електричних) мереж на баланс ПАТ "Київенерго", оскільки з долучених до справи доказів вбачається передача вказаній особі теплових мереж.
7.4. При цьому на виконання судового рішення у справі №910/943/14 відповідачем у 2015 році було здійснено коригування в податковій звітності вартості послуг за спірним договором, що свідчить про визнання ним наявності боргу та, відповідно, перериває перебіг строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача
8. У листопаді 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2017 року та передати справу на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
9. Судами не взято до уваги та не надано правової оцінки тій обставині, що відповідач належним чином та відповідно до умов пункту 4.6 договору повідомив позивача про зміну балансоутримувача та, відповідно, фактичного користувача мереж, що є підставою припинення договору з жовтня 2014 року, що має наслідком припинення правовідносин сторін в силу положень пункту 7.2 договору, яким передбачено право відмови від продовження договору на наступний строк шляхом повідомлення про це іншої сторони за місяць до закінчення терміну дії договору. У той же час, відповідач, посилаючись на статтю 651 Цивільного кодексу України, стверджує, що спірний договір між сторонами розірвано за його ініціативою в силу положень того ж пункту 7.2 договору.
10. Предметом судового розгляду у справі № 910/943/14 було не визнання спірного договору чинним, а спонукання укласти додаткову угоду до договору, яка на сьогоднішній день відповідачем не підписана.
11. Позивачем пропущено строк позовної давності, про що відповідачем подано відповідну заяву, яка безпідставно відхилена судами, оскільки відповідачем не вчинялись дії, які б мали наслідком переривання строку позовної давності.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
12. Наведені в пункті 9, 10 Постанови доводи скаржника Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на таке.
13. Частинами 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
14. Так, пунктом 7.1 договору встановлено строк його дії до 31.12.2007, а у пункті 7.2 встановлено механізм пролонгації договору, а саме, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявила письмово про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний рік.
15. Судами встановлено, що листом від 01.10.2014 за № 04864/0/2-14 відповідач з посиланням на пункт 4.6 договору повідомив позивача про передачу кабельних та теплових мереж іншому балансоутримувачу - ПАТ "Київенерго", у зв'язку з чим відповідач вважав договір припиненим.
16. У той же час пунктом 4.6 договору передбачено, що у випадку передачі мереж на баланс іншому балансоутримувачу, який буде здійснювати подальшу оплату витрат за технічне обслуговування, користувач (відповідач) зобов'язаний повідомити власника (позивача) про це письмово протягом 14 календарних днів.
17. При цьому умовами договору не встановлено правових наслідків для сторін у зв'язку із вчинення відповідачем дій, передбачених пунктом 4.6 договору, проте у той же час пунктом 3.3 договору встановлено, що жодна із сторін не в праві передавати права і обов'язки за цим договором третім особам без письмової згоди на це іншої сторони.
18. Аналіз наведених положень договору дає підстави для висновку, що вони стосуються заміни сторони у зобов'язанні, у даному випадку - боржника, яким у спірних правовідносинах є відповідач, що відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України може мати місце виключно за згодою кредитора.
19. Однак без дотримання встановленого чинним законодавством та умовами договору порядку заміни сторони у зобов'язанні (отримання згоди іншої сторони, письмове оформлення відповідних правовідносин тощо) сам по собі факт повідомлення позивача про зміну балансоутримувача мереж не має наслідком припинення правовідносин сторін за договором внаслідок вибуття з них відповідача, а є лише передумовою для вчинення сторонами у подальшому відповідних дій.
20. Більше того, як зазначено в пункті 7.1. цієї Постанови, після березня 2014 року мав місце судовий спір між сторонами у справі № 910/943/14 стосовно внесення змін до договору в частині тарифів за надані позивачем послуги і рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2014, яке набрало законної сили 15.03.2015, визнано укладеною додаткову угоду №2 до договору №06/12К від 29.12.2006 в редакції, що викладена в резолютивній частині рішення, з дня набрання рішенням законної сили.
21. Отже, наявність чинного судового рішення, яким внесено зміни у спірний договір з 15.03.2015 безумовно свідчить про його чинність та, відповідно, існування зобов'язальних правовідносин між сторонами після жовтня 2014 року.
22. Доказів припинення дії договору після 15.03.2015, зокрема у порядку, встановленому пунктом 7.2 договору, судами попередніх інстанцій не встановлено.
23. Посилання відповідача на факт розірвання спірного договору шляхом направлення згаданого вище листа від 01.10.2014 за № 04864/0/2-14 не приймаються Верховним Судом до уваги виходячи з наступного.
24. За змістом пункту 7.2. договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявила письмово про його розірвання, договір вважається пролонгованим на наступний рік. Дійсно, вказаний пункт договору надає право одній зі сторін заявити про розірвання договору в односторонньому порядку, що узгоджується з приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Однак у даному випадку за змістом вказаного листа відповідач не заявляв про розірвання договору в односторонньому порядку, а лише повідомив про зміну балансоутримувача мереж.
25. Розірвання договору в односторонньому порядку та зміна сторони в зобов'язанні є різними правовими інститутами, що породжують різні правові наслідки. Як було зазначено в пп. 17 та 18 цієї Постанови, відповідач ініціював процедуру заміни сторони в зобов'язанні, а не розірвання договору в односторонньому порядку, про що свідчить зміст листа. У зв'язку з чим саме по собі посилання відповідача в листі на припинення договору не породжує відповідного правового наслідку у зв'язку з недотриманням відповідачем порядку розірвання договору, встановленого законом та договором, укладеним сторонами спору.
26. Що стосується доводів відповідача в пункті 11 цієї Постанови, то окрім вищевказаного судового спору у справі №910/943/14, судами також встановлено вчинення відповідачем у 2015 році дій, які свідчать про переривання строку позовної давності, а отже відповідно до приписів статті 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності позивачем не пропущено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Враховуючи вищенаведене та встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 23 березня 2017 року у справі № 910/140/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.