20 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/3546/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Галла Люкс",
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління",
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління"
на рішення господарського суду Одеської області
від 02.03.2017
у складі суддів: Рога Н.В.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 11.07.2017
у складі суддів: Лисенко В.А. (головуючий), Ярош А.І., Гладишева Т.Я.
за позовом Приватного підприємства "Галла Люкс",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління",
про стягнення 48 854, 96 грн.,
У грудні 2016 року Приватне підприємство "Галла Люкс" (далі - ПП "Галла Люкс") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" (далі - ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління") про стягнення 48 854, 96 грн., з яких:
- основний борг в сумі 40 535, 96 грн.;
- пеня в сумі 4 758, 81 грн.;
- три відсотка річних в сумі 456, 45 грн.;
- інфляційні витрати в сумі 1 715, 53 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву сторона посилалася на недотримання відповідачем умов Договору № 9 від 11.03.2014, що призвело до безпідставної сплати позивачем на користь відповідача грошових коштів на зазначену суму.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2017 у справі № 916/3546/16 (суддя - Рога Н.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" на користь ПП "Галла Люкс" грошові кошти в сумі 40 535, 96 грн.; в решті позову відмовлено; здійснено розподіл судових витрат, стягнуто з ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" на користь ПП "Галла Люкс" судові витрати в сумі 1 378 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" отримало від ПП "Галла Люкс" грошові кошти в сумі 40 535, 96 грн. без належних на те правових підстав, які підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відмовляючи в решті позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПП "Галла Люкс" не доведено та в матеріалах справи відсутні докази про оплату останнім вартості бензину на зазначену суму, а саме 8 318, 04 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 916/3546/16 (головуючий суддя - Лисенко В.А., суддя - Ярош А.І., суддя - Гладишева Т.Я.) апеляційну скаргу ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2017 у справі № 916/3546/16 - залишено без змін.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 40 535 грн. 96 коп., оскільки грошові кошти позивача без достатньої правової підстави набуті відповідачем та безпідставно утримуються ним, що тягне за собою застосування вимог ст. 1212 ЦК України. Також, суд апеляційної інстанції вказав на правильність висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 8 318 грн. 04 коп., оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про сплату позивачем вартості бензину на зазначену суму.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 916/3546/16, ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" 31.10.2017 повторно звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 916/3546/16 і прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Галла Люкс" у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 67 Конституції України, ст. ст. 174, 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 33, 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017). Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі з'ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не дослідили належним чином усіх доказів по справі. При цьому, скаржник зауважує, що договором прямо не передбачено, що ПП "Галла Люкс" повинно оплачувати отримане пальне, однак не вказано, що це повинно робитися за рахунок ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління", зазначено лише про його обов'язок здійснити заправку пальним. ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" повністю виконало умови договору щодо заправлення автомобілю ПП "Галла Люкс", без жодної претензії з цього приводу з боку останнього. З огляду на це, скаржник вважає, що між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу пального, оскільки віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних свідчить про те, що між контрагентами склалися господарські відносини саме з купівлі-продажу пального, тобто, ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" - продавець, ПП "Галла Люкс" - покупець.
Підпунктом 11 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3546/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018.
Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення 48 854,96 грн., перегляд судових рішень, що прийняті за результатами розгляду таких вимог здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 08.02.2018 клопотання ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" строк на касаційне оскарження. Прийнято касаційну скаргу ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" до провадження та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 916/3546/16 без повідомлення учасників справи. Надано позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06.03.2018.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.03.2014 між ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" (Замовник) та ПП „Галла Люкс" (Підрядник) було укладено Договір підряду №9, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору виконати роботи по технічному обслуговуванню (ТО), поточному ремонту (ПР), усуненню аварій та заміні змінного обладнання екскаваторів ЕКГ-5А 92 шт.) , ЕКГ-4,6Б (1 шт.), ЕКГ-8И (2 шт.), що передані за договором оренди №755 від 01.03.2013 Замовнику підприємством ВАТ „Полтавський ГЗК" на території шляхо-будівельного управління. Перелік екскаваторів, що підлягають технічному обслуговуванню та поточному ремонту, зазначений в додатку 31, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що під час проведення ТОВ та ПР екскаваторів Замовник здійснює заправку автомобіля УАЗ, що належить Підряднику ПП „Галла Люкс" у кількості 15 л на зміну для оперативного та своєчасного ремонту екскаваторів. Підрядник використовує запасні частини та матеріали як Замовника, так і власні, при узгодженні сторін.
За умовами п.3.3. Договору ціни на запасні частини і матеріали Підрядника узгоджуються окремо у кожному випадку за 5 днів до початку виконання робіт, з урахуванням транспортних витрат при 100% передплаті їх вартості. У разі використання запасних частин та матеріалів зі складу Замовника, Підрядник не включає їх вартість до оплати.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП „Галла Люкс", з урахуванням п.3.2 Договору, з метою заправки автомобіля УАЗ направляло на адресу ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" заявки, у яких просило надати дозвіл на таку заправку із зазначенням кількості пального на зміну (15л), посиланням на Договір №9 від 11.03.2014 та зазначенням загального об'єму на місяць.
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП „Галла Люкс" перерахувало на користь ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" за використаний для заправки автомобіля УАЗ бензин А-92 грошові кошти у розмірі 40 535 грн. 96 коп.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходилась на розгляді справа № 916/1215/16 за позовом ПП „Галла Люкс" до ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" про стягнення 26 090, 83 грн. основного боргу, 2 401, 17 грн. пені, 1 036, 85 грн. 3% річних та 10 975, 83 грн. інфляційних витрат, а також за зустрічним позовом ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" до ПП „Галла Люкс" про стягнення заборгованості за пальне у розмірі 8 319 грн.
Первісний позов обґрунтований неналежним виконанням ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" своїх зобов'язань з проведення оплати виконаних робіт за Договором підряду № 9 від 11.03.2014, укладеного між сторонами.
Зустрічний позов обґрунтований тим, що ПП „Галла Люкс" повністю не оплатило пальне, що надавалося йому на підставі п.п. 3.2., 3.3. Договору підряду № 9 від 11.03.2014.
15.07.2016 господарським судом Одеської області прийнято рішення у зазначеній справі, яким первісний позов задоволено у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено без змін вищевказане рішення у справі № 916/1215/16.
Так, в ході розгляду справи № 916/1215/16 господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом було встановлено, що у п. 3.2, п. 3.3 Договору сторони узгодили, що під час проведення ТОВ та ПР екскаваторів Замовник здійснює заправку автомобіля УАЗ, що належить Підряднику ПП „Галла Люкс" у кількості 15 л на зміну для оперативного та своєчасного ремонту екскаваторів. Підрядник використовує запасні частини та матеріали як Замовника, так і власні, при узгодженні сторін. У разі використання запасних частин та матеріалів зі складу Замовника, Підрядник не включає їх вартість до оплати.
Оцінивши зміст договору, господарський суд вказав на те, що сторони у договорі не погоджували, що Підрядник має оплачувати Замовнику вартість отриманого за договором для оперативного і своєчасного ремонту екскаваторів пального.
Більше того, у п.3.3. Договору сторони передбачили, що при використанні запасних частин та матеріалів зі складу замовника, Підрядник не включає їх вартість до оплати. З урахуванням зазначеного, суди вказали на те, що ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" не доведено належними та допустимими доказами наявність у ПП „Галла Люкс" зобов'язання оплачувати вартість отриманого за договором для оперативного і своєчасного ремонту екскаваторів пального та при цьому не враховувати вартість цього пального при визначенні ціни робіт за договором.
При цьому, суди зауважили, що здійснення ПП „Галла Люкс" часткової оплати отриманого пального за Договором не свідчить про виникнення у останнього на цій підставі відповідного зобов'язання з оплати даного пального.
Згідно ст. 35 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказаними судовими рішеннями у справі № 916/1215/16 були встановлені обставини, які мають преюдиціальне значення для даної справи.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій вказали на безпідставне отримання ТОВ „Одеське шляхо-будівельне управління" грошових коштів в сумі 40 535 грн. 96 коп. оскільки, здійснення ПП „Галла Люкс" часткової оплати отриманого пального за Договором не свідчить про виникнення у останнього на цій підставі відповідного зобов'язання з оплати даного пального та, що у ПП „Галла Люкс" не виникло зобов'язання оплачувати вартість отриманого за договором для оперативного і своєчасного ремонту екскаваторів пального та при цьому не враховувати вартість цього пального при визначенні ціни робіт за договором.
Стаття 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 40 535 грн. 96 коп., оскільки встановили, що грошові кошти позивача без достатньої правової підстави набуті відповідачем та безпідставно утримуються ним, що тягне за собою застосування вимог ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 32 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно зі ст. 33 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 8 318 грн. 04 коп., оскільки встановили, що відсутні належні та допустимі докази про сплату позивачем вартості бензину на зазначену суму.
Посилання скаржника на те, що фактично між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу пального, що підтверджується, на його думку, наявністю рахунків-фактури та видаткових накладних на отримання пального, були спростовані судами попередніх інстанцій.
Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що по-перше, відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
По-друге, умовами у п. 3.2, п. 3.3 Договору підряду №9 від 11.03.2014 сторони узгодили певний порядок заправки автомобіля УАЗ під час проведення ТОВ та ПР екскаваторів та встановили, що у разі використання запасних частин та матеріалів зі складу Замовника, Підрядник не включає їх вартість до оплати.
Поряд з цим, доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.
В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Одеське шляхо-будівельне управління" та залишення рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 916/3546/16 без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське шляхо-будівельне управління" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 916/3546/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
В.Г. Пєсков