Україна
донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
Іменем України
06.06.06 Справа № 33/71а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий: Української Р.М.
Суддів: Калантай М.В., Кондратьєвої С.І.,
Секретар судового засідання Мородецька Ю.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: - Сидоренко Н.М. -представник за дов. №01/35-55 від 12.01.2006 року;
Від відповідача: - Даніленко Л.А. -представник за дов. №01/15-6722 від 12.12.2005 року;
Розглянувши апеляційну скаргу: Виконавчого комітету Донецької міської ради м.Донецьк
на постанову господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року
у справі №33/71а (Суддя Новікова Р.Г.)
за позовом: Донецького міського управління земельних ресурсів м.Донецьк
до відповідача: Виконавчого комітету Донецької міської ради м.Донецьк
про: визнання недійсними з моменту прийняття п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року та п.п. 3.1, 3.2 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від 17.09.2003 року
Донецьке міське управління земельних ресурсів м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Виконавчого комітету Донецької міської ради м.Донецьк про визнання недійсними з моменту прийняття п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року та п.п. 3.1, 3.2 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від 17.09.2003 року (арк. справи 2-6).
Позивачем було заявлене клопотання, в якому він просив суд в порядку забезпечення позову зупинити дію вищеперелічених підпунктів та пунктів до закінчення провадження у справі та набрання чинності судовим рішенням. Ухвалою суду від 27.03.2006 року -клопотання задоволено (арк. справи 24, 53).
В ході розгляду справи позивачем були надані суду доповнення до адміністративного позову, в яких він наполягав на визнанні недійсними і п.п. 7.1, 7.2 п. 7 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №354 від 21.07.2004 року з моменту його прийняття. При цьому, позивач також наполягав на прийнятті заходів із забезпечення позову стосовно зупинення дії цих підпунктів. (арк. справи 44-45).
Ухвалою суду від 30.03.2006 року у задоволенні заявленого клопотання -відмовлено (арк. справи 86).
Позовні вимоги мотивовані тим, що вищевказані пункти та підпункти суперечать нормам чинного законодавства, зокрема приписам Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про місцеве самоврядування", Типовому положенню про міське (містобласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 24.02.2003 року.
Постановою господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року у справі №33/71а позовні вимоги Донецького міського управління земельних ресурсів м.Донецьк щодо визнання недійсними з моменту прийняття п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року, п.п. 3.1, 3.2 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від 17.09.2003 року, п.п. 7.1, 7.2 п.7 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №354 від 21.07.2004 року -задоволені у повному обсязі (арк. справи 107-110).
Постанова прийнята з огляду на те, що наведені позивачем обставини та надані на їх обґрунтування докази доводять підставність позовних вимог.
Відповідач, Виконавчий комітет Донецької міської ради м.Донецьк, з судовою постановою не погодився та подав апеляційну скаргу, яка передана на розгляд Донецького апеляційного господарського суду. На думку скаржника, постанова господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року у справі №33/71а прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач звертає увагу апеляційної інстанції на таке:
· дія оспорюваних актів розповсюджувалась лише на певний строк, який вже сплинув;
· позивачем був пропущений строк, встановлений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
· зміст спірних актів був узгоджений із Донецьким міським управлінням земельних ресурсів;
За таких обставин, заявник вважає постанову місцевого суду необґрунтованою та незаконною, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Донецького міського управління земельних ресурсів м.Донецьк.
Позивач, Донецьке міське управління земельних ресурсів м.Донецьк, у своїх запереченнях (вхід.№01-18/7090 від 25.05.2005 року) на апеляційну скаргу зазначає, що доводи відповідача безпідставні, на його думку, постанова господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року у справі №33/71а є законною та обґрунтованою. Позивач просить залишити судову постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою від 12.05.2006 року відкрито апеляційне провадження у адміністративній справі №33/71а і проведені дії, визначені ст.190 Кодексу адміністративного судочинства України, з підготовки справи до апеляційного розгляду.
Суддею-доповідачем зроблена доповідь колегії суддів про проведення підготовчих дій, що є підставою для призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою від 17.05.2006 року апеляційний розгляд справи призначено на 06.06.2006 року.
Відповідно до статтей 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, направлені повістки про виклик в судове засідання по апеляційному розгляду справи.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вимогами статті 86 Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому процесі, керуючись законом.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи щодо правильної їх оцінки, а також застосування судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга -не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським судом встановлено, що:
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року (арк. справи 9-10), з посиланням на приписи Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про оренду землі", на Донецьке міське управління земельних ресурсів був покладений обов'язок здійснити певні дії, зокрема:
§ підпунктом 3.1 пункту 3 -провести інвентаризацію договорів оренди землі, посилити контроль за дотриманням строків державної реєстрації договорів оренди землі, оформити додаткові угоди до договорів оренди у зв'язку із проведенням грошової оцінки в строк до 01.07.2003 року;
§ підпунктом 3.2 пункту 3 -при наданні земельних ділянок в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності встановлювати у договорах оренди граничний строк тривалості будівництва об'єкту. При закінченні цього строку передбачати перегляд розміру орендної плати відповідно до функціонального призначення земельної ділянки;
§ підпунктом 3.3 пункту 3 -під час укладання додаткової угоди до договорів оренди землі розрахунок орендної плати здійснювати з урахуванням грошової оцінки з 01.01.2003 року;
§ підпунктом 3.4 пункту 3 -в місячний строк проаналізувати дотримання строків укладання договорів оренди суб'єктами підприємницької діяльності та надати пропозиції виконавчому комітету міської ради про скасування рішень про надання земельних ділянок, де порушені строки;
§ підпунктом 3.5 пункту 3 -розробити Положення про порядок аукціонного продажу земельних ділянок у м.Донецьк і в строк до 01.01.2003 року надати його на розгляд виконавчому комітету;
§ підпунктом 3.6 пункту 3 -забезпечити щомісячне надання державним податковим інспекціям відомостей про прийняті рішення щодо відводу земельних ділянок.
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від 17.09.2003 року (арк. справи 11-12) Донецькому міському управлінню земельних ресурсів доручено:
· підпунктом 3.1 пункту 3 -здійснити розрахунки орендної плати, з урахуванням грошової оцінки за земельні ділянки по договорам, укладеним до 01.01.2003 року, які не мають додаткових угод, та в строк до 01.11.2003 року направити в районні в м.Донецьк державні податкові інспекції;
· підпунктом 3.2 пункту 3 -одночасно із видачею довідки про грошову оцінку земельної ділянки готувати проекти додаткових угод про внесення змін до договору оренди землі.
Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради №354 від 21.07.2004 року (арк. справи 46-49) начальника Донецького міського управління земельних ресурсів зобов'язано:
§ підпунктом 7.1 пункту 7 -організувати оформлення додаткових угод до договорів оренди та надання їх до Головного економічного управління кожен тиждень, протягом двох місяців закінчити цю роботу;
§ підпунктом 7.2 пункту 7 -кожен місяць, не пізніше 10-го числа, надавати виконавчому комітету міської ради проекти рішень про скасування рішень про відвід земельних ділянок суб'єктам господарювання, які не уклали договори оренди у встановлені строки або про продовження строків укладення договорів оренди.
Місцевим судом досліджено, що фактичне виконання п.п. 7.1, 7.2 п.7 цього акту покладено на Донецьке міського управління земельних ресурсів.
Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. У статті 33 цього Закону визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Донецької міської ради №16/22 від 14.01.2002 року виконавчому комітету Донецької міської ради були делеговані повноваження із передачі у власність, надання в постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припинення права користування та власності на земельні ділянки (арк. справи 100).
Відповідно до Указу Президента України "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів" №34/96 від 06.01.1996 року була створена єдина система державних органів земельних ресурсів у складі Державного комітету України по земельних ресурсах і підпорядкованих йому Державному комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь, районних відділів, міських управлінь земельних ресурсів.
Постановою Кабінету Міністрів України №930 від 07.08.1996 року, на виконання п.2 цього Указу, були затверджені Типові положення про місцеві державні органи земельних ресурсів. В подальшому, зазначена постанова визнана такою, що втратила чинність у зв'язку із затвердженням Постановою Кабінету Міністрів України №200 від 24.02.2003 року нових Типових положень про територіальні органи земельних ресурсів.
Згідно із пунктом 1 Типового положення про міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів, міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів (управління (відділ)) є територіальним органом Держкомзему і підзвітне та підконтрольне Держкомзему і відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, обласному головному управлінню земельних ресурсів, районному відділу земельних ресурсів.
Підпунктом 17 пункту 5 Положення про Донецьке міське управління земельних ресурсів визначено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань створює базу даних з ведення державного земельного кадастру, реєстрації земельних ділянок, об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках та надає інформацію в установленому порядку відповідним органам влади.
Цим Положенням не передбачений обов'язок позивача надавати у примусовому порядку інформацію до органів влади, а навпаки -передбачено, що відомості надаються у встановленому порядку (арк. справи 13-19).
Порядок встановлений Законом України "Про інформацію" №2657-XII від 02.10.1992 року, який визначає загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації. За загальним правилом, державні органи, організації і об'єднання громадян подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
До прийняття Закону України "Про державний земельний кадастр" та відповідно до статті 202 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (із змінами) №161-XIV від 06.10.1998 року, Указу Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" №134 від 17.02.2003 року -наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №174 від 02.07.2003 року (зареєстровано в Мінюсті 25.07.2003 року за №641/7962) був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.
Державний реєстр земель -це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру.
Пунктом 13.1 Тимчасового порядку встановлено, що суд, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, державні виконавці, нотаріуси, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи) мають право на отримання витягів з державного реєстру земель, якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням покладених на них повноважень. При цьому, надання витягів здійснюється на платних засадах.
А відтак, неправомірним є зобов'язання позивача надавати кожен місяць на адресу органів державної податкової служби відомості про прийняті рішення щодо відводу земельних ділянок чи здійснити розрахунки орендної плати з урахуванням грошової оцінки за земельні ділянки по договорам, укладеним до 01.01.2003 року, які не мають додаткових угод, та в строк до 01.11.2003 року направити в районні в м.Донецьк державні податкові інспекції.
Відповідно до Положення про управління комунальними ресурсами міської ради, затвердженого рішенням Донецької міської ради №7/24 від 04.09.2003 року, для здійснення функцій з ефективного управління комунальною власністю та земельними ресурсами міською радою було утворено Управління комунальних ресурсів. Серед основних завдань цього органу є аналіз та оцінка фінансово-економічного стану використання земельних ресурсів.
Отже, на момент прийняття Виконавчим комітетом Донецької міської ради рішення №408 від 17.09.2003 року та рішення №354 від 21.07.2004 року серед виконавчих органів міської ради вже існував орган, до повноважень якого було віднесено здійснення аналізу та обліку орендної плати, що надходить від користування земельними ділянками, реєстрація договорів оренди земельних ділянок.
Згідно приписів Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 року, Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування" -орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Так, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Як передбачено статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором. В усіх інших випадках договір може бути розірвано або змінено лише за рішенням суду.
При цьому, Донецьке міське управління земельних ресурсів м.Донецьк не є учасником договірних відносин щодо оренди землі. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу надавались повноваження з укладення будь-яких угод, які стосуються оренди землі.
Таким чином, Виконавчий комітет Донецької міської ради м.Донецьк оспорюваними п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення №155 від 23.04.2003 року, п.п. 3.1, 3.2 п.3 рішення №408 від 17.09.2003 року, п.п. 7.1, 7.2 п.7 рішення №354 від 21.07.2004 року покладав на Донецьке міське управління земельних ресурсів не властиві йому функції, які виходять за межі наданих повноважень.
Місцевим судом правомірно відхилені посилання відповідача на узгодження із позивачем змісту спірних актів та розробку одного з оспорюваних рішень самим Донецьким міським управлінням земельних ресурсів, оскільки такі дії автоматично не обумовлюють правомірність прийняття таких документів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Апеляційна інстанція погоджується із тим, що господарський суд не прийняв заперечення виконавчого комітету Донецької міської ради стосовно спливу дії спірних актів і, як наслідок, неможливості визнання їх недійсними, з огляду на таке.
У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Стаття 20 Господарського кодексу України передбачає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
Отже, чинне законодавство не містить в собі норм, які пов'язують можливість захисту порушених прав позивача із певним строком дії оспорюваного акту.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на яку посилається відповідач, дійсно встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для цього встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, у Прикінцевих та Перехідних положеннях Кодексу адміністративного судочинства України міститься положення, що цей акт, у тому числі і вищезазначена стаття, набирає чинності з 01.09.2005 року.
У статті 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Згідно приписів цієї статті, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
А відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України не може обмежувати права позивача на звернення до суду із позовом про визнання недійсними актів, прийнятих у 2003 та 2004 роках.
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає правомірним задоволення місцевим судом позовних вимог Донецького міського управління земельних ресурсів м.Донецьк щодо визнання недійсними з моменту прийняття п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року, п.п. 3.1, 3.2 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від 17.09.2003 року, п.п. 7.1, 7.2 п.7 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №354 від 21.07.2004 року.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції базується на з'ясуванні фактичних обставин справи, яким дана належна юридична оцінка, а висновки суду ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства, яке регулює правовідносини сторін за предметом даного спору, тому апеляційна скарга Виконавчого комітету Донецької міської ради м.Донецьк залишається без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року по справі №33/71а - без зміни.
В судовому засіданні 06.06.2006 року згідно ст. ст. 160, 167, 196, 205 Кодексу адміністративного судочинства України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, п. п. 6, 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
Постанову господарського суду Донецької області від 14.04.2006 року по справі №33/71а про задоволення позовних вимог Донецького міського управління земельних ресурсів м.Донецьк щодо визнання недійсними з моменту прийняття п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №155 від 23.04.2003 року, п.п. 3.1, 3.2 п.3 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №408 від 17.09.2003 року, п.п. 7.1, 7.2 п.7 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №354 від 21.07.2004 року --- залишити без змін.
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Донецької міської ради м.Донецьк --- залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 07.06.2006 року.
Головуючий: Р.М. Українська
Судді: М.В. Калантай
С.І. Кондратьєва