26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/5299/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю представників: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"- адвоката Мицько Р.М., довір. №97/17 від 28.12.2017.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017
(Суддя - Калиниченко Л.М.)
та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 (Головуючий суддя - Білецька Л.М.; судді - Верхогляд Т.А., Науменко І.М.)
у справі
за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до боржника Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго"
про визнання банкрутом, -
1. У провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/5299/17 про банкрутство Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" (Далі - КП "Новомосковськтеплоенерго"), яка порушена ухвалою місцевого господарського суду від 08.06.2017 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" ).
2. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", порядку ч.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закон про банкрутство), звернувся до місцевого господарського суду із додатковими кредиторськими вимогами до боржника в межах строку, встановленого ч.1 ст.23 цього Закону про банкрутство, на загальну суму 11 425 579,56 грн, з яких 294 649,19 грн за векселем № 65305125032410.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017, зокрема, визнано грошові вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Новомосковськтеплоенерго" частково, на загальну суму 14 999 942,09 грн, з яких: 19 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 14 944 122,08 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 36 620,01 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 апеляційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі № 904/5299/17 - залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі №904/5299/17 - залишено без змін.
5. Наведені судові рішення в частині відхилення грошових вимог ініціюючого кредитора за векселем №65305125032410 у сумі 294 649,19 грн мотивовані тим, що кредитором не надано оригіналу векселя від 22.09.2000 №65305125032410, заборгованість за яким покладена в основу додатково поданих кредиторських вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 в частині не визнаних грошових вимог за векселем від 22.09.2000 №65305125032410 у сумі 294 649, 19 грн прийняти нове рішення у відповідній частині, яким визнати грошові вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до боржника у повному обсязі, а саме на суму 15 294 591,28 грн,
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Підставою для скасування судових рішень скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема ст. ст. 24, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 13, 236 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції (Далі ГПК України), ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст. 604 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство, Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894, що відповідно до ст. 311 ГПК України у чинній редакції є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
7.1. У касаційній скарзі кредитор зазначає про те, що судами не надано належної правової оцінки тому, що простий вексель №65305125032410 на суму 349 341,00 гривень, який емітований боржником та знаходиться у кредитному портфелі кредитора є цінним папером, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
7.2. Вважає, що випустивши вексель, боржник взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити за простим векселем №65305125032410 суму 349 341,00 гривень, однак у повному обсязі оплату не здійснив, що змусило кредитора звернутись до нотаріуса для вчинення протесту про не оплату зазначеного векселя, який було 17.02.2002 вчинено нотаріусом Тесленко А.О., який в подальшому був направлений до органів ДВС для стягнення з боржника на користь кредитора 349 341,00 грн. Постановою державного виконавця №42214837 від 12.05.2017 виконавче провадження закінчено.
7.3. Крім того, зазначає, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не мала і не має фізичної можливості надати до суду оригінал векселя для огляду, оскільки такий оригінал Компанія не отримувала.
7.4. Крім того, вважає незаконним списання боржником заборгованості за векселем, яке відбулось з порушенням вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894.
Короткий зміст вимог інших учасників у справі
8. Відзиву на касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Касаційного господарського суду не надано.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду від 28.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі №904/5299/17.
9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на 26 квітня 2018 року о 12 год. 55 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволеня, виходячи з такого.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Виходячи з того, що предметом апеляційного перегляду, про що зазначено у мотивувальній частині постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у даній справі, були лише висновки місцевого господарського суду стосовно відхилення частини додатково поданих кредиторських вимог, які обґрунтовані заборгованістю КП "Новомосковськтеплоенерго" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за простим векселем від 22.09.2000 №65305125032410, отже, предметом розгляду, у даному провадженні, є правомірність висновків ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 в частині відхилення грошових вимог ініціюючого кредитора на суму 294 649,19 грн.
13. У ст. 1 Закону про банкрутство, зокрема, визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
14. Грошове зобов'язання, згідно з цією ж нормою Закону, - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом
15. У ст. 23 Закону про банкрутство, зокрема, визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
16. Слід відзначити, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
17. Отже, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
18. Приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні напери та фондовий ринок" встановлено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
19. У ст. 36 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017 визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
20. У п.18 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів пов'язаних обігом векселів" роз'яснено, що за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.
21. З огляду на встановлені у даній справі обставини щодо не надання кредитором ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" оригіналу векселя від 22.09.2000 №65305125032410, як доказу заборгованості, який покладено в основу додатково поданих кредиторських вимог останнього, касаційний суд погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про необґрунтованість заявлених вимог у цій частині та правомірності відхилення відповідних кредиторських вимог на суму 294 649,19 грн та відхиляє доводи касаційної скарги щодо неналежного з'ясування судами всіх обставин справи в цій частині.
22. Крім того, доводи скаржника щодо незаконного списання боржником заборгованості за векселем, яке відбулось з порушенням вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894, не можуть бути підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій у оскаржуваній частині, оскільки відхиляючи кредиторські вимоги за векселем, суди виходили з відсутності його оригіналу, а не зі списання боржником заборгованості за цим векселем.
23. Слід також відзначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
24. Крім того, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
25. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
26. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
27. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не вбачає.
47. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі №904/5299/17 в частині відхилення кредиторських вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на суму 294 649,19 грн за простим векселем від 22.09.2000 №65305125032410 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі №904/5299/17 в частині відхилення кредиторських вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на суму 294 649,19 грн за простим векселем від 22.09.2000 №65305125032410 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко