20 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 909/965/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Тисменицягаз"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 11.12.2017
у складі колегії суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г.
та на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області
від 17.10.2017
у складі судді Грица Ю.І.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про стягнення коштів у розмірі 11 820 194, 63 грн.
1. 21.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Львівського апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою №14/4-1249 від 20.12.2017 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/965/16 в порядку статей 289, 304 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/965/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018.
3. 21.03.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Пєскова В.Г., склад колегії змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.
4. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм процесуального права - статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.
Короткий зміст позовних вимог
5. Позивач - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - ПАТ "Тисменицягаз" внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань згідно з договором купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ від 04.01.2013 заборгованості на суму 11 820 194, 63 грн., з яких: 9 671 588, 93 грн. - основний борг, 1 616 988, 19 грн. - пеня, 121 983, 61 грн. - 3% річних, 409 633, 90 грн. - інфляційні втрати.
6. 13.10.2017 представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі статті 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею справи №910/14460/17, що розглядається іншим судом.
7. Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначав, що вирішальною обставиною для прийняття судом об'єктивного та справедливого рішення у справі є встановлення факту неможливості виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ від 04.01.2013 у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин, починаючи з 01.04.2015 по даний час, та належна оцінка сертифікату Торгово-промислової палати України №6160 від 14.04.2016, наданого відповідачем, як підтвердження факту існування цих обставин та те, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/14460/17 за позовом ПАТ "Тисменицягаз" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 16 222, 30 грн. компенсації за завдану шкоду незаконними діями органів державної влади, внаслідок прийняття незаконного нормативного акта.
8. Відповідачем було подано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 про порушення провадження у справі №910/14460/17 (а.с. 204, т. 3).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у складі судді Грици Ю.І. зупинено провадження у справі №909/965/16 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/14460/17 за позовом ПАТ "Тисменицягаз" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 16 222, 30 грн. компенсації за завдану шкоду незаконними діями органів державної влади, внаслідок прийняття незаконного нормативного акта.
9.1. Суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову у даній справі №909/965/16 є вимога позивача - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача - ПАТ "Тисменицягаз" заборгованості на суму 11 820 194, 63 грн., з яких: 9 671 588, 93 грн. - основний борг, 1 616 988, 19 грн. - пеня, 121 983, 61 грн. - 3% річних, 409 633, 90 грн. - інфляційні втрати, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань згідно з договором купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ від 04.01.2013.
9.2. Суд прийняв до уваги, що відповідачем на обґрунтування поданого клопотання про зупинення провадження у справі зазначалось про те, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/14460/17 за позовом ПАТ "Тисменицягаз" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 16 222 300 грн. компенсації за завдану шкоду незаконними діями органів державної влади та внаслідок прийняття незаконного нормативного акта.
9.3. Місцевий господарський суд врахував доводи відповідача про те, що під час розгляду даної справи досліджуються обставини прийняття відповідних рішень Міненерговугілля та НКРЕКП, а також вплив таких рішень на виникнення у ПАТ "Тисменицягаз" шкоди, оскільки саме ці рішення, зазначені у сертифікаті Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини №6160 від 14.04.2016, як обставини непереборної сили. Тобто з'ясування таких обставин має вирішальне та принципове значення для правильного вирішення справи №909/965/16.
9.4. Судом прийнято до уваги, що підставою для подання позову у справі №910/14460/17 стало скасування судом наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 №122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік", яким були затверджені знижені граничні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат (далі - ВТВ) для газорозподільних підприємств та які були враховані в тарифі на розподіл газу, затвердженому НКРЕКП для підприємства ПАТ "Тисменицягаз". Затвердження Міненерговугіллям знижених обсягів ВТВ і, як наслідок, неврахування в тарифі НКРЕКП фактично спожитих підприємством обсягів ВТВ спричинило виникнення заборгованості ПАТ "Тисменицягаз" перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу №13-150-ВТВ від 04.01.2013 в розмірі 11 820 194, 63 грн., яка є предметом спору в даній справі.
10. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які будуть встановлені у справі №910/14460/17, матимуть істотне значення для розгляду даної справи і можуть вплинути на прийняття рішення, оскільки предмет спору та суб'єктний склад сторін в господарській справі №910/14460/17 дає суду підстави для висновку, що від наслідків розгляду зазначеної справи Господарським судом міста Києва залежить ухвалення рішення у даній справі №909/965/16.
11. Також, суд першої інстанції посилався на частину1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", застосовується судами як джерело права та згідно з якою верховенство права - є основною частиною спільної спадщини держав-учасників, а право на справедливе забезпечення правосуддя посідає вагоме місце, приписи пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, згідно з якими, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
12. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у складі колегії суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І., Якімець Г.Г. ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/965/16 залишено без змін.
12.1. Апеляційний господарський суд погодився з висновкам місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про зупинення розгляду справи та відзначив, що пов'язаність зазначених справ полягає у тому, що у справі №910/14460/17 встановлюються обставини щодо прийняття відповідних рішень Міненерговугілля та НКРЕКП, які зазначені у Сертифікаті №6160 від 14.04.2016 Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, як обставини непереборної сили, і саме у зв'язку з цими обставинами виникає необхідність виконання відповідачем вимог статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у даній справі №909/965/16.
12.2. Також на думку суду, обставини, які будуть встановлені у справі №910/14460/17, матимуть істотне значення для розгляду даної справи і можуть вплинути на прийняття рішення у справі №909/965/16, що розглядається Господарським судом Івано-Франківської області. Господарський суд міста Києва у справі №910/14460/17 встановить обставини, які суттєво вплинуть на правильну правову кваліфікацію обставин цього спору, оцінку доказів і відповідно на кінцевий результат розгляду даної справи, тобто на правильність застосування до спірних правовідносин правових норм, які необхідні для вирішення питання, як щодо стягнення основного боргу, так і щодо стягнення похідних вимог.
Доводи скаржника
13. Скаржник вважає, що попередніми судовими інстанціями порушено приписи статті 79 ГПК України, чинної на момент винесення ухвали місцевого господарського суду. Вирішення справи №910/14460/17 Господарського суду міста Києва на думку скаржника не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у справі №909/965/16, оскільки предметом спору у справі, яка розглядається Господарським судом міста Києва, є не встановлення неправомірності рішень державних органів із встановлення граничних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат, а стягнення шкоди, заподіяної внаслідок визнання недійсними актів нормативного характеру державними органами, що не пов'язано з дослідженням виконання сторонами у даній справі їх договірних зобов'язань за договором про постачання газу.
Доводи інших учасників справи
14. Відповідач 16.04.2018 подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечував доводи позивача та просив залишити без змін оскаржувані судові рішення.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
15. Частина 1 статті 79 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 - господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
16. Частина 6 статті 310 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 - підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до прийняття незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
17. Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення попередніми судовими інстанціями положень статі 79 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.
А.2. Щодо застосування норм процесуального права
18. Колегія суддів зазначає, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
19. У даній справі суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість розгляду справи №909/96516 до вирішення справи №910/14460/17 Господарського суду міста Києва, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором постачання газу №13-150-ВТВ від 04.01.2013 на суму 11 820 194, 63 грн., з яких: 9 671 588, 93 грн. - основний борг, 1 616 988, 19 грн. - пеня, 121 983, 61 грн. - 3% річних, 409 633, 90 грн. - інфляційні втрати, тоді як у справі №910/14460/17 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Тисменицягаз" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) предметом спору є стягнення з відповідачів компенсації за завдану шкоду в розмірі 16 222 300 грн., внаслідок прийняття незаконного нормативного акта (наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.03.2015 №122 "Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік"), який уже був скасований судом на час порушення провадження справи №910/14460/17 .
20. Отже, обставини незаконності зазначеного акта Міністерства енергетики та вугільної промисловості вже були встановлені відповідно до іншого судового рішення та не могли повторно встановлюватися у справі №910/14460/17. А встановлення обставин заподіяння шкоди державним органом відповідачу (складу цивільного правопорушення та розміру заподіяної шкоди, що є предметом розгляду у справі №910/14460/17) жодним чином не перешкоджає розгляду даної справи, предметом спору в якій є встановлення розміру заборгованості відповідача перед суб'єктом господарювання (позивачем у справі) за договором постачання газу. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №910/14460/17.
21. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що Господарський суд Івано-Франківської області не був позбавлений можливості розглянути позовні вимоги у даній справі по суті, а провадження у справі №909/96516 зупинено необґрунтовано та з порушенням приписів частини 1 статті 79 ГПК України.
22. Також, Суд звертає увагу судів при подальшому розгляді справи на практику застосування статті 617 ЦК України, статті 218 Господарського кодексу України відповідно до Постанови Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №911/1173/16 та висновками Верховного Суду у Постанові від 14.02.2018 у справі №926/2343/16 про те, що висновки Торгово-промислової палати про те, що дії або бездіяльність третіх осіб можуть привести до унеможливлення виконання своїх зобов'язань з оплати придбаного та спожитого газу не відповідають ознакам визначення непереборної сили, як надзвичайних та невідворотних обставин.
23. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оцінюючи рішення судів через призму застосування статті 6 Конвенції, Суд зазначає, що необгрунтоване зупинення провадження у даній справі має наслідком порушення вимог Конвенції щодо дотримання "розумних строків розгляду справи", що може порушити вимоги статті 6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд.
24. В порушення зазначених вимог суди попередніх інстанцій порушили право позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку, безпідставно зупинивши розгляд справи.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення ) доводів касаційної скарги.
25. Суд погоджується з доводами скаржника відповідно до пункту 13 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками, пунктів 18-24 мотивувальної частини цієї постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми процесуального права (частину 1 статті 79 ГПК України в реакції чинній на момент винесення оспорюваних рішень), та керуючись частиною 6 статті 310 ГПК України в чинній редакції, вважає правильним скасувати прийняті судами рішення, направивши справу №909/965/16 для подальшого розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.
В. Судові витрати
27. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у зазначеній справі не здійснюється відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, частиною 6 статті 310 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/965/16 скасувати.
Справу №909/965/16 направити на розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Жуков
В.Я. Погребняк