25 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/3272/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - приватного підприємства "Павлівське" (далі - Підприємство) - не з'явився,
відповідача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) - Савчука І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства
на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2017 (суддя Присяжнюк О.О.)
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 (колегія суддів: Гетьман Р.А. (головуючий), судді Россолов В.В. і Тихий П.В.)
за позовом Підприємства до Відділення
про визнання рішення недійсним,
Підприємство звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 04.10.2016 № 82-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивована незаконністю прийнятого Рішення АМК.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 60 Закону № 2210 мотивовано тим, що оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково можливе заявником, відповідачем, третьою особою протягом двох місяців з дня отримання відповідного рішення.
Підприємство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами Підприємства, викладеними у касаційній скарзі: Відділенням не доведено, що запит на подання інформації був направлений Відділенням у зв'язку з розглядом заяв або справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чи у зв'язку з проведенням відповідної перевірки; Відділенням не доведено підписання Рішення АМК повноважним керівником, або іншою уповноваженою особою; Відділенням не надано доказів направлення Рішення АМК на адресу Підприємства.
Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відділення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, зокрема, що:
- Рішенням АМК:
Визнано, що Підприємство, не надавши інформацію, передбачену вимогою голови Відділення від 12.08.2015 № 02-26/3-3729, у встановлений ним строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону № 2210, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки (пункт 1);
за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до статті 52 Закону № 2210 накладено штраф у розмірі 27 200 грн. (пункт 2);
- Відділенням Рішення АМК направлене Підприємству супровідним листом від 11.10.2016 № 02-26/3-2871 та 29.10.2016 отримано уповноваженою особою -Турчин, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;
- перебіг строку для оскарження Рішення АМК сплив 29.12.2016;
- Підприємство звернулося з даним позовом до місцевого суду 21.09.2017 згідно з поштовим штемпелем на конверті;
- на Фастову Н.В. з 05.07.2016, до призначення голови Відділення, покладено виконання обов'язків голови Відділення відповідно до наказу в.о. Голови Антимонопольного комітету України від 01.07.2016 № 531-ВК;
- відповідно до наказу в.о. керівника апарату Антимонопольного комітету України від 07.07.2017 № 529-ВК з 10.07.2017 призначено головою Відділення Гейду І.О.;
- 04.10.2016 Рішення АМК було підписано уповноваженою на це особою.
Причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності або відсутності правових підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
Підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України визначено статтею 59 Закону № 2210.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Отже, передбачений цією статтею строк є присічним. Таку ж правову позицію відображено в постанові Верховного Суду України від 29.05.2007 № 9/205-06-5910.
Попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши, що Підприємством позов у даній справі про визнання недійсним Рішення АМК, яке підписано уповноваженою на те особою, подано після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону № 2210 (Підприємство одержало Рішення АМК 29.10.2016; перебіг строку для оскарження Рішення АМК сплив 29.12.2016; Підприємство звернулося з даним позовом до місцевого суду 21.09.2017; Фастова Н.В. з 05.07.2016 - 10.07.2017 виконувала обов'язки голови Відділення), дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові.
Аргументи Підприємства, наведені в касаційній скарзі, не можуть братися до уваги, оскільки повторюють апеляційну скаргу та не спростовують встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, яким дано належну оцінку.
Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, що діє з 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін раніше ухвалених судових рішень, а також враховуючи те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 зі справи № 922/3272/17 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Павлівське" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б.Львов
Суддя І.Булгакова
Суддя В.Селіваненко