25 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/9374/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Птаха" (далі - ТОВ "Птаха") - Павличенка С.С.,
відповідача - публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Птаха"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2017 (суддя Борисенко І.І.),
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 (колегія суддів: Дикунська С.Я. (головуючий), судді Алданова С.О., Кропивна Л.В.)
за позовом ТОВ "Птаха" до ПАТ "Київенерго" про скасування протоколу,
ТОВ "Птаха" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київенерго" про скасування протоколу від 15.05.2017 № 781 засідання комісії ПАТ "Київенерго" по розгляду акта про порушення від 26.10.2016 № 37236.
Позов обґрунтовано тим, що приймаючи рішення про порушення позивачем Правил користування електричною енергію, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), відповідач дійшов помилкового висновку, що порушником є саме позивач. Так, відповідачем виявлено факти пошкодження пломб, встановлених на вимірювальних трансформаторах струму, самовільну заміну трансформаторів струму на нові зі зміненими технічними характеристиками, а також пошкодження цілісності вторинних кіл по фазах "А" та "В", однак вимірювальні трансформатори струму встановлені в трансформаторній підстанції 4505, яка знаходяться в окремій будівлі та перебуває на балансі електропередавальної організації, доступ до якої у позивача відсутній.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017, у задоволенні позову відмовлено з підстав доведеності порушення позивачем приписів Правил, а також обрання ним неналежного способу захисту.
У касаційній скарзі ТОВ "Птаха" просить частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та прийняти постанову, якою змінити мотивувальну частину оскаржуваних рішень. Касаційну скаргу обґрунтовано посиланнями на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, встановлених статтями 319, 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктами 1.2, 3.2, 3.3 Правил. За твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, надали неправильну оцінку окремим доказам у справі, а також не врахували обставин того, що:
- прилад обліку НІК 2301 АК1 № 0520381 (лічильник електричної енергії ТОВ "Птаха") розміщений на стіні трансформаторної підстанції 4505 і під час проведення перевірки жодних порушень в цілісності його пломб виявлено не було;
- вимірювальні трансформатори струму (щодо яких встановлено факт втручання) знаходяться у спеціальних шафах в середині трансформаторної підстанції 4505, доступ до якої у ТОВ "Птаха" відсутній;
- згідно з актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 6А до договору постачання електричної енергії від 21.03.2013 № 52547, укладеного сторонами, трансформаторна підстанція 4505 знаходиться на балансі електропередавальної організації і саме вона несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію розміщеного у підстанції електрообладнання. На балансі ТОВ "Птаха" перебуває лише електрокабель від цієї трансформаторної підстанції.
ПАТ "Київенерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Птаха", Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:
- 26.10.2016 працівниками відокремленого структурного підрозділу "Київські електричні мережі" РБМ "Північний" ПАТ "Київенерго" проведено перевірку дотримання ТОВ "Птаха" вимог Правил на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: місто Київ, вул. Копилівська, 1, в результаті якої виявлено: пошкодження пломб електропередавальної організації № 75775302 та № 75775301, встановлених на вимірювальних трансформаторах струму (наявні сліди повторного встановлення пломб); самовільну заміну трансформаторів струму на нові зі зміненими технічними характеристиками; пошкодження цілісності вторинних кіл по фазах "А" та "В", внаслідок чого спожита електроенергія недораховувалась;
- за наслідками проведення перевірки у присутності директора ТОВ "Птаха" складено акт про порушення від 26.10.2016 № 37236, яким зафіксовано порушення ТОВ "Птаха" приписів статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 3.34, 6.40, 10.2 Правил. Від підписання акта про порушення директор ТОВ "Птаха" відмовився, водночас цей акт підписаний чотирма представниками ПАТ "Київенерго", що свідчить про його дійсність;
- виявлені порушення були усунуті шляхом заміни лічильника та трансформаторів струму, що підтверджується актом про усунення порушення Правил від 26.10.2016 № 37236 та актом технічної перевірки та опломбування засобів обліку електричної енергії від 26.10.2016 № 37236/1. Зняті трансформатори струму, а також пошкоджені пломби № 75775301 та № 75775302 були запаковані в окремі сейф-пакети з індивідуальними номерами В00036000 та А00045554. Пломби направлено на експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо наявності слідів несанкціонованого втручання;
- відповідно до висновку експертного дослідження від 23.03.2017 № 19/8-3/2-ЕД/17, проведеного державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у наданих на дослідження одноразових номерних пломбах типу "Карат" № 75775301 та № 75775302 є сліди несанкціонованого втручання;
- 15.05.2017 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПАТ "Київенерго" за участю споживача ТОВ "Птаха" в особі директора Галітовського Дениса Володимировича розглянуто акт про порушення від 26.10.2016 № 37236 та прийнято рішення, оформлене протоколом від 15.05.2017 № 781, про проведення нарахування за період з 01.07.2016 по 26.10.2016 згідно з пунктами 2.4, 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика);
- копії протоколу, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та рахунки на оплату збитків та компенсації вартості проведеної експертизи було надіслано ТОВ "Птаха" листами від 16.05.2017 № 030/34-1314 та № 030/34-1315, які споживач отримав 22.05.2017 та 19.05.2017 відповідно.
Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для скасування рішення комісії ПАТ "Київенерго" по розгляду акта про порушення від 26.10.2016 № 37236, оформленого протоколом від 15.05.2017 № 781.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За приписами статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Згідно з пунктом 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
Відповідно до пункту 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення в присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку (пункт 6.42 Правил).
Відмовляючи у задоволені позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що пошкодження пломб, встановлених на вимірювальних трансформаторах струму, підтверджується належними та допустимими доказами. За висновками судів повну відповідальність за збереження і цілісність розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) несе саме ТОВ "Птаха", оскільки пломбування і передача йому на збереження приладу обліку НІК 2301 АК1 № 0520381 та встановлених пломб підтверджується актом про пломбування засобів обліку від 13.08.2013 № 20326, а сам засіб обліку встановлений у щитку, який відноситься до зони балансової належності та експлуатаційної відповідальності ТОВ "Птаха".
Водночас пунктом 1.2 Правил встановлено, що межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
Згідно з пунктом 2.1 Правил межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно з пунктом 3.31 Правил розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
За приписами пунктів 3.2, 3.3 Правил відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
У касаційній скарзі ТОВ "Птаха" посилається на те, що вимірювальні трансформатори струму (щодо яких встановлено факт втручання) знаходяться у спеціальних шафах в середині трансформаторної підстанції 4505, яка перебуває на балансі електропередавальної організації, а не споживача. Ці твердження скаржник обґрунтовує з посиланням на наявний в матеріалах справи акт розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 6А до договору постачання електричної енергії від 21.03.2013 № 52547, укладеного сторонами.
Водночас ані місцевим, ані апеляційним господарськими судами наведені доводи та надані на їх підтвердження докази належним чином не досліджено та не спростовано, незважаючи на те, що вони заявлялись позивачем як при зверненні з позовною заявою, так і при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що засіб обліку встановлений у щитку, який відноситься до зони балансової належності та експлуатаційної відповідальності ТОВ "Птаха", не спростовують цих доводів скаржника, оскільки факт втручання та порушення пломб було виявлено не у лічильнику електричної енергії, а у вимірювальних трансформаторах струму, розташованих в трансформаторній підстанції 4505.
Отже, судами попередніх інстанцій не було достовірно з'ясовано обставин того, чи відносяться пристрої, щодо яких виявлено факти втручання та пошкодження пломб, до межі експлуатаційної відповідальності споживача. Ці обставини входять до предмета доказування у справі та мають істотне значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим висновок судів про доведеність факту порушення позивачем приписів Правил є передчасним.
За висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Птаха" при зверненні до суду з позовом обрало неналежний спосіб захисту, адже предметом оскарження є протокол, який фіксує факт прийняття рішення комісією ПАТ "Київенерго" про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а не саме рішення цієї комісії або нарахування оперативно-господарської санкції. В обґрунтування своєї позиції судами здійснено посилання на постанову Верховного Суду України від 16.05.2011 зі справи № 2-28/2397-2010.
Однак наведена постанова Верховного Суду України не містить правових висновків з цього питання. Судами попередніх інстанцій не враховано того, що рішення комісії постачальника електричної енергії (електропередавальної організації), яке є підставою для застосування оперативно-господарської санкції, згідно з пунктом 6.42 Правил приймається саме у формі протоколу та може бути оскаржено до суду лише шляхом скасування такого протоколу.
Аналогічну правову позицію щодо правильності обрання такого способу захисту викладено у постанові Верховного Суду України від 04.04.2011 зі справи 2-24/912-2010.
Крім того, підстави звернення ТОВ "Птаха" до суду з цим позовом дозволяють дійти висновку про те, що предметом оскарження є саме протокольне рішення комісії ПАТ "Київенерго" про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, а не протокол як технічний документ.
Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України):
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частини перша, третя статті 13);
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (стаття 76);
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86).
Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п'ята).
Порушення попередніми судовими інстанціями відповідних норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.
Водночас суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням викладеного та відповідно до статті 310 ГПК України рішення і постанова з даної справи підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результати нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Птаха" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 зі справи № 910/9374/17 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя К. Пільков