23 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 918/877/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018
(головуючий - Юрчук М.І., судді: Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.)
та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2018
(суддя Церковна Н.Ф.)
у справі № 918/877/17
за позовом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
до Національного університету водного господарства та природокористування
про стягнення 9 393,58 грн,
06 квітня 2018 року Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 та рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2018 у справі №918/877/17.
Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного оскарження в частині оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2018, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Однак рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2018 апеляційним господарським судом не переглядалось (апеляційна скарга Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення місцевого господарського суду була повернута апеляційним судом заявнику), а тому не може бути предметом касаційного перегляду у Верховному Суді.
В частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018, суд виходить з такого.
Оскаржуваною ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Господарського суду Рівненської області 30.01.2018 у справі №918/877/17 повернуто заявнику.
Частиною 1 статті 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, надсилати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
До касаційної скарги Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області не додано доказів надіслання копії скарги відповідачу у справі - Національному університету водного господарства та природокористування, натомість додано примірник касаційної скарги з додатками.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає за необхідне зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області надіслати відповідачу у справі копію поданої касаційної скарги і доданих до неї документів, які у відповідача відсутні, листом з описом вкладення, та подати Верховному Суду докази такого надсилання.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 7 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір встановлений у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 1762,00 гривень.
Отже, за подання у квітня 2018 року касаційної скарги на ухвалу суду скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Проте, Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що документи про сплату судового збору до касаційної скарги не додані у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на сплату судового збору. У клопотанні заявник послався на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що була чинною до 15.12.2017. Також заявник зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч. 2 ст. 73 цього Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Заявник посилається на затвердження Бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2015 № 67 та на п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла до 15.12.2017).
Заявник вважає, що виходячи з системного аналізу ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантованому принципу рівності. Оскільки, державні асигнування спрямовуються лише на виплату пенсій, Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто у зазначеній статті наведено вичерпний перелік умов, за яких суд має право звільнити від сплату судового збору. Скаржник зазначеним вище критеріям не відповідає, що виключає правову можливість задоволення його клопотання.
З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду докази сплати судового збору у сумі 1762,00 грн.
Суд наводить належні платіжні реквізити для оплати:
- Рахунок отримувача: 31213207700007;
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 820019;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області наведеним вимогам не відповідає. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції під час прийняття рішення від 30.01.2018, однак, як зазначалося вище, рішення суду першої інстанції не підлягає перегляду в суді касаційної інстанції. Отже, скаржнику також необхідно навести норми матеріального права чи порушення норм процесуального права, які неправильно застосовані судом апеляційної інстанції під час прийняття ухвали суду апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання документів, що підтверджують надсилання копії цієї скарги і доданих до неї документів відповідачу у справі, подання доказів сплати судового збору, а також надання скаржнику можливості належно обґрунтувати те, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, що призвело до постановлення ухвали, яка оскаржується.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в частині оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2018 у справі №918/877/17.
2. Відмовити Рівненському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі №918/877/17.
3. Касаційну Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі №918/877/17 залишити без руху.
4. Встановити Рівненському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Рівненської області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
5. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Ткач
Судді Л. Стратієнко
В. Студенець