25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5851/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 року (м.Харків, головуючий суддя І інстанції Зоркіна Ю.В., повний текст складено 12.02.2018 року) по справі № 820/5851/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - начальник ГУНП в Харківській області), в якому, з урахуванням змін позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 11169 від 08.11.2017 року “Про накладення дисциплінарного стягнення на помічника чергового СРПП № 4 Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1М.”. (а.с.4-7)
Позовні вимоги вмотивовані незаконністю та необґрунтованістю оскаржуваного наказу , а службове розслідування, на підставі якого винесено оскаржуваний наказ, є таким, що проведено з порушенням унормованої процедури. При цьому, позивач вказує, що обставини керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння рішенням суду не встановлені, а при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем по справі не враховано попередня поведінка позивача та невизнання ним своєї вини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (а.с.134-137)
Не погодившись із судовим рішенням, ГУНП в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, невідповідність висновків суду обставнинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 року по справі № 820/5851/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.144-147)
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції з дотримання норм матеріального та процесуального права ухвалено законне та обгрунтоване рішення.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягав на її задоволенні.
Позивач та його представник доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Як свідчать матеріали справи, позивач позивач з 01.03.1995 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, в Національній поліції з 07.11.2015 та на посаді помічника чергового СРПП №4 Дергачівського відділу поліції з 04.09.2017.
03.10.2017 року стосовно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121 та ч.1 ст.130 Кодексу україни про адміністративне правопорушення (далі - КупАП), відповідно до яких позивач керував транспортним засобом з технічною несправністю та у стані алкогольного сп'яніння.
В присутності свідків позивач добровільно пройшов тест за допомогою газоаналізатора “Drager alcotest 6820”, за результатами якого позивач знаходився у стані алкогольного сп'яніння (1.75 проміле). В подальшому, позивачеві було запропоновано пройти медичний огляд у КЗОЗ “Обласний наркологічний диспансер”, але у приміщенні вказаної медичної установи він відмовився проходити будь-які медичні огляди. (а.с.56, 62-65, 66-67, 70)
При цьому, під час описуваних подій поведінка позивача не відповідала вимогам діючого законодавства, що підтверджується відеозаписами з камер відео-спостереження персональних відео-регістраторів співробітників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення. (а.с.72)
Внаслідок складання адміністративних матеріалів стосовно позивача було призначено службове розслідування та відповідальних осіб щодо його проведення. (а.с.46)
Під час проведення службового розслідування уповноваженою особою щодо проведення службового розслідування, 03.11.2017 року було відібрано письмові пояснення у позивача, в яких останній зазначив, що з адміністративними матеріалами, складеними відносно нього не згоден, вважає себе невинуватим та повідомив про оскарження відповідних адміністративних матеріалів у судовому порядку. (а.с.61)
За результатами проведеного службового розслідування було складено висновок від 06.11.2017 року, відповідно до якого за порушення службової , що виразилося у не виконанні вимог пп.31.4.3, 2.5 Правил дорожнього руху України , вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.130 КУпАП , порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України у частині дотримання законодавства, виявлення поваги до колег по службі та інших громадян, гідного і чесного поводження у позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку; ст.18 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 року № 580-VIII у частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського підлягає звільненню зі служби. (а.с.47-49)
Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.11.2017 року № 1169 помічника чергового СРПП № 4 Дергачівського ВП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби. (а.с.8-9, 69)
Наказ по особовому складу щодо реалізації оскаржуваного наказу не прийнято через знаходження позивача на лікарняному.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність в матеріалах службового розслідування висновків в частині виявлення неповаги до колег по службі та інших громадян, гідного і чесного поводження у позаслужбовий час, та притягнення позивача за ці порушення є такими, що вчинені з порушенням норм Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України. Висновок за результатами проведеного службового розслідування не містить жодних посилань на невідповідну поведінку позивача по справі під час подій, які мали місце 03.10.2017 року .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про Національну поліцію" правовою основою діяльності поліції є Конституція України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Положеннями пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
На час прийняття оскаржуваного наказу чинними були норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), яким передбачено сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
За змістом частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до вимог статті 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Приписами статті 14 Статуту визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція).
За змістом пенкту 2.1 Інструкції о підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядовим і начальницьким складом службової дисципліни, зокрема, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
Підставою для призначення службового розслідування відносно позивача слугувала інформація про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1ст.122 КУпАП.
Колегія судів вважає заслуговуючими увагу доводи апеляційної скарги відпровідача про те, що за змістом пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок., а також з'ясування інших обставин.
В ході проведення службового розслідування від управління патрульної поліції в м. Харків ДПП Національної поліції було витребувано копії відеозаписів з відео реєстраторів патрульних поліцейських.
Саме під час дослідження відеозаписів було встановлено, що позивач після зупинки його транспортного засобу намагався залишити місце зупинки з метою уникнення відповідальності, штовхав працівників поліції, в зв»язку з цим був попереджений про можливість застосування відносно нього фізичної сили та спеціальних засобів, а в подальшому з метою припинення небезпечних дій до нього було застосовано кайданки, тобто поведінка позивача свідчила про порушення ним службової дисципліни та відбувалися в період часу, в який патрульні поліцейські виконували свої обов'язки щодо документування адміністративних правопорушень, складання адміністративного протоколу та постанови про порушення ПДР.
Колегія суддів вважає, що протиправна поведінка позивача відносно працівників поліції та порушення правил дорожнього руху охоплюються одними часовими межами, тісно пов'язані між собою, а тому є помилковим висновок суду першої інстанції про необхість призначення службового розслідування за встановленими обставинами порушення позивачем службової поведінки, оскільки ані Дисциплінарним статутом ОВС, ані Інструкцією це не передбачено .
Відповідно до роз'яснень, наданих в пункті 25 постанови Пленуму Верхового Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», стан наркотичного сп'яніння працівника може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд повинен дати відповідну оцінку. При цьому доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Медичний висновок про стан особи, є одним із належних і допустимих доказів, проте, як свідчать матеріали справи в тому числі відеозаписи, оглянуті під час апеляційного розгляду справи, за результатами тесту проведеного за згодою позивача в присутності свідків за допомогою газоаналізатора “Drager alcotest 6820”, позивач знаходився у стані алкогольного сп'яніння (1.75 проміле).
У зв»язку з незгодою з результатом тесту позивачу було запропоновано пройти медичний огляд у КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер», однак саме з вини позивача, обстеження не було проведено, у зв»язку з чим і було складено протокол про протягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
За висновком суду першої інстанції на підставі пояснень свідків встановлено, що під час описуваних подій поведінка позивача не відповідачала вимогам діючого законодавства, ця обставина знайшла підтвердження під час апеляційного розгляду справи в процесі перегляду відеозаписів з відео реєстраторів патрульних поліцейських, залучених до матеріалів справи..
З цих підстав не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП відповідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 року по справі №646/7297/17, оскільки зазначеною постановою встановлено відсутність в діях позивача порушення п.2.5. ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний оглячд для встановлення стану алкогольного сп»яніння.
Доказів, які б спростували знаходження позивача в стані алкогольного сп»яніння матеріали справи не містять.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовані обставини допущення грубого порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України.
Згідно зі статтею 14 Статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Враховуючи, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є винятковим правом органу, де особа проходить публічну службу в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, щодо якої має бути застосовано таке стягнення, суд апеляційної інстанції вважає, що на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача.
Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції рішення неповно з»ясовані всі обставин, що мають значення для справи; та висновки суду , викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, наявні підстави для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову позивача.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст. керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331,370, 371 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2018 року по справі № 820/5851/17 - скасувати.
Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6