25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6580/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
секретарі судового засідання: Жданюк А.О.
за участі представників:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018року по справі № 820/6580/17 (головуючий І інстанції: Заічко О.В., повний текс складено 05.02.2016 р.) за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 9371303 від 06.06.2016 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року задоволено позов.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 9371303 від 06.06.2016 року, яке винесено відносно ОСОБА_3.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що вартість авто позивача становить на 2018 рік 1291881,6 грн., податкове повідомлення - рішення винесене в 2016 році, але якщо вартість у 2018 році перевищує понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1033500 грн.), то в 20116 році середньоринкова вартість була ще більша, тому контролюючий орган при винесенні податкового повідомлення - рішення діяв правомірно.
Представник відповідача-апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що з 23.12.2015 року у позивача перебуває у власності транспортний засіб - автомобіль AUDI Q7, 2014 року випуску, номерний знак - АХ6030ЕК, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Право власності на автомобіль набуто позивачем за договором купівлі - продажу від 23.12.2015 року.
Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 06.06.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 9371303, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання по транспортному податку у розмірі 25000 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу є необґрунтованими про те, що належний позивачу автомобіль коштує понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” та врахував наданий позивачем розрахунок середньо ринкової вартості автомобіля, вартість якого складала менше, ніж законодавче встановленого 750 м.з.п
Здійснюючи апеляційний перегляду та надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої з огляду на наступне.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набрав чинності 01.01.2016 року, було внесено зміни до Податкового кодексу України, у зв'язку з чим пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції.
Так, пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
У відповідності до пункту 267.4 статті 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII щодо об'єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, є платниками транспортного податку.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 визначена у розмірі 1378 гривень, а тому об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн.
Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (в редакції на час винесення спірного податкового повідомлення - рішення), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Відповідно до п.13 вищезазначеної методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї ОСОБА_1 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з пунктами 4, 13 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2013 року № 403, джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.
Пунктом 14 ОСОБА_1 передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Таким чином, в ОСОБА_1 затвердженій Мінекономрозвитку, яка перебуває на офіційному веб-сайті Міністерства та має вільний доступ, при розрахунку середньо ринкової вартості авто для цілей оподаткування т.з податком, закладені усі необхідні складові показники для визначення такої вартості, в даному випадку підлягають заповненню відповідні графи - за маркою, моделлю та рік випуску авто.
Колегія суддів зазначає, що така ОСОБА_1, що знаходиться офіц..сайті цього Міністерства підлягає застосуванню та є по суті обов'язковою для контролюючого - податкового органу для проведення відповідного розрахунку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, відповідно до ст..267 ПК України.
Як вбачається з представленого позивачем відповідного розрахунку середньо ринкової вартості її автомобіля, така вартість складає 903922, грн.. 65 коп. має місце співпадіння заповнення відповідних граф ОСОБА_1, а саме по маркі авто-Ауді, та року випуску-2014 року. В графі модель зазначено-Q-7.
В той же час, колегія суддів звертає увагу на те, що в графі -Модель, окрім зазначеної моделі Q-7, існують інші характерні критерії визначення такої моделі, а саме за параметрами об'єму двигуна, топлива.
Як вбачається з моделі позивача відповідно до технічного паспорту автомобіля, він є Q-7, з об'ємові двигуна 2967 куб.см. (що дорівню 3 куб.см. для визначення) з дизельним двигуном внутрішнього згорання.
За такими характеристиками по моделі, позивач не здійснював розрахунок вартості свого авто, а здійснив фактично за іншими критеріями, чим занизив вартість свого т.з.
В той же час, якщо до зазначеної в графах ОСОБА_1 внести відповідні показники т.з. позивача, безпосередньо до графи «модель» є Q-7, з об'ємові двигуна 2967 куб.см. (що дорівню 3 куб.см. для визначення) з дизельним двигуном внутрішнього згорання, то розмір складе 1 291 881 грн. 60 коп., що є таким, що перевищує 1 033 500,00 грн..
Не зважаючи на те, що такий розмір визначався судом станом на 2018 р. (при віці 4 р. авто з більшим коефіцієнтом коригування), тому як зміни до ОСОБА_1 вносяться щорічно, в той же час такий розмір по суті є меншим, ніж був станом на час прийняття спірного ППР у червні 2016 року, коли вік авто складав 2 роки (при віці 2 р. авто з меншим коефіцієнтом коригування).
Таким чином, представлений позивачем розрахунок, який врахований судом, є таким, що спотворює реальну середньо ринкову вартість автомобіля позивача, та такий розрахунок не може братися до уваги, як невірний та такий, що не утримує в собі правильно заповнені графи-по моделі автомобіля.
В даному випадку суд першої інстанції в достатній мірі не перевірив розрахунок наданий позивачем на підтвердження своїх доводів, та безпідставно не врахував розмір т.з. позивача станом на 20016 рік.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що автомобіль, який належить позивачу, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України у 2016 році є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач - платником вказаного податку.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення відповідача № 9371303 від 06.06.2016 року" транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25,000 грн. 00 коп., є правомірними.
Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.317 КАС України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище судом апеляційної інстанції підстав.
Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року по справі № 820/6580/17 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.
У повному обсязі складена 27 квітня 2018 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6