26 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 553/1273/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі:
головуючого судді: Присяжнюк О.В.
суддів: Донець Л.О. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 22.02.2018 р. (ухвалене суддею Чистик І.О.) по справі № 553/1273/17
за позовом ОСОБА_1
до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Карлівської міської ради Полтавської області , Виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області
про визнання незаконною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Карлівської міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області, в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Карлівської міської ради від 11.05.2017 р. № 13/17 про накладення адміністративного стягнення, на уповноваженого представника Карлівського району газопостачання ПАТ «Полтавагаз», що знаходиться за адресою: 39500, м. Карлівка, вул. Радевича, 22, в особі керуючого ОСОБА_1, за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 22.02.2018 р. позов задоволено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач - Виконавчий комітет Карлівської міської ради Полтавської області, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 22.02.2018 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог КУпАП, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Позивач в своїй заяві зазначив, що апеляційну скаргу не визнає та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що інспектором з благоустрою м. Карлівка Полтавської області ОСОБА_2 складено протокол № 17 від 19.04.2017 р. про вчиненння керуючим Карлівського РГП ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 152 КУпАП, в якому зазначено, що 18.04.2017 р. по вул. Радевича біля ЦРЛ напроти аптеки № 26 Карлівським РГП встановлено засіб зовнішньої реклами, 19.04.2017 р. під час перевірки благоустрою об 08.00 год. виявлено, що дана конструкція впала, чим порушено п.5.8.1 Розділу 34 Правил благоустрою та типового порядку Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 р. № 870 «Порушення державних стандартів норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів».
На підставі вищевказаного протоколу, 11.05.2017 р. Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Карлівської міської ради Полтавської області винесено постанову № 13/17, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 850 гривень.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова відповідача необґрунтована.
Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з наступних підстав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Статтею 152 КУпАП встановлено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. 34 п. 5.8.1 Правил благоустрою території м. Карлівка, затверджених рішенням четвертої позачергової сесії Карлівської міської ради шостого скликання від 03.03.2011 р. (в подальшому - Правила благоустрою), вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту, та інші дії, заборонені цими Правилами, чинним законодавством України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови відповідача, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, так як він допустив порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації рекламних засобів, передбачених Правилами розміщення зовнішньої реклами у місті Карлівка, затверджених рішенням одинадцятої позавчергової сесії Карлівської міської ради сьомого скликання від 13.09.2018 р. і вищезазначених Правил благоустрою, оскільки 19.04.2018 р. впав засіб зовнішньої реклами.
Проте, відповідачем не враховано, що 19.04.2017 р. ПАТ «Полтавагаз» подано до Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області заяву про злочин, у звязку з тим, що в ніч з 18.04.2017 р. на 19.04.2017 р. за адресою: м. Карлівка вул. Радевича в районі будинку № 1 та вул. Танкістів в районі будинку № 3, невідомими особами вчинено кримінальне правопорушення, а саме здійснено повалення на землю інформаційного засобу, що є власністю ПАТ «Полтавагаз», за якою розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1, оскільки при винесені оскаржуваної постанови № 13/17 від 11.05.2017 р. про накладення адміністративного стягнення на позивача відповідачем не враховано всіх обставин у справі та не встановлено, що саме позивачем вчинені винні дії щодо порушення умов благоустрою.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22.02.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 22.02.2018 по справі № 553/1273/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5