Головуючий І інстанції: К.І. Клочко
25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Клочко К.І.) від 13.02.2018р. (повний текст рішення складено 14.02.2018р.) по справі №816/2/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:
- визнати протиправними дій МВС України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ №850 від 21.10.2015;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ № 850 від 21.10.2015.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Національної поліції України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не призначення та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України № 4 від 11.01.2016.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України № 4 від 11.01.2016.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року, зобов'язавши Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити нарахування і виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ № 850 від 21.10.2015.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вказує, що суд першої інстанції, з'ясувавши в повному обсязі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, допустив неправильне тлумачення закону, внаслідок чого не було застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Вказує, що висновки суду першої інстанції про застосування до колишніх працівників міліції, які продовжили службу в поліції, норми ст.ст.97, 99 Закону України «Про Національну поліцію», що передбачає суттєво менший розмір одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, порівняно з ст. 23 Закону України «Про міліцію» є помилковими, оскільки, складає звуження обсягу існуючих прав.
Відповідачі надали письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили відмовити в її задоволенні.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник Головного управління Національної поліції України в Полтавській області просив розглянути справу за його відсутності.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що у період з 01.03.1992 по 06.11.2015 року позивач працював в органах внутрішніх справ та з 06.11.2015 року по 31.05.2016 у Національній поліції України.
31.05.2016 позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (через хворобу) відповідно до наказу № 156 о/с.
04.10.2016 Полтавською обласною медико - соціальною експертною комісією позивачу видано довідку АВ № 0554489, згідно якої позивачу з 08.09.2016 встановлена ІІ група інвалідності з 08.09.2016 (а.с. 17).
Після встановлення ІІ групи інвалідності позивач звернувся до ГУНП у Полтавській області та МВС України із заявою на виплату одноразової грошової допомоги, на яку отримав відповідь ГУНП у Полтавській області № 29/К-262 від 04.11.2016 (а.с. 19) про те, що зазначене у заяві питання буде розглянуте після внесення змін до статті 97 Закону України “Про національну поліцію”. А також лист Департаменту фінансово-облікової політики МВС України № 15/2-К-2215 від 08.12.2016 (а.с. 20) подібного змісту.
Постановою Октябрського районного суду м.Полтава від 13.02.2017 у справі №554/189/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №554/189/17, задоволено позовні вимоги та зобов'язано ГУНП в Полтавській області прийняти та направити до МВС України висновок із додатками щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у відповідності до постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 (а.с. 21 - 26).
Листом № 29/К-45/Оп від 30.05.2017 ГУНП в Полтавській області повідомило ОСОБА_1, що на виконання рішення суду матеріали на виплату одноразової грошової допомоги надіслані на затвердження до ДФОП МВС України (а.с. 27).
Листом № 834/115/29/01-17 від 03.07.2017 ГУНП в Полтавській області повідомило ОСОБА_1, що матеріали на виплату одноразової грошової допомоги, надіслані на затвердження до ДФОП МВС України, були повернуті листом № 15/2-2213 від 26.06.2017, в якому зазначено, що на ОСОБА_1 поширюються норми Закону України “Про національну поліцію”, у зв'язку із чим подані документи не відповідають вимогам законодавства (а.с. 28).
Листом № 1092/115/29/01-2017 ГУНП в Полтавській області від 14.08.2017 позивачу запропоновано звернутися до ГУНП в Полтавській області із заявою установленого зразку щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги згідно норм Закону України “Про національну поліцію” та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 (а.с. 33).
Отримавши заяву позивача, листом № 29/К-246 від 11.09.2017 ГУНП в Полтавській області повідомило ОСОБА_1, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги були сформовані відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 та 08.09.2017 розглянуті комісією ГУНП в Полтавській області на підставі п.п. 4 п. 1 статті 97 Закону України “Про національну поліцію”. На підставі зібраних документів був підготовлений висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та затверджений на засіданні комісії. Також відповідач повідомив, що при надходженні цільового фінансування буде проведено розрахунок (а.с. 34).
Оскільки розрахунок з позивачем проведено не було, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право на призначення та виплату грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850 мають право виключно особи, останнім місцем роботи яких є органи міліції, а також пенсіонери МВС. У спірних правовідносинах порядок та умови отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності поліцейським передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком № 4. При цьому особам, останнім місцем роботи яких є підрозділи Національної поліції, в тому числі й позивачу у даній справі, одноразова грошова допомога у разі визначення інвалідності повинна призначатися та виплачуватися згідно положень статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4. Враховуючи те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок визначення інвалідності, пов'язаної із захворюванням отриманим під час проходження служби в ОВС, однак не у зазначених позивачем порядку та розмірі, суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно п.5 р.ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (який набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Відповідно до п.15 р.ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п.2 Порядку № 850).
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з ч.2 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно із п.1 р.ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
За пунктом 1 Розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати ОГД приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 Розділу IV Порядку № 4).
Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12.09.2016 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається ОГД, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 06.11.2015 року позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, тобто, з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4 .
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 року по справі №695/102/17.
Враховуючи те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок визначення інвалідності, пов'язаної із захворюванням отриманим під час проходження служби в ОВС, однак не у зазначених позивачем порядку та розмірі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2018р. по справі №816/2/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 27.04.2018 р.