Головуючий І інстанції: Буток Т.А.
26 квітня 2018 р. Справа № 577/4898/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1,
суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби, Північно-Східного Міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2018, вул. Садова, 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600, по справі № 577/4898/17
за позовом ОСОБА_2
до Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби , Північно-Східного Міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби, Північно-Східного Міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, в якому просив:
- визнати протиправним рішення засідання комісії з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України від 28.07.2017 року в частині відмови йому у призначенні одноразової грошової допомоги;
-визнати за ним право на одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням службових обов'язків у органах внутрішніх справ та зобов'язати Південно-Східне Міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області суду від 25.01.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
Комісія з ліквідації Державної пенітенціарної служби, Північно-Східне Міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що відповідно до свідоцтва про хворобу №326 від 24.11.2015 військово-лікарської комісії МВС України в Сумській області позивачу встановлено захворювання, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ ( а.с. 15).
З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_2 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України безперервно: 5 років 8 місяців 15 днів та наказом № 52 о/с від 30.11.2015 року Конотопського ВЦ УДПС України у Сумській області (№ 130) він був звільнений у запас Збройних Сил України ( а.с. 22-24).
Згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії № 154063 серія 12 ААА від 09.02.2016 року ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, отриманим в період проходження служби та визначено ступінь втрати ним професійної працездатності в розмірі 60 % (довідка медико-соціальної експертної комісії № 121315 серія 10 ААА від 09.02.2016 року) ( а.с. 17).
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду Украйни в Сумській області № 1293 від 25.04.2017 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року складає 12 321 грн. 60 коп. ( а.с. 16).
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.06.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського Апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним рішення засідання комітету Державної пенітенціарної служби України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України від 09.09.2016 року в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2; зобов'язано Комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.03. 2016 року про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок втрати ним працездатності та прийняти рішення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин, викладених у даній справі ( а.с. 4-14).
З листа комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України № 1-1550-Тп/2-17 від 10.08.2017 року вбачається, що комісією з ліквідації Державної пенітенціарної служби України в межах компетенції виконано вимоги постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.06.2017 року про повторний розгляд матеріалів управління ДПтС України в Сумській області щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням службових обов'язків та прийняття рішення з врахуванням обставин, викладених у даній справі. За результатами повторного розгляду матеріалів щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, повторно розглянуто на засіданні комісії з розгляду питань про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України 28.07.2017 року та прийнято рішення про відмову йому у призначенні та виплаті вказаної допомоги ( а.с. 19).
Згідно копії витягу з Протоколу № 11-17 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-вуконавчої служби України комісія на виконання постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.06.2017 року ( справа № 577/1239/17-а, провадження 2а/577/40/17) з врахуванням обставин, викладених у даній справі, повторно розглянула матеріали щодо призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, інвалідності або втрати професійної працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, вирішила відмовити в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 через відсутність Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які були звільнені зі служби в період з 07.11.2015 року до 09.12.2015 року ( а.с. 20). При цьому членом зазначеної комісії ОСОБА_4 висловлена окрема думка що на даний час прогалину у законодавстві, яка слугує підставою для відмови ОСОБА_2 у виплаті, усунуто ( а.с. 21).
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання одноразової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу" правовою основою діяльності Державної кримінально - виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.
Частиною 5 статті 23 Закону України "Про державну кримінально - виконавчу службу" (в редакції, чинній на момент встановлення групи інвалідності) на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.
Згідно ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги:
1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 500 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності:
а) I групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
б) II групи - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
в) III групи - 150 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
4) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності:
а) I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
б) II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 6, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб. З матеріалів справи вбачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникло у позивача 09.02.2016.
На час звільнення позивача зі служби, в запас Збройних Сил України згідно наказу № 52 о/с від 30.11.2015 року Конотопського ВЦ УДПС України у Сумській області (№ 130) набула чинності (31 жовтня 2015 року) Постанова Кабінету Міністрів України № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" .
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок №850) грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (пункт 3 зазначеного Порядку).
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача- комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувала проти того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, разом з тим наполягала на відсутності законодавчого врегулювання питання призначення і виплати допомоги та відсутності порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги особам, які були звільнені зі служби в період з 07.11.2015 року до 09.12.2015 року.
Вказана позиція також відображена в Службовій записці від 04.01.2018 року ( а.с. 46).
Колегія суддів звертає увагу, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.06.2017 у справі №577/1239/17-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 встановлено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Проте, розглянувши матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, відповідачем - комісією з ліквідації Державної пенітенціарної служби було відмовлено, чим порушено права позивача, які підтверджені судовим рішенням.
Отже, дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу з тих підстав відсутності протягом певного проміжку часу законодавчого акту, що регулює правовідносини у сфері даної, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.
Враховуючи те, що відповідач повторно відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з тих же підстав, що були визнані незаконними судовим рішенням, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову допомогу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 18.05.2016 року «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції» визначено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби та утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації.
При цьому, судова колегія зазначає, що цією ж постановою встановлено правонаступників управлінь, що ліквідуються. В даному випадку правонаступником управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області є Північно-Східне Міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції також посилався на вказану постанову Кабінету Міністрів України та зазначав, що Північно-Східне Міжрегіональне Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є правонаступником управління ДПтС України в Сумській області, проте в інших випадках по тесту рішення допускав помилку у найменуванні відповідача.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що допущена судом помилка в назві відповідача не впливає на фактичні обставини справи та може бути усунута судом першої інстанції відповідно до положень ст. 263 КАС України.
Доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін відповідно до вимог ст.316 КАС України.
Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби, Північно-Східного Міжрегіонального Управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації залишити без задоволення.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.01.2018 по справі № 577/4898/17 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6