24 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/111/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Сіренко О.І.
суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання: Дорошенко Д.О.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018, суддя Білова О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 09.02.18 по справі № 820/111/18
за позовом ОСОБА_3
до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 № 1683, винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо ОСОБА_3. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він дізнався про те, що податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2017 №1683, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправними, оскільки у 2016 році даний податок не мав йому нараховуватися через те, що об'єкт оподаткування було змінено у Податковому кодексі України з 01.01.2016, а відповідне рішення органу місцевого самоврядування прийнято після 01.01.2016, тому мали застосовуватися норми, які діяли до 01.01.2016, згідно з якими його транспортний засіб не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки об'єм двигуна автомобіля позивача менший 3000 куб.см.
Представник відповідача проти позову заперечував та надав відзив до суду першої інстанції, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
05 лютого 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду задоволений адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 № 1683, винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо ОСОБА_3.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи. Заявник вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом в межах його повноважень та на підставі чинного законодавства, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача перевищує законодавчо встановлений мінімальний поріг для оподаткування транспортним податком, на підтвердження чого посилався на інформацію з сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо середньо ринкової вартості транспортного засобу AUDI Q7, 2014 року випуску, станом на 30.01.18 у розмірі 1291881,60 грн.
У відзиві, представник позивача зазначає, що апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та не містить доводів, що спростовують висновки суду першої інстанції. Зазначає, що листом від 21.12.2017 № 6237/Л/20-40-13-10-21 на адвокатський запит представника позивача ГУ ДФС у Харківській області податковий орган повідомив представника позивача про те, що згідно зі ст.267 Податкового кодексу України вищенаведений легковий автомобіль не був об'єктом оподаткування транспортним податком за 2015 та 2017 роки (а.с.9). Отже, сайт Мінекономрозвитку містить дані щодо віднесення автомобіля позивача до об'єктів оподаткування транспортним податком протягом двох років з моменту їх випуску, тобто у 2014-2015 роках, а також щодо середньоринкової вартості станом на 10.01.2018 у розмірі 843641,40 грн., тобто менше, ніж мінімально необхідна вартість - 1033500,00 грн.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_3 є власником транспортного засобу AUDI Q7, 2014 року випуску, державний номер НОМЕР_1, - з 27.11.2014, об'єм двигуна - 2967 куб.см., тип пального - дизель, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.11).
Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якої є Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №1683, яким позивачу нарахована сума податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн. (а.с.10).
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 № 1683, винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області є протиправним та підлягає скасуванню через недоведеність відповідачем обставин віднесення автомобіля позивача до об'єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році в частині мінімально встановленого розміру його середньоринкової вартості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-УІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено транспортний податок.
Приписами п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Станом на 2016 рік діяла редакція п.п. 267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, відповідно до якої, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (в редакції на час винесення спірного податкового повідомлення - рішення), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Згідно з пунктами 4, 13 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2013 року № 403, джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.
Пунктом 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Отже, контролюючий орган при розрахунку податкового зобов'язання повинен був встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). В тому числі, визначити вартість автомобіля за даними центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку).
Відповідно до п.13 зазначеної методики, Мінекономрозвитком розраховується середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Судом першої інстанції було встановлено, що станом на 11.01.2018р. середньоринкова вартість транспортного засобу AUDI Q7, 2014 року випуску, об'єм двигуна 3,0, тип пального - дизель, становить 843641,40 грн., що підтверджується роздруківкою з сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі (а.с.30).
Однак поряд з тим, відповідачем надано дані сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі станом на 30.01.2018, за даними якого середньоринкова вартість транспортного засобу AUDI Q7, 2014 року випуску, об'єм двигуна 3,0, тип пального - дизель, становить 1291881,60 грн.(а.с.29).
Колегія суддів зазначає, що порівняння даних сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі станом на 11.01.2018 та 30.01.2018 свідчить про оновлення даних щодо вартості авто та їх зміну у бік суттєвого збільшення, тому вказані дані не можуть доводити обґрунтованість визначення середньоринкової вартості для цілей визначення об'єкта оподаткування транспортним податком у червні 2016 року.
Крім того, об'єм двигуна транспортного засобу позивача згідно свідоцтва про його реєстрацію (а.с. 11) складає 2967, а не 3,0, як зазначено відповідачем.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що авто позивача AUDI Q7, 2014 року випуску, об'єм двигуна 3,0, тип пального - дизель станом на 2018 рік коштує 1291881,60 грн, є безпідставними. Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у 2016 році, а доказів вартості автомобіля позивача станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, апелянтом не доведено віднесення автомобіля позивача до об'єкту оподаткування транспортним податком у 2016 році в частині мінімально встановленого розміру його середньоринкової вартості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 308, 310, п.1 ч.1ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 по справі № 820/111/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6
Повний текст постанови складений та підписаний: 27.04.2018.