26 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6168/17
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання вимоги такою, що не є виконавчим документом (листом) та не відповідає вимогам законодавства України, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Державна виконавча служба) про:
- визнання вимоги №ф-47 від 05 травня 2011 року, що складена Пенсійним фондом, такою, що не є виконавчим документом (листом), не відповідає вимогам законодавства України, вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2013 року щодо стягнення боргу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, на підставі ст. 100 КАС України (в редакції від 03.08.2017 року), даний позов було залишено без розгляду, оскільки пропущений строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 та ст.181 КАС України.
Мотивуючи своє рішення, суд вказав, що зі спірною вимогою позивачка ознайомлена 01 липня 2011 року, а до суду з даним позовом звернулася у листопаді 2017 року, не навівши при цьому поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення податкового боргу, яка прийнята 02 жовтня 2013 року, суд вважав, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із даною вимогою, передбаченого статтею 181 КАС України (в редакції від 03 серпня 2017 року).
Поряд з цим, суд першої інстанції додатково зазначив, що протягом 2016-2017 років ОСОБА_1 неодноразово зверталась з аналогічними позовними вимогами, що свідчить про обізнаність спірних рішень.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив її право на доступ до суду. На думку апелянта, суд повинен був, згідно статті 108 КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року, залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення її недоліків, з метою надалі розглянути її позов і забезпечити захист та відновлення законних прав та інтересів.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли під час дії КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року, тому суд першої інстанції приймаючи, 04 грудня 2017 року, ухвалу про залишення позову без розгляду правомірно керувався процесуальними нормами вказаної редакції цього кодексу.
Адміністративний позов свідчить про те, що підставою для звернення до суду є прийняття Пенсійним фондом вимоги №Ф-47 від 05 травня 2011 року на підставі якої, державною виконавчою службою було прийнято постанову від 02 жовтня 2013 року ВП №40011448 про відкриття виконавчого провадження.
Частина 1 ст. 99 КАС України передбачає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи свідчать про те, що вимогу про сплату боргу від 05 травня 2011 року №Ф-47 отримано ОСОБА_1 01 липня 2011 року, про що свідчить її підпис на спірній вимозі (а.с.17). Проте, з даним адміністративним позовом позивачка звернулася у листопаді 2017 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України.
Встановлюючи обставини пропуску позивачем строку звернення до суду щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2013 року, слід зазначити наступне.
За правилами ч.3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, згідно Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, предметом розгляду якого було прийняття Пенсійним фондом вимоги № Ф-47 від 05 травня 2011 року та прийняття державною виконавчою службою постанови від 02 жовтня 2013 року ВП №40011448, а саме: 09.08.2016 року (справа №815/3928/16); 08.09.2016 року (справа №815/4553/16); 03.11.2016 року (справа №815/5818/16); 04.12.2016 року (справа №815/7087/16); 07.02.2017 року (справі №815/746/17); 13.02.2017 року (справа №815/893/17); 07.03.2017 року (справа №815/1370/17); 19.04.2017 року (справа №815/2310/17); 18.10.2017 року (справа №815/5399/17).
За таких обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення з адміністративним позовом про оскарження рішення виконавчої служби щодо відкриття виконавчого провадження 02 жовтня 2013 року та проведення виконавчих дій на підставі вимоги Пенсійного фонду №Ф-47 від 05 травня 2011 року.
Обґрунтовуючи доводи апеляції, ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції повинен був, згідно статті 108 КАС України, в редакції від 03 серпня 2017 року, залишити її позов без руху та надати строк для усунення недоліків, а саме: для надання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції проаналізувавши приписи статті 108 КАС України, у вказаній редакції, зазначає, що дана стаття не передбачає підстави залишення без руху через пропуск строку звернення до суду.
У свою чергу, частина 1 статті 100 КАС України, в редакції на момент прийняття судом першої інстанції ухвали, надавала право суду залишити без розгляду адміністративний позов, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними (ч.1 ст.100 КАС України).
При цьому, частина 2 цієї статті передбачала, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких доказів або пояснень на підтвердження поважності причин його пропуску не зазначено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, згідно вимог статті 100 КАС України.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, на підставі ст. 316 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання вимоги такою, що не є виконавчим документом (листом) та не відповідає вимогам законодавства України - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Повне судове рішення складено 26.04.2018 року.