26 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6348/17
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, -
14 грудня 2017 року до суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про:
- визнання вимоги №Ф-47 від 05.05.2011 року такою, що не відповідає вимогам виконавчого документа (листа), зокрема, Закону України «Про виконавче провадження»;
- визнання вимоги недійсною та її скасування;
- визнання на законодавчому рівні відсутності заборгованості, у т.ч. по єдиному соціальному внеску за час ведення підприємницької діяльності;
- визнання відсутності підстав та повноважень у Пенсійного фонду щодо нарахування і стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску і інших платежів за період ведення підприємницької діяльності;
- визнання відсутності підстав і повноважень у Пенсійного фонду на звернення до виконавчої служби і в суд із заявою як стягувач про примусове стягнення, зокрема, щодо стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду;
- визнання відсутності повноважень і підстав для відкриття виконавчою службою провадження про примусове стягнення боргу за період ведення підприємницької діяльності;
- визнання незаконною, протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2013 року щодо стягнення боргу за період підприємницької діяльності за заявою неповноважного заявника - Пенсійного фонду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року, на підставі п.9 ч.1 ст. 155 КАС України (в редакції від 03.08.2017 року), даний позов було залишено без розгляду, оскільки пропущений строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 99 та ст. 181 КАС України у вказаній редакції.
Мотивуючи своє рішення, суд вказав, що зі спірною вимогою позивачка ознайомлена 01 липня 2011 року, а до суду з даним позовом звернулася у грудні 2017 року, не навівши при цьому поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, щодо визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення податкового боргу, яка прийнята 02 жовтня 2013 року, суд вважав, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із даною вимогою, передбаченого статтею 181 КАС України (в редакції від 03.08.2017 року).
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Так, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив її право доступу до суду, не надав можливості звернутися із заявою про поновлення строку, в якій вона бажала викласти обставини поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Ураховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що є підстави для її задоволення, з огляду на наступне.
За правилами пп. 12 п.1 Перехідних положень КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов ОСОБА_1 надійшов до суду першої інстанції 14 грудня 2017 року. Станом на 15 грудня 2017 року, тобто на момент набрання чинності оновленого КАС України, провадження у цій справі, судом першої інстанції, відкрито не було.
Враховуючи це, суд першої інстанції, приймаючи 22 грудня 2017 року ухвалу про залишення позову без розгляду, повинен був керуватися новою редакцією КАС України, а саме - статтею 123 цього кодексу.
Дана стаття регулює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, ч.1, 2 цієї статті передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тобто, виходячи з приписів даної правової норми, суд першої інстанції встановивши, що позов подано після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, повинен був залишити його без руху із наданням відповідного часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Однак, такі процесуальні дії судом першої інстанції здійснені не були.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що судом першої інстанції порушено процесуальне право позивачки на звернення із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є всі підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, на підставі статті 320 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій та бездіяльності протиправними - скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Повне судове рішення складено 26.04.2018 року.