25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/337/18
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" до виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Брагара Геннадія Йосиповича виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Потеряйко Олександри Олександрівни виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про скасування рішень,-
У лютому 2018 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" (далі ПП) звернулось з даним адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення від 26 грудня 2017 року № 38947362, № 38946297, №38947603, яким відмовлено у реєстрації права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами № НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та рішення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області від 29 травня 2017 року № 35408771, № 35405927, № 35407591, якими право оренди на зазначені вище земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_6.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року у відкритті провадження було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПП подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про направлення справи до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що дані позовні вимоги належить розглядати за нормами Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу спірних правовідносин вбачається, що предметом даного позову є рішення реєстратора, винесення яких безпосередньо пов'язано з невирішеним спором про право цивільне, а саме - про право оренди на конкретні об'єкти цивільних правовідносин - земельні ділянки.
Положеннями ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із набуттям в оренду земельних ділянок, що, на думку позивача, порушує його права в сфері господарських правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами ГПК України.
Положеннями ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
- спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій та не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний позов, предметом якого є реєстраційні рішення, не може бути розглянутий за правилами КАС України, оскільки, спірні реєстраційні дії, записи є похідними та випливають з цивільних (господарських) правовідносин.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що дані спірні правовідносини не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, натомість, можуть бути розглянуті в порядку господарського судочинства.
Отже, оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" - залишити без задоволення, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А. Г.
Судді Зуєва Л.Є. Шевчук О.А.