25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/3563/15-а
Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, ухвалену в порядку письмового провадження в м. Херсоні, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії та рішення, а саме наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. №813 від 16.09.2015р. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №004-21061-270215 від 27.02.2015р., укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) та операції з внесення та перерахування грошових коштів з рахунку НОМЕР_2, відкритому на виконання вказаного договору на рахунок НОМЕР_3; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову (уточнюючу) інформацію про вкладників, щодо виплати відшкодування у розмірі 152697,16 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №004-21061-270215 від 27.02.2015р., укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236); зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внести до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виплати відшкодування у розмірі 152697,16 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №004-21061-270215 від 27.02.2015р., укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236).
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач визнав договір банківського вкладу з позивачем нікчемним та не включив позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів. Вказане рішення позивач вважає протиправним, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №004-21061-270215 від 27.02.2015р., укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №004-21061-270215 від 27.02.2015р. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір за подання цього позову в сумі 487,20 грн., шляхом безспірного списання коштів органами державної казначейської служби.
Не погоджуючись з таким рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги зазначено, що задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів подати до Фонду інформацію щодо включення позивача до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, суд мав зазначити, з яких підстав такі вимоги задоволено. Тобто, зазначені дії Уповноважена особа здійснює у зв'язку з виконанням своїх обов'язків згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а за наявності певних обставин у внесенні вкладника до Реєстру Уповноважена особа відмовляє. Відповідно, якщо суд дійшов до висновку про задоволення зазначених вимог, він мав вказати, на підставі яких обставин він дійшов до висновку про незаконність рішення (дій чи бездіяльності) Уповноваженої особи, щодо внесення позивача до Реєстру вкладників. Однак, зазначені обставини у рішенні, що оскаржується - не містяться. У даному випадку, видача, виплата або перерахування реальних коштів у дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих позивачем платіжних документів відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування по таким операціям. Укладання між Банком та фізичними особами після 16.01.2014 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Більш того, переважна більшість укладених Договорів банківського вкладу (депозиту) містить умову, що врахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента або готівкою через касу Банку. Більш того, відповідно до пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затверджених Рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року (з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не впускається. Фактично ж кошти вносилися третіми особами, що є порушенням умов Договору та Правил, що є публічними. Операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в Банку, які були здійсненні в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних», копію якого було надано в судовому засіданні. Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. З метою доведення зазначеної обставини судом було витребувано та апелянтом надано зазначений документ, який підтвердив той факт, що на момент укладення Договору вкладу діяли обмеження НБУ, які не дозволяли Банку укладати правочини, що порушують вимоги ч. 7 п. З ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому, судом не було надано оцінки та взагалі суд не звернув уваги на те, що в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол № 174/15 від 27.07.2015 року) зазначено, що керівників структурних підрозділів Банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаною Постановою, лише 15.01.2015 року, а отже, факт надання переваги Банком кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно. Тобто, на думку апелянта, за таких умов, укладання між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалось зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Таким чином, на думку апелянта, позивач отримав можливість до штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів в межах гарантійного розміру 200000 грн. за рахунок держави в істотній перевазі порівняно з іншими кредиторами. Жодних умов, щодо можливості зарахування коштів з рахунку третьої особи Договір банківського іду не містить, на що суд першої інстанції уваги не звернув та не надав оцінки. Відповідач діяв чітко у межах вимог чинного законодавства. В даному випадку мова йде про незаконність правочину, встановлену законом, тобто договір не відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд першої інстанції застосував не ті норми чинного законодавства, що мали бути застосовані, отже рішення є незаконним та необгрунтованим. При цьому, апелянт зазначає, що жодного судового рішення про дійсність правочину позивач не надав, взагалі, й позовна заява не містила таких вимог, що фактично свідчить про згоду позивача із вказаною обставиною, висновків щодо дійсності Договору не містить і оскаржувана постанова, тому правочин є нікчемним, а виконання рішення суду суперечитиме вимогам чинного законодавства, оскільки неможливо внести дані про позивача до Реєстру вкладників на підставі Договору банківського вкладу, який є нікчемним.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до розгляду Конституційним Судом України питання, щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року поновлено провадження у справі.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.02.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) було укладено договір №004-21061-270215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США (далі - договір), предметом якого є розміщення вкладу в сумі 5500,00 доларів США, на строк до 28.05.2015р. із виплатою відсотків. Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що на рахунок позивача перераховані кошти в сумі 5500,00 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та виписками по особовим рахункам. Суд встановив, що вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку НОМЕР_3, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_5.
Також судом встановлено, що 27.02.2015р. між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 укладена додаткова угода №1 до Договору №004-21061-270215 від 27.02.2015р., відповідно до якого сторони домовились викласти пункт 1.8 договору в наступній редакції: "зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього договору".
Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015р. №50 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15.09.2015р., та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015р. №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
23.09.2015р. позивачу направлено повідомлення №8821/1207 про нікчемність вищенаведеного договору банківського вкладу.
Згідно з інформацією, опублікованою на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 02.10.2015р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. з 05.10.2015р. до 04.10.2017р.
Позивачем оспорюється рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним правочину - договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки цим рішенням протиправно порушується його право на відшкодування вкладу.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення позивача у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до вищевказаного договору, зобов'язання відповідача включити позивача у наведений перелік і надати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до наведеного договору банківського вкладу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI (далі Закон №4452-VI, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює наступні функції, зокрема, веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до ч.2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.
Пунктами 3, 4 р.3 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч.4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.
Крім того, зазначеною постановою встановлено, зокрема, заборону проведення Банком будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Частиною 1 ст.1062 ЦК України визначено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.
В п.1.8 договору банківського вкладу, укладеного 27.02.2015р. між позивачем та АТ "Дельта Банк", зазначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що із підписанням цього договору вкладник засвідчує, що він ознайомлений з Правилами та погоджується вважати обов'язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього договору.
Відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", затверджених Рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" Протоколом № 14 від 20 березня 2013 року встановлено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).
Відповідно до положень постанови Правління Національного Банку України №365 від 16 вересня 2013 року "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті дозволяється лише з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку. Зарахування інших надходжень в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи не дозволяється.
Крім того, п.10.19 «Інструкції про відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах» № 492 від 12.11.2003 року визначено, що на вкладний (депозитний) рахунок зараховуються, зокрема, кошти в іноземній валюті, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи, якщо це передбачено договором банківського вкладу.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що законодавець визначає можливість здійснення зарахування грошових коштів з рахунку іншої особи виключно на індивідуальних умовах, що викладені в договорі, а також те, що обов'язковою умовою чинності договору №004-21061-270215 від 27.02.2015 року банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, є зарахування коштів на відкритий депозитний рахунок з власного рахунку позивача або внесення коштів готівкою особисто.
27.02.2015 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 укладена додаткова угода №1 до Договору №004-21061-270215 від 27.02.2015 року, відповідно до якого сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: "зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».
Зарахування коштів на рахунок позивача фактично не проводилось, а мало місце перерахування коштів від третьої особи, зокрема відбулося коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань.
Частинами 1 та 2 ст. 38 Закону №4452-VI встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 ст. 38 Закону №4452-VI закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема пунктом 7 встановлено випадки нікчемності правочинів, коли банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
На виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 року та на виконання рішенні виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» здійснено перевірку вкладів фізичних осіб АТ «Дельта Банк», відповідно до протоколу від 15.09.2015 року.
За результатами перевірки виявлені правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452-VI , які були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами банку після 16.01.2015 року, в т.ч. договору, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Дельта Банк» від 27.02.2015, що підтверджується протоколом комісії від 15.09.2015 (а.с.53-54).
16 вересня 2015 року був винесений наказ тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» № 813 «щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями»
Даним наказом відповідача затверджено Перелік договорів, які визнано нікчемними.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.
Оскільки ОСОБА_2 внаслідок укладання 27.02.2015 договору банківського вкладу між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 отримує переваги у вигляді гарантованого відшкодування за рахунок Фонду через третіх осіб, судова колегія вважає правомірними дії уповноваженої особи по затвердженню протоколу комісії з перевірки правочинів за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" 15.09.2015, відповідного до якого вказаний договір банківського вкладу віднесений до переліку нікчемних.
Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку про доведеність відповідачем - уповноваженої особи Фонду наявності правових підстав стосовно не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
З огляду на вищезазначене, судова колегія приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року - скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27.04.2018 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик