25 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6802/17
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
В грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000107/2 від 24 липня 2017 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00822 від 24 липня 2017 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 липня 2017 року між ТОВ та фірмою Frutopolis S.A. (Греція) був укладений зовнішньоекономічний контракт №341/17 (надалі - Контракт).
Відповідно до умов Контракту фірма Frutopolis S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в ньому.
Так, відповідно до специфікації №17 від 19 липня 2017 року до Контракту та інвойсу №073 від 19 липня 2017 року, фірма Frutopolis S.A. на умовах поставки FСА-Скідра поставила ТОВ наступний товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1440 шт., на 19 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 15803 кг., вага «нетто» -14798 кг., на загальну суму: 5475,26 євро, де 0,37 євро за 1 кг без транспортних витрат; персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках 70 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 786 кг., вага «нетто» - 736 кг., на загальну суму: 147,20 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат; нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 400 шт., на 5 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 4438 кг., вага «нетто» - 41633 кг., на загальну суму: 1998,24 євро, де 0,48 євро за 1 кг без транспортних витрат; нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 60 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 677 кг., вага «нетто» - 632 кг., на загальну суму: 208,56 євро, де 0,33 євро за 1 кг без транспортних витрат.
На підставі договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом з метою митного оформлення товару ТОВ для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA 500060/2017/012016, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною Контракту.
До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: Контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).
Під час митного контролю товарів за МД №UА500060/2017/012016 від 24 липня 2017 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які, у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також, підчас здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД № UА500060/2017/012016 від 24 липня 2017 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: МД подана для здійснення митного оформлення товарів «персики класу А, В», а також «нектарини класу А, В», однак в експортній митній декларації від 22 серпня 2017 року № 17GREX410100059004 не визначений клас (А, В) товару, що не дає змоги перевірити вартість товару. Оскільки відомості, що містяться у копії митної декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах, тому не визначення класу товару (А,В) у митній декларації країни відправлення виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.
У зв'язку з чим відповідно до ч.ч.3, 5 ст.54 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, декларанту повідомлено, що згідно з положеннями ч.6 ст.53 Митного він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати документи для підтвердження заявленої ними митної вартості.
Крім того, оскільки відомості, що містяться у копії митної декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах, тому відсутність перекладу митної декларації країни відправлення виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, у зв'язку з цим, відповідно частини 1 статті 254 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати переклад копії митної декларації країни відправлення українською мовою.
24 липня 2017 року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-Груп») було надіслано повідомлення, в якому повідомлено про те, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів надаватися не будуть.
Одеська митниця ДФС відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по МД № UА500060/2017/012016 від 24 липня 2017 року, про що була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00822 від 24 липня 2017 року, та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
24 липня 2017 року Одеська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000107/2.
Винесення відповідачем вказаних актів індивідуальної дії і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у рішенні про коригування митної вартості № UА 500060/2017/000107/2 від 24 липня 2017 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Пунктом 1 ст.49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст.57 МК України (Глава 9) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості, відповідач виходив з того, що подані декларантом документи мали розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Частиною 2 ст.53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, якими є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ст.53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-IV Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу: зовнішньоекономічний контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).
Однак, ДФС, не визнаючи митну вартість, заявлену ТОВ згідно ціни контракту, посилалась на відсутність (а на вимогу митного органу надано не було) в експортній митній декларації відносно нектарину - класу товару.
Разом з тим, колегія суддів зазначає що вказані обставини (не зазначення в експортній митній декларації та подальше не надання ТОВ на запит митного органу) не є належними, ґрунтовними, а головне достатніми підставами для не визнання митної вартості за основним методом в тому випадку, якщо з аналізу обсягу решти документів, зокрема, специфікації, комерційного інвойсу, калькуляцій та інших документів вбачається як логічний комерційно-економічний зміст господарської діяльності підприємства за тими угодами, які досліджуються при визначенні митної вартості заявленого товару, так і найголовніше чіткі числові значення складових вартості задекларованого товару.
Також, слід зазначити, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, водночас.
В ході розгляду справи ДФС не було обґрунтовано підстав, за наявності яких поданих декларантом документів було недостатньо для визначення митної вартості за основним методом, тобто за ціною договору.
При цьому в ході розгляду справи відповідачем не було надано належних обґрунтувань своєї позиції стосовно того, яким чином відсутність визначення класу товару у експортній декларації, яка відповідно до ч.2 ст.53 МК України не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару, призводить до неможливості визначення цієї митної вартості саме за визначеними вказаною нормою основними документами, стосовно яких як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку у митного органу фактично і не було будь-яких зауважень, в тому числі щодо наявності саме у цих документах будь-яких розбіжностей чи ознак підробки.
Окрім іншого, колегія суддів наголошує, що при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості ДФС було порушено порядок (механізм) застосування методу визначення митної вартості з огляду на таке.
Відповідно до ч.2, 3 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо миша вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього метолу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідачем було зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 МК України). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат , понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат). Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв'язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UА 500060/2017/000107/2 від 24 липня 2017 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ДФС, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару, посилалася, зокрема, на МД від 15 липня 2017 року UA500060/2017/011342, UA102150/2017/203185, в яких фактично зазначені подібні (аналогічні) товари тим, які імпортував позивач, що суперечить правовій позицій ДФС, зазначеній в спірному рішенні про коригування митної вартості (щодо неможливості застосування методу за ідентичними чи аналогічними товарами у зв'язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку) та свідчить про неправомірність застосування резервного методу митним органом.
Крім того, ДФС зазначалось про відсутність в експортній декларації позначення класу лише щодо нектарину, водночас в кінцевому рахунку митним органом було збільшено загальну митну вартість щодо всього переліку товару, в тому числі, і щодо персику, що є безпідставним та таким, що суперечить нормам діючого митного законодавства.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000107/2 від 24 липня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00822 від 24 липня 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.308, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року - скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000107/2 від 24 липня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00822 від 24 липня 2017 року.
Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, м.Одеса, вул.Гайдара, 21-а, ЄДРПОУ 39441717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Одеська область, м.Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, ЄДРПОУ 40017905) судовий збір у розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять).
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А. Г.
Судді Зуєва Л.Є. Шевчук О.А.