26 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1254/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Кушнерика М. П., Ніколіна В. В.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2017 року у справі № 466/671/16-ц (постанову ухвалено у м. Львові судом у складі головуючого судді Кавацюка В. І.) за скаргою ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа - Львівська міська рада, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 48902809, яка винесена 31.12.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3, та скерування виконавчого листа № 466/8784/14-а, виданого Шевченківським районним судом м. Львова 07.05.2015, до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для повторного виконання.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 30.11.2017 позов задоволено.
Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48902809, яка винесена 31.12.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3
Виконавчий лист № 466/8784/14-а, виданий Шевченківським районним судом м. Львова 07.05.2015, скеровано до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для повторного виконання.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Законом чітко визначено дії, які повинен проводити державний виконавець, інших повноважень йому не надано. У зв'язку з тим, що рішення без участі боржника було неможливо виконати, державним виконавцем повторно накладено на боржника штраф та внесено подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з законом, після чого винесено постанову про закінчення виконавчого провадження як передбачено статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на вказане, вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, позивачку та її представника, які просять апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасною, тому підлягає скасуванню, а виконавчий лист - скеруванню до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для повторного виконання
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, враховує таке.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, зокрема, здійснює торгівельну діяльність газетно-журнальною продукцією.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.06.2010 (адміністративна справа № 2-1287/2010р.), яка набрала законної сили, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій та відшкодування моральної шкоди. Зобов'язано Львівську міську раду розглянути у встановленому порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу для здійснення торгівельної діяльності газетно-журнальною продукцією та встановлення яток щоденного демонтажу за адресами: кут вул. Вагова-Чорновола та вул. І. Франка, 66 у м. Львові. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14.04.2014 по даній справі ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 2-1287/2010, який отримано відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 06.08.2014, та постановою головного державного виконавця вказаного відділу ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження ВП № 44365409.
21.11.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44365409, яка скасована ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.04.2015 (справа № 466/8784/14-а).
На виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 01.04.2015 у справі № 466/8784/14-а цим же судом 07.05.2015 було видано новий виконавчий лист про зобов'язання Львівської міської ради розглянути у встановленому порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу для здійснення торгівельної діяльності газетно-журнальною продукцією та встановлення яток щоденного демонтажу за адресами: кут вул. Вагова-Чорновола та вул. І. Франка, 66 у м. Львові.
05.10.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48902809 та запропоновано боржнику - Львівській міській раді самостійно виконати рішення суду в строк до 12.10.2015.
22.10.2015 ОСОБА_1 звернулася до начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області з заявою про відвід головного державного виконавця Шестака О. В., оскільки останній належним чином не вживає заходів щодо примусового виконання судового рішення і виносив раніше 21.11.2014 постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_6 від 09.11.2015 заяву ОСОБА_1 про відвід задоволено, а виконавче провадження ВП № 48902809 передано старшому державному виконавцю цього відділу ОСОБА_3
20.11.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення на Львівську міську раду (боржник) штрафу у розмірі 1020 грн за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Державним виконавцем встановлено 7-денний строк та зобов'язано боржника повідомити про виконання виконавчого листа.
31.12.2015 старшим державним виконавцем Романом Н. О. винесено постанову про накладення на Львівську міську раду штрафу у розмірі 2040 грн за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Цього ж числа, 31.12.2015 старшим державним виконавцем Романом Н. О. складено подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Таке подання внесено до Галицького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, після чого, як доводить відповідач, винесено оскаржувану постанову від 31.12.2015 про закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог статті 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців. Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 2 статті 11 цього ж Закону державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 75 цього ж Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як видно з виконавчого листа, який повторно видано Шевченківським районним судом м. Львова 07.05.2015, Львівську міську раду зобов'язано розглянути у встановленому порядку звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу для здійснення торгівельної діяльності газетно-журнальною продукцією та встановлення яток щоденного демонтажу за адресами: кут вул. Вагова-Чорновола та вул. І. Франка, 66 у м. Львові.
У постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2015 Львівській міській раді (боржнику) було встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 12.10.2015.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, на Львівську міську раду було накладено штраф у розмірі 1020 грн відповідно до постанови державного виконавця від 20.11.2015.
Рішення суду щодо розгляду Львівською міською радою звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу для здійснення торгівельної діяльності без участі боржника виконати було неможливо, тому державним виконавцем відповідно до вимог частини 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та прийнято оскаржувану постанову від того ж числа, 31.12.2015 року про закінчення виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відповідачем не в повній мірі було дотримано вимог законодавства, зокрема частини 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої постанова про закінчення виконавчого провадження приймається тільки після внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.
З матеріалів справи видно, що постанова про накладення штрафу на Львівську міську раду за повторне невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 16.06.2010 та постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду першої інстанції винесені відповідачем в один день - 31.12.2015.
З додатково поданих на вимогу суду апеляційної інстанції письмових доказів видно, що фактично подання для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом державним виконавцем Романом Н.О. було внесено Галицькому ВП ГУНП у Львівській області тільки 15.01.2016, коли простою кореспонденцією було направлено органу поліції для виконання. Отже, оскільки законодавець надає право державному виконавцю закінчити виконавче провадження після внесення подання правоохоронному органу про притягнення до відповідальності боржника, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про передчасне прийняття відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження, вважаючи, що станом на 31.12.15 у нього були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження.
Крім того, подані відповідачем додаткові документи викликають сумнів у суду апеляційної інстанції в їх достовірності. Зокрема, з незавіреної у встановленому порядку копії (виписки) з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу примусового виконання рішень (сторінка 13) не видно, за матеріалами якого виконавчого провадження 15.01.2016 було направлено подання органу поліції про притягнення до відповідальності боржника. В зазначеній виписці кількість аркушів основного документа, тобто подання, зазначено 2, в той час, як подана судом копія цього документу, а також копія подання, яка міститься в матеріалах справи містять один аркуш документа.
Апеляційний суд приходить до висновку про те, що представник відповідача не подав належних доказів для підтвердження обставин, на які він посилається.
Враховуючи обставини справи в їх сукупності, апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що державним виконавцем оскаржувану постанову від 31.12.2015 про закінчення виконавчого провадження було прийнято передчасно при відсутності для цього правових підстав.
Внаслідок зазначених обставин постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 16.06.2010 щодо дозволу позивачці на торгівлю газетно-журнальною продукцією та встановлення яток щоденного демонтажу за адресами: кут вул. Вагова-Чорновола та вул. І. Франка, 66 у м. Львові залишилася не виконаною і по даний час, оскільки сесія Львівської міської ради на пленарному засіданні 30.06.2016 не прийняла рішення ні про надання дозволу ОСОБА_1, ні про відмову в такому наданні, що видно з протоколу сесійного засідання міської ради та письмового пояснення Львівської міської ради, поданого апеляційному суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права, тому оскаржувана постанова суду відповідно до вимог статті 316 КАС України скасуванню не підлягає, а наведені доводи апеляційної скарги підставою для її задоволення бути не можуть.
Керуючись ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2017 року у справі № 466/671/16-ц залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_7
судді ОСОБА_8
ОСОБА_9