25 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/12114/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Копанишин Х.В.
представник позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 06 листопада 2017 року (суддя Жураковський А.І., м. Червоноград) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
19 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області та просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у зарахуванні до пільгового (підземного) стажу періодів роботи з 17 березня 1980 року по 02 листопада 1981 року на посаді підземного електрослюсаря 3-го розряду та з 02 листопада 1981 року по 11 травня 1982 року на посаді підземного електрослюсаря 4-го розряду в управлінні монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Укрзахідвугілля»; зобов'язати Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області зарахувати йому до пільгового (підземного) стажу вище вказані періоди роботи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за час своєї трудової діяльності працював на підземних роботах зі шкідливими та важкими умовами праці з повним робочим днем під землею, маючи наявний та достатній пільговий стаж для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах при досягненні 56-річного віку, 08 вересня 2017 року звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо її призначення у відповідності до ч. 2ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням від 26 серпня 2017 року відповідач відмовив у призначенні йому даної пенсії з тих підстав, що до пільгового стажу роботи ним не було зараховано вище вказані періоди його праці у ВО «Укрзахідвугілля».
ОСОБА_4 Червоноградського міського суду Львівської області від 06 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Сокальського об'єднаного управління ПФУ Львівської області щодо відмови ОСОБА_3 у зарахуванні до пільгового (підземного) стажу періодів його роботи з 17 березня 1980 року по 02 листопада 1981 року на посаді підземного електрослюсаря 3-го розряду та з 02 листопада 1981 року по 11 травня 1982 року на посаді підземного електрослюсаря 4-го розряду в управлінні монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Укрзахідвугілля». Зобов'язано Сокальське об'єднане управління ПФУ Львівської області зарахувати ОСОБА_3 до пільгового (підземного) стажу періоди його роботи з 17 березня 1980 року по 02 листопада 1981 року на посаді підземного електрослюсаря 3-го розряду та з 02 листопада 1981 року по 11 травня 1982 року на посаді підземного електрослюсаря 4-го розряду в управлінні монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Укрзахідвугілля». Стягнуто із Сокальського об'єднаного управління ПФУ Львівської області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 грн..
ОСОБА_4 в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області, вважає дану постанову прийнятою з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що долучені позивачем до заяви про призначення пенсії від 18 вересня 2017 року архівні документи, зокрема копії наказів про прийняття, переведення та звільнення з посади підземного електрослюсаря не містять інформації про зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого дня з особливо важкими умовами праці. Не містять такої інформації і записи трудової книжки. Апелянт звертає увагу, що позивачем до заяви про призначення пенсії від 18 вересня 2017 року не додавалась уточнююча довідка про пільговий характер роботи. Отже, підстави для зарахування позивачу спірного періоду відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 18 вересня 2017 року позивач подав відповідачеві заяву, у якій просив призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по досягненню 56 років відповідно до абз. 2ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Рішенням Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26 вересня 2017 року у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки надані ним архівні документи, копія трудової книжки не містили інформації про зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого часу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Також зазначено, що уточнююча довідка позивачем не надана.
Не погоджуючись із такою відмовою Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи відповідали встановленим законодавством вимогам щодо підтвердження наявного трудового стажу, а рішення відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачеві спірного періоду роботи до пільгового (підземного) стажу періодів роботи було прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, що свідчить про необґрунтованість відмови та її протиправність в цілому.
На стадії апеляційного розгляду здійснено заміну назви відповідача з Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в порядку вимог статті 52 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини та п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідност.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В силу вимог частини 1статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Як зазначено в частині 2статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Зазначена норма визначає фактичну зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, як обов'язкову умову призначення пільгової пенсії, а також віднесення посади до списку робіт і професій, а також зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах протягом повного робочого дня по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.
Так, згідно «Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах», затвердженого ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. за №1173, і який був діючим до 26.01.1991 року, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачав, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Крім того, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 26.01.1991 року за №10, що діяв до 11.03.1994р., Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162, що діяв до 16.01.2003р., Список №1 затверджений ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, що діяв до 24.06.2016 року та Список №1, затверджений ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року за №461, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Таким чином, професії та посади позивача, за якими він працював, - віднесені до Списку №1.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (надалі - Порядок №383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно дублікату трудової книжки позивача серії УК №014090 від 17 березня 1980 року, протягом спірних періодів роботи - з 17 березня 1980 року по 02 листопада 1981 року та з 02 листопада 1981 року по 11 травня 1982 року - останній працював на посаді підземного електрослюсаря 3-го розряду, підземного електрослюсаря 4-го розряду в управлінні монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Укрзахідвугілля», що становить 2 роки 1 місяць 25 днів (записи №№ 2-4).
Проте, як видно з даних записів у дублікаті цієї трудової книжки, останні не містять відомостей про зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого часу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
У відповідності до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Відповідно до п.18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні були допитані свідки, які були співробітниками позивача в управлінні монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Укрзахідвугілля» та підтвердили роботу ОСОБА_3 за вказані періоди на даному управлінні. Також вказали, що вказані періоди їм були зараховані до пільгового стажу та призначенні пільгової пенсії.
Згідно п. 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від липня 2011 року №11,остання видана позивачеві про те, що він працював повний робочий день у Червоноградському гірничо-монтажному управлінні з 17 березня 1980 року по 11 травня 1982 року і виконував підземні роботи з повним робочим днем під землею за посадою підземного електрослюсаря, що передбачена Списком № 1.
Викладене у цій довідці інформація відповідає вимоги п. 20 вище вказаного Порядку.
Аналогічна за змістом інформація зазначена у довідці від 18 жовтня 2016 року, виданій ДП «Львіввугілля», а також підтверджується відомостями, що містять у особовій карточці позивача; наказах управління монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання ВО «Укрзахідвугілля» № 44-к від 28 березня 1980 року, № 95-к від 24 червня 1981 року, № 73-к від 11 травня 1982 року.
Спірні періоди роботи позивача підтверджуються також архівними довідками Червоноградської міської ради Львівської області, що подані ним разом із адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачеві спірного періоду роботи до пільгового (підземного) стажу періодів роботи було прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, що свідчить про необґрунтованість відмови та її протиправність.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ч. 3 ст.243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 06 листопада 2017 року у справі №459/2765/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_5
судді ОСОБА_6
ОСОБА_7
Повне судове рішення складено 27.04.2018 року.