26 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1429/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Попко Я.С., Онишкевича Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 січня 2018 року (ухвалене головуючим-суддею Теслюк Д.Ю. у м. Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Львові старшого лейтенанта поліції Зворського Ростислава Ігоровича про скасування рішення,
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 Управління патрульної поліції у м. Львові старшого лейтенанта поліції Зворського Ростислава Ігоровича (далі - інспектор Зворський Р.І., відповідач) та скасувати постанову серії БР № 449021 від 02.12.2017 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення (далі - оспорювана, спірна постанова), якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 23.01.2018 позов було задоволено. Спірну постанову скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто з Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП в м. Львові) в дохід держави 640 гривень судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, УПП в м. Львові подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що у справах про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, як позивач, так і відповідач звільнені від сплати судового збору, відтак судом першої інстанції неправильно вирішено питання судових витрат. Тому просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23.01.2018 в частині стягнення з УПП в м. Львові судового збору в розмірі 640 грн.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення в частинні стягнення судового збору скасувати, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, спірною постановою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Суть правопорушення за її змістом полягала в тому, що позивач 02.12.2017 приблизно об 11 год 00 хв, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Західний обхід М-10-01, рухався без включеного ближнього світла, чим порушив п.9.8 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При цьому, вирішуючи питання розподілу судових витрат послався на ст.139 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, проте, вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат допустив порушення норм процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Колегія суддів зазначає, що за змістом положень Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI), особи, які оскаржили постанову у справі про адміністративне правопорушення не звільнені від сплати судового збору.
Проте, відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Отже, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, в розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI, позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він, як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень.
Норми Закону № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.
Відтак за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 13.12.2016 по справі № 306/17/16-а.
Відтак колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача судовий збір.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм процесуального права, через що рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача судового збору, з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 січня 2018 року по справі № 464/8181/17 в частині стягнення з Управління патрульної поліції в м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в дохід держави судового збору в розмірі 640 гривень - скасувати.
В іншій частині рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 січня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді Я. С. Попко
Т. В. Онишкевич