Справа № 825/1996/17 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
25 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.,
за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.08.2017 року № 0003331302 та від 18.08.2017 року №№ 0003311302, 0003321302.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі наказу від 04.10.2016 року № 504 та направлень від 04.10.2016 року №№ 317, 318, проведено, у період з 04.10.2016 року по 05.10.2016 року, фактичну перевірку об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складено довідку від 06.10.2016 № 27013 «Про результати фактичної перевірки об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1», в якій зазначено про факт встановлення фактичною перевіркою здавання у оренду нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.31-33, 36,37), належить ОСОБА_3
Висновок щодо здачі позивачем у оренду нерухомого майна - квартири, викладений у довідці, сформований податковим органом з тих обставин, що 04.10.2016 року за вищевказаною адресою працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області було здійснено вихід на перевірку з дільничним інспектором Сорокою І.В. та залученими свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5
При проведенні перевірки, двері відчинив громадянин Туреччини, який представився, як ОСОБА_7 та повідомив, що у даній квартирі він проживає 20 днів і винайняв її за 150 доларів США на місяць у громадянина на ім'я ОСОБА_8 за телефоном НОМЕР_4. Документів, що засвідчують строк найму даної квартири не має. У зв'язку з не володінням українською чи російською мовами вищевказаний громадянин відмовився від ознайомлення з наказом на перевірку та підписанням направлень на перевірку, про що було складено акт відмови від підпису від 04.10.2016 № 18/13.
Як вбачається з матеріалів справи, з 19.06.2017 по 23.06.2017, працівником ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі наказу від 08.06.2017 № 815, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку громадянина ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
За результатами перевірки складено акт від 30.06.2017 № 351/13/НОМЕР_5 (а.с.9-11), в якому зазначено про встановлення перевіркою порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства України:
- підпункту 49.18.4. пункту 49.18. статті 49, пункту 179.1. статті 179 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа ОСОБА_3 не подав до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (граничний термін подання - до 03.05.2017);
- підпункту 170.1.5. пункту 170.1. статті 170 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа ОСОБА_3 не включив суму доходу, отриману від здавання квартири в оренду у сумі 3884,75 грн. до загального річного оподатковуваного доходу та не подав податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також не сплатив податок на доходи фізичних осіб;
- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме: фізичною особою ОСОБА_3 занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2016 рік на 58,27 грн.
На підставі вказаного вище акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 17.08.2017 та від 18.08.2017:
№ 0003331302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір» на суму 72,84 грн., з них: за основним платежем - 58,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14,57 грн.;
№ 0003321302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 170 грн. (штрафна (фінансова) санкція (штраф);
№ 0003311302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 874,08 грн., з них: за основним платежем - 699,26 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 174,82 грн. (а.с.17-19).
Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 22.09.2017 року ОСОБА_3 на адресу ДФС України направлено скаргу, в якій позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2017 року № 0003331302 та від 18.08.2017 року №№ 0003321302, 0003311302 (а.с.20-22).
Рішенням ДФС України від 23.11.2017 № 15551/К/99-99-11-02-01-14 про результати розгляду скарги, скаргу ОСОБА_3 від 22.09.2017 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 17.08.2017 № 0003331302 та від 18.08.2017 №№ 0003321302, 0003311302 - без змін (а.с.23,24).
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення судом факту протиправності проведеної ГУ ДФС у Чернігівській області фактичної перевірки та винесеної за її результатами довідки від 06.10.2016 № 27013, яка лягла в основу акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.06.2017 року № 351/13/НОМЕР_5, є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.08.2017 № 0003331302 та від 18.08.2017 №№ 0003311302, 0003321302 та наявності підстав для їх скасування.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 170.1.5. пункту 170.1. статті 170 Податкового кодексу України якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку орендодавець.
Згідно абзацу а підпункту 170.1.5. пункту 170.1. статті 170 Податкового кодексу України орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.
У відповідності до пункту 179.1. статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту 179.7. статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став акт документальної позапланової невиїзної перевірки громадянина ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, від 30.06.2017 № 351/13/НОМЕР_5 (а.с.9-11).
Згідно акту перевірки, податковим органом при перевірці використано довідку від 06.10.2016 № 27013 «Про результати фактичної перевірки об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1» (а.с.36,37).
В довідці зазначено про факт встановлення фактичною перевіркою здавання у оренду нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 31-33), яка належить ОСОБА_3
Документів під час перевірки податковим органом не досліджувалось.
Суд першої інстанції вірно вказав, що у даному випадку дослідженню підлягає саме факт правомірності проведеної відповідачем фактичної перевірки об'єкта нерухомого майна, за результатами якої було складено довідку від 06.10.2016 № 27013 «Про результати фактичної перевірки об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1».
Пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України визанчено види перевірок, які проводять контролюючі органи: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пункту 80.1. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктами 80.2.1. - 80.2.7. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Отже, фактична перевірка проводиться виключно стосовно платника податків (особи), за наявності факту вручення копії наказу про її проведення платнику податків або його уповноваженому представнику, під розписку до початку проведення такої перевірки, та законодавчо визначених підстав для її проведення.
Докази вручення позивачу або його уповноваженому представнику копії наказу про проведення фактичної перевірки, під розписку, до початку її проведення відповідачем до суду не надано.
Крім того, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки визначених пунктом 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції вірно зауважив щодо необґрунтованості в довідці від 06.10.2016 року № 27013 «Про результати фактичної перевірки об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1», факту повідомлення громадянином Туреччини ОСОБА_7, який не володіє українською і російською мовами, обставин винаймання ним квартири за адресою: АДРЕСА_1 у громадянина на ім'я ОСОБА_8 за 150 доларів США на місяць.
Доказів здійснення перевірки разом з перевіряючими перекладача суду не надано.
Слід зауважити, що суду не надано і доказів щодо наявності будь-яких документів, які засвідчували б факт здачі позивачем у оренду нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1».
Суду не надано копії наказу від 04.10.2016 року № 504 про проведення фактичної перевірки позивача та копії рапорту дільничного інспектора Сороки І.В.
Матеріали справи не містять також доказів отримання ОСОБА_3 повідомлення від 08.06.2017 року № 93/25-01-13-08-08 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.08.2017 № 0003331302 та від 18.08.2017 №№ 0003311302, 0003321302 та наявності підстав для їх скасування.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
О.Є.Пилипенко
Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2018 року.