03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а
Справа № 757/22651/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/2549/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
26 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,
при секретарі - Сербін Т.І.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа : Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання договору поруки недійсним, -
У грудні 2017 року представник позивача звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні суду, посилаючись на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Зазначив, що у тексті рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2016 року невірно розшифровано суму стягнутої заборгованості 948 005 232, 40 (дев'яносто сорок вісім мільйонів п'ять тисяч двісті тридцять дві) грн., замість 948 005 232, 40 (дев'ятсот сорок вісім мільйонів п'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 40 копійок.
У зв'язку із викладеним просив суд виправити зазначену описку у судовому рішенні.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року заяву представника ПАТ «Ощадбанк» про виправлення описки задоволено.
У тексті рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року виправлено описку, допущену при розгляді цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» про визнання договору поруки недійсним, а саме в розшифровці стягнутої суми заборгованості з «948 005 232,40 грн. (дев'яносто сорок вісім мільйонів п'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні» на «948 005 232,40 (дев'ятсот сорок вісім мільйонів п'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 40 копійок.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до районного суду для продовження розгляду, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Апелянт в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи неодноразово.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» вказує, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до вимог ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 5 жовтня 2016 року, позов ПАТ «Ощадбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 151210-Л2 від 15 грудня 2010 року в сумі 948005 232 грн. 40 коп. заборгованість за договором № 151210-Л14 від 15 грудня 2010 року в сумі 111 797 984 долари США 90 центів та 12 446 648 євро 40 євроцентів та судові витрати.
Рішенням ВССУ від 15 лютого 2017 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 5 жовтня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ «Ощадбанк» відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір поруки від 6 листопада 2014 року, вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Постановою Верховного суду України від 11 жовтня 2017 року рішення ВССУ від 15 лютого 2017 року скасовано та залишено в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року допущено описку, а саме, - невірно розшифровано суму стягнутої заборгованості 948 005 232, 40 (дев'яносто сорок вісім мільйонів п'ять тисяч двісті тридцять дві) грн., замість (дев'ятсот сорок вісім мільйонів п'ять тисяч двісті тридцять дві) гривні 40 копійок.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Задовольняючи заяву про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з положень ст. 269 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено де саме допущено описку не приймаються до уваги, оскільки в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року зазначено про виправлення описки у тексті рішення а саме в сумі стягнутої заборгованості.
Також колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції необґрунтовано вирішено стягнути з ОСОБА_4 суму заборгованості 900 мільйонів, замість 90 мільйонів, оскільки сума заборгованості у розмірі 948005 232 грн. 40 коп. встановлена судовими рішеннями, в тому числі ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 5 жовтня 2016 року, рішенням ВССУ від 15 лютого 2017 року постановою Верховного суду України від 11 жовтня 2017 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виправлення описки у тексті рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2018 року.
Головуючий
Судді