№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/3969/2018
м. Київ Справа № 755/6620/17
26 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Борисової О.В.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року, постановлену під головуванням судді Чех Н.А., про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплаченої за товар суми, виплату пені та відшкодування моральної шкоди,-
25.04.2017 року ОСОБА_2 поштою направив до Дніпровського районного суду м.Києва позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплачених за принтер коштів у розмірі 5 265,00 грн., неустойки за просрочку виконання зобов"язання з гарантійного ремонту принтера у сумі 5 724,00 грн., неустойку за просрочку виконання ремонтних робіт принтера у сумі 17 173,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 травня 2017 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 20 червня 2017 року на 14-00 годин.
23 жовтня 2017 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву. Просив розірвати договір купівлі-продажу принтера від 22.11.2016 року, стягнути з ОСОБА_5 на його користь кошти, сплачені за принтер у розмірі 5 265,00 грн., неустойку у розмірі 16 584,75 грн. за період з 13.12.2016 року по 23.10.2017 року та у відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 22.11.2016 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу принтера Epson WorkForse WF-761 DWF, вартістю 5 265,00 грн. Після початку роботи принтера було виявлено заводський брак друкуючої головки, принтер не працював. 13.2.201 року принтер разом зі всіма документами було передано відповідачу для заміни або повернення грошей. Протягом 2016-2017 років він неодноразово звертався до відповідача зі скаргами, проте ні усунення недоліків товару, ні заміна принтера, ні повернення грошових коштів відповідачем здійснені не були, що призвело до порушення його прав споживача та заподіяння йому моральних страждань.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року позов ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплаченої за товар суми, виплату пені та відшкодування моральної шкоди, залишено без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена безпідставно, упереджено, з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що після вступу у справу адвоката ОСОБА_3 до суду заявлялось клопотання про направлення всіх викликів та повідомлень на адресу адвоката, проте жодної повістки йому направлено не було. Судова повістка на 12.02.2018 року була отримана позивачем вже після дня розгляду справи, а про наступне судове засідання 29.03.2018 року, о 09-00 год. позивач був повідомлений завчасно, не зміг прибути до суду за станом здоров"я, але в зазначене судове засідання прибув його представник. Охоронцем двері суду для відвідувачів були відкриті лише о 09-00 годині, після цього всі відвідувачі проходили реєстрацію, а тому до кабінету судді представник позивача прибув о 09-02 год., про що повідомив секретаря, яка його повідомила, що суддя знаходиться в нарадчій кімнаті. Після виходу з нарадчої кімнати суддя оголосила ухвалу про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання. Вважає, що у суду не було передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду. Вказане судове засідання судом не відкривалось, явка учасників справи не перевірялась.
19 квітня 2018 року відповідач ФОП ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив судове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не грунтуються на матеріалах цивільної справи. Доводи представника позивача про те, що про розгляд справи судом 12.02.2018 року позивач був повідомлений після судового засідання не відповідають фактичним обставинам справи, доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано. Посилався також, що в журналі реєстрації відвідувачів Дніпровського районного суду м.Києва 29.03.2018 року о 09-00 годині відсутній запис про реєстрацію адвоката ОСОБА_3 Не надано суду і доказів хвороби позивача та неможливості його явки в судове засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилався на те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду постановлена з дотриманням вимог процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.04.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплачених за принтер коштів у розмірі 5 265,00 грн., неустойки за просрочку виконання зобов"язання з гарантійного ремонту принтера у сумі 5 724,00 грн., неустойку за просрочку виконання ремонтних робіт принтера у сумі 17 173,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 травня 2017 року було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 20 червня 2017 року на 14-00 годин.
23 жовтня 2017 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву. Просив розірвати договір купівлі-продажу принтера від 22.11.2016 року, стягнути з ОСОБА_5 на його користь кошти, сплачені за принтер у розмірі 5 265,00 грн., неустойку у розмірі 16 584,75 грн. за період з 13.12.2016 року по 23.10.2017 року та у відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн.
В судове засідання 20 червня 2017 року з"явився відповідач, позивач не з"явився, розгляд справи було відкладено на 04 вересня 2017 року для виклику позивача.
В судові засідання 04 вересня 2017 року, 11 вересня 2017 року, 23 жовтня 2017 року, 08 листопада 2017 року , 15 листопада 2017 року з"являлись сторони, надавали пояснення, заявляли клопотання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 15 листопада 2017 року було задоволено клопотання позивача про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, провадження у справі зупинено.
11 грудня 2017 року судом було відновлено провадження у справі у зв"язку з поверненням справи із експертної установи та призначено справу до розгляду на 12 лютого 2018 року на 09-00 год.
В судове засідання 12 лютого 2018 року з"явився відповідач ФОП ОСОБА_5, позивач не з"явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку 09.01.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 88), причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, в зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 29 березня 2018 року на 09-00 год..
29 березня 2018 року в судове засідання знову з"явився відповідач ФОП ОСОБА_5, позивач повторно в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 24 лютого 2018 року, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, а тому, судом було постановлено ухвалу про залишення позову ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплаченої за товар суми, виплату пені та відшкодування моральної шкоди без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на положення статті 257 ЦПК України, зазначаючи, що повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи позивач повторно не з'явився в судове засідання, доказів поважності причин неявки або заяви про подальший розгляд справи в його відсутності суду не подав.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції повністю відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його не спростовують, з наступних підстав.
Так, наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_2 двічі поспіль не з'явився в судові засідання, призначені на 12 лютого 2018 року та на 29 березня 2018 року, хоча про місце, дату і час судових засідань був повідомлений у встановленому законом порядку.
Так, стаття 128 ЦПК України передбачає, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно вимог ч.3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім"ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час , дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Про судове засідання, призначене на 12 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 був повідомлений належним чином, завчасно, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане його дружиною 09 січня 2018 рок (аркуш справи 88).
Про судове засідання, призначене на 29 березня 2018 року, позивач ОСОБА_2 також був повідомлений належним чином, завчасно, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане його дружиною 24 лютого 2018 року (аркуш справи 92).
Клопотань про відкладення розгляду справи, будь-яких заяв із зазначенням доводів щодо поважності причин неявки, заяви про розгляд справи у його відсутності позивачем до суду першої інстанції подано не було.
Тобто, з досліджених судом доказів вбачається, що позивач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду справи, проте в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив та їх поважність не обґрунтував, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 233, п. 3. ч. 1 ст. 257 ЦПК України, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та відповідає вимогам процесуальному закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду постановлена безпідставно, упереджено, з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними, так як суд повно та об"єктивно встановив дійсні обставини справи, дам їм вірну правову оцінку. Доказів упередженості суду апелянтом не надано.
Посилання адвоката ОСОБА_3 на те, що після його вступу у справу суду заявлялось клопотання про направлення всіх викликів та повідомлень на адресу адвоката, проте жодної повістки йому направлено не було, не грунтуються на досліджених матеріалах цивільної справи, так як такого клопотання матеріали справи не містять.
Безпідставним є посилання апеляційної скарги на те, що судова повістка на 12.02.2018 року була отримана позивачем вже після дня розгляду справи, так як з наявних у справі доказів вбачається, що судова повістка на 12 лютого 2018 року була вручена дружині позивача 09 січня 2018 року.
Не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення і доводи апеляційної скарги про те, що в наступне судове засідання 29.03.2018 року, о 09-00 год. належним чином повідомлений позивач не зміг прибути до суду за станом здоров"я.
Доводи апеляційної скарги про те, що в судове засідання 29.03.2018 року прибув представник позивача адвокат ОСОБА_3, але охоронцем двері суду для відвідувачів були відкриті лише о 09-00 годині, після цього всі відвідувачі проходили реєстрацію, а тому до кабінету судді представник позивача прибув о 09-02 год., про що повідомив секретаря, яка зазначила, що суддя знаходиться в нарадчій кімнаті та що судове засідання 29.03.2018 року о 09-00 год. судом не відкривалось, явка учасників справи не перевірялась, не грунтуються на досліджених матеріалах справи та не підтверджені належними доказами. Так, з протоколу судового засідання від 29.03.2018 року та технічного звукозапису судового засідання вбачається, що розгляд справи судом було розпочато о 09:03 год, в судовому засіданні був присутній відповідач ФОП ОСОБА_5, позивач в судове засідання не з"явився, суд поставив на обговорення питання про розгляд справи у відсутності позивача, відповідач зазначив про необхідність закриття справи. Об 09:03:58 год. суд видалився до нарадчої кімнати. Представник позивача ОСОБА_3 з"явився до суду о 09:09 год. Ухвала суду про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду була проголошена в присутності представника позивача о 10:02:13 год.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженау касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.
Головуючий: Судді: