про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/370/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К. розглянув матеріали за позовом Управління Держпраці у Чернівецькій області до Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:
- визнати неправомірними дії державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Охрим Ірини Вікторівни, повідомленнями якої від 11.04.2018 за № 4589 та № 4590, повернуто постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області від 29.12.2017 Р. № 24-09-34/409/260 та № 24-09-34/409/259 без прийняття до виконання;
- бездіяльність державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Охрим Ірини Вікторівни, яка полягає в не здійсненні, передбачених Законом заходів щодо примусового виконання постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області від 29.12.2017 р. № 24-09-34/409/260 та № 24-09-34/409/259;
- зобов'язати державного виконавця Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Охрим Ірину Вікторівну прийняти до провадження постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області від 29.12.2017 р. № 24-09-34/409/260 і № 24-09-34/409/259, та виконати покладені на неї Законом України "Про виконавче провадження" обов'язки щодо їх примусового виконання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У додатках до позовної заяви позивач зазначає, що додає копію супровідного листа Кіцманського РВ ДВС від 11.04.2018 р. №3390 та копію повідомлення Кіцманського РВ ДВС від 27.03.2018 р. від 2290.
Проте, актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 26.04.2018р. зафіксовано, що при розкриванні поштового відправлення - адміністративного позову Управління Держпраці у Чернівецькій області не виявилося вказаних в додатках документів, а саме відсутні: копії супровідного листа Кіцманського РВ ДВС від 11.04.2018 р. №3390 та копії повідомлення Кіцманського РВ ДВС від 27.03.2018 р. від 2290.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Оскільки, позовна заява містить три вимоги немайнового характеру то судовий збір має бути сплачений позивачем за кожну вимогу окремо.
Отже, при поданні позову до суду позивачу, необхідно було сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру по 1762,00 грн, а всього 5286,00 грн.
Однак доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову, який містить вимоги майнового характеру позивачем до суду не надано.
Між тим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання, в якому він просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
В обґрунтування клопотання зазначав, що на час подання позову у позивача відсутні асигнування на сплату судового збору. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано докази, а саме звіт про надходження та використання коштів загального фонду за І квартал 2018 р. та банківську виписку.
Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Крім того, ст. 5 Закону № 3674-VI наводить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору при звернені до суду. Вказана стаття не наділяє Управління Держпраці у Чернівецькій області пільгами щодо сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ст. 8 Закону № 3674-VI містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що обставини, які пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та не дають право на відстрочення сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що законодавцем визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області сплачувати судовий збір, а тому клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України. Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
У поданому до суду позові, позивач оскаржує дії та бездіяльність державного виконавця стосовно прийняття повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання від 11.04.2018 за № 4589 та № 4590.
Однак, у адміністративному позові позивачем не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 26.04.2018 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду, та докази на підтвердження даних обставин.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для його усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліку, зазначеному у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
4. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
5. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький