Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/796/3943/2018
м. Київ Справа № 757/65718/17
26 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Батрин О.В., про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих будівельних конструкцій та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих будівельних конструкцій, -
03 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих будівельних конструкцій.
16 листопада 2017 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва було відкрито провадження у даній справі.
16 листопада 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та заборонити ОСОБА_2, будь-яким іншим організаціям та особам проводити земельні, підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року заяву ОСОБА_4 було задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та заборонено ОСОБА_2, будь-яким іншим організаціям та особам проводити земельні, підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.
08 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Посилалась на те, що ухвала суду про забезпечення позову постановлена судом передчасно та упереджено, без надання правового аналізу всім обставинам заявленого спору та є прямим порушенням її права власності, гарантованого Конституцією України. Зазначала, що позов є необгрунтованим та безпідставним, оскільки у неї є всі необхідні дозвільні документи на будівництво, оцінка котрим неодноразово надавалась судовими рішеннями.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що відповідач вважає, що ухвала судді Печерського районного суду м.Києва від 16 листопада 2017 року про забезпечення позову постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову, позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду у даній справі. Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідач прагнув виправити ситуацію щодо одностороннього вирішення вказаного питання, навів суду ряд доводів та надав докази, які спростовують викладені позивачем в заяві про забезпечення позову твердження щодо відсутності у відповідача дозвільних документів на проведення будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1. При розгляді клопотання відповідач звертав увагу суду на те, що земельні ділянки його та позивача не є суміжними, а тому будівельні роботи на ділянці відповідача ніяким чином не порушують права позивача. Проте, вказані доводи відповідача не були взяті судом до уваги при вирішенні її клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Крім того, зазначає, що на момент звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову позивач вже здійснив відчуження своєї земельної ділянки на користь третьої особи ОСОБА_6, а тому її права жодним чином не порушені. Зазначає також, що в ухвалі про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову суд не зазначає ні доказів, ні обставин, з якими він пов"язує необхідність залишення заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з"явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих будівельних конструкцій.
16 листопада 2017 року позивач ОСОБА_4 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просила суд накласти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та заборонити ОСОБА_2, будь-яким іншим організаціям та особам проводити земельні, підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року заяву ОСОБА_4 було задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та заборонено ОСОБА_2, будь-яким іншим організаціям та особам проводити земельні, підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.
08 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_2 через свого представника адвоката ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Посилалась на те, що вказана ухвала постановлена судом передчасно та упереджено, без надання правового аналізу всім обставинам заявленого спору та є прямим порушенням прав відповідача гарантованих Конституцією України.
Постановляючи ухвалу від 28 лютого 2018 року про відмову в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що предметом спору є знесення самовільно збудованих конструкцій на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу. Арешт на вказану земельну ділянку та заборону ОСОБА_2, будь-яким іншим організаціям та особам проводити земельні, підготовчі та будівельні роботи на цій земельній ділянці було накладено в порядку забезпечення позову, спір між сторонами не вирішений, а тому і підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову немає.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам цивільного процесуального законодавства, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Стаття 55 Конституції України закріплює право кожної особи на судовий захист. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд 1-ї інстанції правильно встановив, що обставини, які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову не змінились, спір між сторонами не вирішений по суті, а тому відсутні передбачені законом підстави для скасування заходів забезпечення позову.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд 1-ї інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та заборони ОСОБА_2, будь-яким іншим організаціям та особам проводити земельні, підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала судді Печерського районного суду м.Києва від 16 листопада 2017 року про забезпечення позову постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, які регулюють підстави, умови та порядок забезпечення позову, позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду у даній справі, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Законність та обгрунтованість ухвали Печерського районного суду м.Києва від 16 листопада 2017 року про забезпечення позову була предметом апеляційного розгляду за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 15 лютого 2018 року апеляційну скаргу було відхилено, а ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 16 листопада 2017 року залишено без змін. Предметом апеляційного розгляду у даній справі є ухвала Печерського районного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що, відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував доводів відповідача та наданих ним доказів, які спростовують викладені позивачем в заяві про забезпечення позову твердження щодо відсутності у відповідача дозвільних документів на проведення будівельних робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та що вказані будівельні роботи на ділянці відповідача ніяким чином не порушують права позивача, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, так як стосуються вирішення спору по суті та доведеності чи безпідставності позовних вимог і не можуть бути досліджені судом при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на момент звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову позивачка вже здійснила відчуження своєї земельної ділянки на користь третьої особи ОСОБА_6, а тому її права жодним чином не порушені і підстав для забезпечення позову немає, не грунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4, як власник земельної ділянки по АДРЕСА_2, звернулась до суду з даним позовом 03 листопада 2017 року, посилаючись на порушення відповідачем ОСОБА_2, як власником сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_1, будівельних норм та правил при проведенні будівельних робіт, що призводить до порушення її прав суміжного власника земельної ділянки. Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.01.2018 року, земельна ділянка по АДРЕСА_2 була продана ОСОБА_4 ОСОБА_6. 28 лютого 2018 року третя особа у справі ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов"язання її знести за власний рахунок самочинно збудовані будівельні конструкції на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28 лютого 2018 року позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 прийнято до спільного розгляду з цивільною справою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованих будівельних конструкцій. У вказаній ухвалі суд зазначив, що позивач та третя особа пред"являють самостійні вимоги щодо предмету спору у різні періоди ( позивач до 01 січня 2018 року, а третя особа ОСОБА_6- після вказаного періоду). Отже, вказані обставини були враховані судом при вирішенні по суті заяви про скасування заходів забезпечення позову, судом їм була надана вірна правова оцінка.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що в ухвалі про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову суд не зазначає ні доказів, ні обставин, з якими він пов"язує необхідність залишення заходів забезпечення позову, так як ухвала Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року постановлена з дотриманням вимог ст. 158 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.
Головуючий: Судді: