ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2018 року м. Київ № 826/8592/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі
за позовом до треті особи проТовариства з обмеженою відповідальністю «Пермус» Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» визнання протиправними дій, скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення від 25.03.2016 № 28947274 про припинення обтяження нежитлового приміщення № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до судового розгляду у судове засідання.
25.04.2018 представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом:
зупинення дії рішення відповідача від 25.03.2016 № 28947274 про припинення обтяження нежитлового приміщення № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109);
заборони ТОВ ФК «Поліс», державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, іншим підприємствам, установам та організаціям вчиняти будь-які дії з користування та розпорядження нежитловим приміщенням № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109);
заборони ТОВ ФК «Поліс», державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, іншим підприємствам, установам та організаціям вчиняти будь-які дії з передачі нежитлового приміщення № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109);
заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, іншим реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, іншим підприємствам, установам та організаціям вчиняти будь-які дії щодо нежитлового приміщення № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109).
Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача посилається на те, що є власником нежитлового приміщення № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109), на яке, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 541/2862/13-ц за позовом ПАТ ВТБ Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Пермус», третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1869602,39 грн. накладено обтяження.
При цьому, представник позивача зазначив, що 25.03.2016 відповідачем прийнято спірне рішення про зняття арешту з вказаного об'єкту нерухомого майна.
Разом з тим, 25.03.2016 приватним нотаріусом Тишко І.О. прийнято рішення № 28947979 про реєстрацію права власності вказаного нежитлового приміщення за ТОВ ФК «Поліс» .
Отже, представник позивача зауважив, що всупереч вимогам чинного законодавства, ТОВ ФК «Поліс» став власником нежитлового приміщення № 1, загальною площею 269,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109), на яке було накладено обтяження та власником якого було ТОВ «Пермус».
Крім того, представник позивача зазначив, що ТОВ ФК «Поліс» почало укладати договори оренди вказаного приміщення, у зв'язку з чим ТОВ «Пермус» завдано збитків майже на суму 2080000,00 грн.
Таким чином, представник позивача наголошує, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому як повернення нежитлового приміщення у власність ТОВ «Пермус», так і можливість його належного використання та отримання прибутку його засновниками, оскільки в подальшому виникне необхідність у зверненні до судів, щодо визнання недійними таких договір оренди (суборенди), укладених між ТОВ ФК «Поліс» та іншими суб'єктами господарювання.
Отже, останній вказує на необхідність забезпечення адміністративного позову.
Вирішуючи по суті подану позивачем заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин, вивчивши заяву представника позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування такої заяви та жодних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Пермус» у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України може бути оскаржено.
Суддя К.С. Пащенко