ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2018 року № 826/15463/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Делівері»
прозастосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві, позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (далі - ТОВ «Делівері», відповідач) (з урахуванням клопотання від 05.02.2018 року) про:
- застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (код ЄДРПОУ 31738765) за адресою: вулиця Новокостянтинівська, 22/15 в Оболонському районі у м. Києві, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення;
- відповідно до п.10 ч. 1 ст. 256 КАС України звернути постанову до негайного виконання;
- виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень пожежної та техногенної безпеки приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» за адресою: вул. Новокостянтинівська 22/15 в Оболонському рані у м. Києва) покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 року суддею Амельохіним В.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 826/15463/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виявлені під час проведення позапланової перевірки щодо додержання (виконання) ТОВ «Делівері» вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної і техногенної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім, а відтак відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. А тому, як зазначає позивач, виявлені порушення є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.
Позивач також звертає увагу, що порушення наведені в Акті № 158 від 14.11.2017 року не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.
З наданого до суду 23.01.2018 року (вх. № 7314/18) відзиву на позов, представник відповідача просив у задоволені позову відмовити.
Відзив обґрунтовано тим, що більшість встановлених в ході перевірки порушень усунуті відповідачем на момент розгляду справи і виявлені порушення не становлять реальної загрози життю та здоров'ю людей та можуть бути усунуті в інший спосіб, зокрема, шляхом складання припису, розпорядження чи іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, є підстави стверджувати про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 року відмовлено ТОВ «Делівері» в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
01.02.2018 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача (вх. № 11556/18), в якому зазначив, що порушення, зазначені в акті перевірки позивачем не усунуто, а тому просив задовольнити позов в повному обсязі. Також позивач повідомив, що станом на 01.02.2018 року на його адресу не надходило жодних листів з проханням провести повтору позапланову перевірку щодо перевірки виконання порушень, зафіксованих в Акті № 158 від 14.11.2017 року.
Відповідачем 12.02.2018 року подано до суду (вх. № 15857/18) заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов, яким було повідомлено суд про надіслання до ГУ ДСНС у м. Києві листа з проханням здійснити перевірку виконання вимог припису від 20.11.2017 року № 79, який було складено за результатами перевірки та встановленими в Акті № 158 від 14.11.2017 року порушеннями. А тому, на думку відповідача, підстав для задоволення позову немає.
Згідно частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року апеляційну скаргу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві по справі № 826/12208/16 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Делівері» допустити Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до здійснення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресами: м. Київ, вул. Автозаводська, 18; м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15; м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135; м. Київ, вул. Святошинська, 32; м. Київ, вул. Клеманська, 4.
На підставі наказу від 27.10.2017 року № 375 Головного управління ДСНС України у м. Києві, посвідчення на проведення перевірки від 31.10.2017 року № 321, в період з 01.11.2017 року - 14.11.2017 року, проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, за результатами якої складено Акт № 158.
Вказаним актом встановлено порушення норм Правил пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26297 (далі - НАПБ А.01-001-201) та Кодексу цивільного захисту України, а саме:
- розділу IV п. 1.8 НАПБ А.01-001-2014) - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
- розділ IV п.1.6. НАПБ А.01-001- 2014 - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів
- розділу IV п. 1.17.НАПБ А.01-001-201 - електророзетки, вимикачі, електролічильники, встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;
- розділу IV п.1.7. НАПБ А.01-001-2014 -в приміщенні складу відгалужу вальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
- розділу IV п.1.18. НАПБ А.01-001- 2014 - допускається використання в складських приміщеннях світильників без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
- розділу IV п.1.18. НАПБ А.01- 001-2014- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
- розділу IV п.1.18. НАПБ А.01- 001-2014 - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
- розділу IV п.1.18 НАПБ А.01- 001-2014 - допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;
- розділу IV п. 1.15. НАПБ А.01-001- 2014 - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;
- розділ III п. 2.4.НАПБ А.01-001- 2014 - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості не відповідає нормованій межі вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності);
- розділу IV п. 1.12. НАПБ А.01-001- 2014 - відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра;
- розділ IV п.1.12 НАПБ А.01-001- 2014 - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями в побутових приміщеннях;
- розділ IV П.1.16 НАПБ А.01-001- 2014 - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;
- розділ IV п. 1.20 НАПБ А.01-001- 2014 -не проведений замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;
- розділ V п.1.2 НАПБ А.01-001- 2014 - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- розділ III п. 2.5. НАПБ А.01-001- 2014 - дерев'яні елементи покрівлі не піддані вогнезахисному оброблянню;
- розділ III п.2.23, п.5.3., табл. 1 НАПБ A. 01-001- 2014, ДБН B. 1.1-7-2016 - конструктивні елементи покриття (металеві балки, ферми) виконані нижче ступені вогнестійкості будівлі;
- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001- 2014 - в складському приміщенні ширина проходів між штабелями менше 1 метру;
- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 -в складському приміщенні ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;
- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - по середині складу не влаштовано поздовжній прохід неменше 2 м завширшки;
- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - в складському приміщенні ширина проходів між стінами та штабелями менше 0,8 метру;
- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - в складських приміщеннях допускається зберігання продукції без проходів, навалом;
- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - у складському приміщені розміщені приміщення комірників, тощо;
- розділу III п. 2.9 НАПБ А.01-001-2014 - для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості не розміщені на вхідних дверях ззовні та усередині таких приміщень;
- розділу V п. 3.10 НАПБ А.01-001-2014 - не всі переносні вогнегасники розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;
- розділу V п. 3.10. НАПБ А.01-001-2014 - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно с ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір». ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности»;
- розділ V п.3.11 НАПБ А.01-001-2014 - пожежні щити не доукомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності;
- розділ II п. 3. НАПБ А.01-001-2014 - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;
- розділ II п.4. НАПБ А.01-001-2014 - для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;
- розділ II п.7. НАПБ А.01-001-2014 - у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
- розділ II п.8. НАПБ А.01-001-2014 - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (180 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности»;
- розділ II п.16. НАПБ А.01-001- 2014 - посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- розділу II п. НАПБ А.01-001- 2014 з працівниками не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки;
- ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - приміщення експлуатується без декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками, а вищевказаними нормативно-правовими актами визначені вимоги, які було порушено ним.
Вказаний акт було підписано та отримано уповноваженим представником ТОВ «Делівері» - ОСОБА_1 14 листопада 2017 року.
У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту населення 02.10.2012 року № 5403-V регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту населення передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту населення центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту населення у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту населення підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту населення встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Отже, як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом перевірки № 158 від 14.11.2017 р., вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем за результатами встановлених під час проведення планової перевірки порушень, позивачу було внесено припис № 79 від 20.11.2017 року, яким було зобов'язано останнього, в строк до 29.11.2017 року усунути встановлені а Акті перевірки від 14.11.2017 року № 158 порушення.
04.12.2017 року ТОВ «Делівер» звернулося до позивача з листом про продовження строків усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, встановлених приписом № 79 від 20.11.2017 року до 28.01.2018 року.
20.12.2017 року позивачем листом № 65/1/7068, за результатами розгляду вказаного звернення, відповідача повідомлено про відсутність підстав для прийняття рішення щодо встановлення нових термінів усунення недоліків.
Суд також звертає увагу, на те, що згідно пояснень відповідача ним станом на 12.02.2018 року переважна кількість порушень, зафіксованих в Акті перевірки, ним усунуто, у зв'язку з чим останнім надіслано на адресу позивача лист з метою проведення повторної перевірки.
Разом з тим, ГУ ДСНС у м. Києві повідомило про те, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки та приписі, не спростовані та не надано належних доказів щодо їх усунення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем окрім відзиву на позов, копії договору та листів, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання та усунення порушень, виявлених під час проведеної позивачем перевірки.
Докази, що надані відповідачем через канцелярію суду 24.04.2018 року, щодо усунення порушень, не беруться судом до уваги, оскільки факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, вул. Володимирська 13, місто Київ, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.
2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" (01004, вул. Червоноармійська буд. 15/2, місто Київ, код ЄДРПОУ 31738765) заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері» (код ЄДРПОУ 31738765) за адресою: вулиця Новокостянтинівська, 22/15 в Оболонському районі у м. Києві, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін