ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 квітня 2018 року м. Київ № 826/3487/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ ГРУП"
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КВВ ГРУП" звернулося до суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати реєстраційну дію номер 10761050013003844 та номер 10761070014003844 від 9 липня 2016 року та зобов"язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіну І.Г. вчинити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про скасування реєстраційних дій номер 10761050013003844 та номер 10761070014003844 від 9 липня 2016 року;
- скасувати реєстраційні дії номер 10731050011030170 та номер 10731070012030170 від 9 липня 2016 року та зобов"язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіну І.Г. вчинити дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про скасування реєстраційних дій номер 10731050011030170 та номер 10731070012030170 від 9 липня 2016 року.
Ухвалою суду від 16.03.2018 позовну заяву залишено без руху.
На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач зазначає, що з 01.02.2018 йому стало відомо про факт незаконного заволодіння належними йому корпоративними правами, а саме: часткою в розмірі 1300000 грн., що складає 100% статутного капіталу ТОВ "Кастодіан 2009" та часткою в розмірі 959148,58 грн., що складає 100% статутного капіталу ТОВ "Ферромарт".
Як зазначає позивач в позовній заяві, оскаржувані реєстраційні дії від 9 липня 2016 року номер 10761050013003844 та номер 10761070014003844, номер 10731050011030170 та номер 10731070012030170 щодо державної реєстрації змін до установчих документів у зв"язку із зміною місцезнаходження та зміною складу засновників та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов"язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника та складу підписантів) у відношенні ТОВ "Кастодіан 2009" та ТОВ "Ферромарт" вчинено на підставі поданих державному реєстратору наступних документів: протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ "Кастодіан 2009" від 08.07.2016, договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Кастодіан 2009" від 08.07.2016, протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ "Ферромарт" від 08.07.2016 та договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Ферромарт" від 08.07.2016, які є фіктивними, оскільки від імені єдиного учасника зазначених товариств - ТОВ "КВВ Груп" діяв директор товариства Кондратевський Сергій Михайлович, але станом на дату внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, директором ТОВ "КВВ Груп" був Дайнегін Сергій Миколайович, призначений Загальними зборами учасників ТОВ "КВВ Груп" 29.092.2016 (протокол №29/02/16 від 29.02.2016).
Відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим суд звертає увагу, що законодавцем також врегульоване питання, коли у спорах між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень не поширюється юрисдикція адміністративного суду, а саме: частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про визнання дій приватного нотаріусу, як державного реєстратора, щодо внесення змін до відомостей про юридичних осіб, лише у випадку, якщо такі позовні вимоги не є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і не заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Разом з тим, позивач в позовній заяві, як на підставу для скасування реєстраційних дій посилається на порушення його корпоративних прав та виключно на фіктивність протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ "Кастодіан 2009" від 08.07.2016, договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Кастодіан 2009" від 08.07.2016, протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ "Ферромарт" від 08.07.2016 та договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Ферромарт" від 08.07.2016, на підставі яких вчинено реєстраційні дії.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, випливають виключно із приватно-правових відносин щодо наявності права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Кастодіан 2009" та ТОВ "Ферромарт", а позовні вимоги про скасування реєстраційних дій є похідними від вимог у приватно - правовому спорі.
Таким чином, спір у справі виник між юридичною особою та суб'єктом владних повноважень поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції господарського суду.
Крім того, незважаючи на те, що ТОВ "КВВ Груп" не заявлено вимог щодо визнання свого права на частку в статутному капіталі ТОВ "Кастодіан 2009" та ТОВ "Ферромарт", не оскаржено протоколів загальних зборів учасників товариств та договорів купівлі-продажу, питання правомірності вказаних документів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково стане перед судом, який буде вирішувати цей спір.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» зазначив, що поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що заявлені позовні вимоги є похідними від корпоративних прав позивача, які випливають із права на частку у статутному капіталі ТОВ "Кастодіан 2009" та ТОВ "Ферромарт", суд зазначає, що даний спір не підлягає розгляду адміністративним судом та віднесений до юрисдикції господарського суду.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу негайно.
3. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя М.А. Бояринцева