ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2018 року 08:40 № 826/12920/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України
"Київська міська контора матеріально-технічного забезпечення"
до: 1. Виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
2. Київської міської ради
3. Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування,
архітектури та землекористування
третя особа-1, яка Департамент містобудування та архітектури
не заявляє Виконавчого органу Київської міської ради
самостійних вимог (Київської міської державної адміністрації)
на предмет спору
третя особа-2, яка Департамент земельних ресурсів
не заявляє Виконавчого органу Київської міської ради
самостійних вимог (Київської міської державної адміністрації)
на предмет спору
про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,
представники позивача - Пєвцова О.П.
учасників справи: відповідачів - не прибули
третьої особи-1 - не прибув
третьої особи-2 - Ткаченко О.О.
9 жовтня 2017 року до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська міська контора матеріально-технічного забезпечення" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 06.10.2017 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати незаконним рішення Постійної комісії VIII скликання з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради від 13.09.2016 про повернення проекту рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству Міністерства Оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вул. Поліській, 5 у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)" з матеріалами справи-клопотання К-26164;
- зобов'язати відповідача повернути на повторний розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування Проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству Міністерства Оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вул. Поліській, 5 у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)" з матеріалами справи-клопотання К-26164.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було незаконно відмовлено Державному підприємству Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельних ділянок, що використовує підприємство. Позивач вказує, що відповідач в своїй відмові посилається на норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які взагалі не відносяться до діяльності підприємства і не можуть бути підставою для повернення проекту рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству Міністерства Оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вулиці Поліській, 5 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)".
З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач-2 не погоджується та у своєму відзиві на позовну заяву № 08/230-138 від 24.01.2018 відмітив, що при розгляді проекту рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Міністерства оборони України "Київська міська контора матеріально-технічного забезпечення" на вул. Поліській, 5 у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації будівель і споруд виробничого призначення (складське господарство) Київська міська рада діяла в межах компетенції та відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим Київська міська рада просить суд у позові відмовити.
Відзивів на позовну заяву від відповідача-1 та відповідача-3, а також письмових пояснень від третіх осіб до суду не надходило.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2017 (суддя Пащенко К.С.) судом відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12920/17.
В судовому засіданні 25.01.2018 представником позивача та третьої особи-2 подано до суду клопотання про розгляд справи № 826/12920/17 за їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд вказує, що відповідачі та третя особа-1, не зважаючи на належне їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, не забезпечили явку своїх представників у судове засідання.
Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В січні 2016 року позивач, відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій», звернувся до відпровідача-2 з клопотанням «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вулиці Поліській, 5 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)", яке зареєстровано в межах матеріалів кадастрової справи № К-26164 (копія клопотання міститься в справі, далі - Клопотання).
Згідно з Витягом з протоколу № 19, враховуючи протокол засідання робочої групи від 02.08.2016, зареєстрований від 10.08.2016 № 91, Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування ухвалено повернути проект рішення "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вулиці Поліській, 5 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)" з матеріалами справи-клопотання К-26164 суб'єкту подання до затвердження плану зонування або детального плану цієї території, або до прийняття Верховною Радою України закону щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (копія витягу в справі).
7 червня 2017 року позивач направив до Держгеокадастру у м. Києві звернення вих. № 139 (копія в справі) в якому відмітив, що постійно діюча комісія Київської міської Ради з питань містобуду вання, архітектури та землекористування під керівництвом голови ко місії ОСОБА_4 відмовила у повторному розгляді справи-клопотання К-26164 ДПМО України "Київська КМТЗ" на право отрима ння Державного Акту на постійне користування земельною ділян кою - до затвердження плану зонування або детального плану використання земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2. В додаток до звернення позивачем було долучено наступні документи: витяг з автоматизованої системи ПК "Кадастр"; довідку № Ю-02947/2015; довідку № Ю-30272/2017 (додатки містяться в справі).
При цьому, згідно довідки № Ю-30272/2017 щодо земельної ділянки НОМЕР_1 не встановлено категорію земель та відсутній код цільового призначення.
25 травня 2017 року позивач отримав від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві лист-відповідь № 9-26-0.22-4438/2-17 від 16.05.2017, в якій повідомлено заявника, що документація із землеустрою щодо земельних ділянок з обліковими кодами НОМЕР_1, НОМЕР_2 до регіонального фонду документації із землеустрою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві не надходила. В Головному управлінні Держгеокадастру у м. Києві відсутня інформація про рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до однієї з категорій визначених статтею 19 Земельного кодексу України (копія листа-відповіді в справі).
29.05.2017 позивач звернувся до Голови Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування ОСОБА_4 із заявою вих. № 132 (копія заяви в справі), в якій просив повернути на повторний розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування Проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству Міністерства оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вул. Поліській, 5 у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)» з матеріалами справи - клопотання К-26164.
В червні 2017 року позивач отримав від Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування відповідь № 08/281-1735 від 02.06.2017 (копія відповіді в справі) де зазначено, що на засіданні постійної комісії 19.07.2016 розгляд проекту рішення (ПР-9622 від 12.04.2016) "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству Міністерства Оборони України "Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вул. Поліській, 5 у Дарницькому районі м. Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)" (справа-клопотання К-26164) було ухвалено відкласти для додаткового вивчення робочою групою, створеною на засіданні комісії під головуванням депутата Київської міської ради ОСОБА_5
Відповідно до статті 14 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 9/9, для забезпечення вивчення питання, що розглядається на засіданні комісії, постійна комісія може створювати зі свого складу робочу групу, яка за результатами своєї роботи вносить на розгляд постійної комісії пропозиції, висновки та рекомендації.
У відповіді вказано, що до постійної комісії надійшов протокол засідання робочої групи, яким рекомендовано постійній комісії повернути проект рішення суб'єкту подання до затвердження плану зонування або детального плану цієї території. У зв'язку із чим на засіданні постійної комісії 13.09.2016 було ухвалено повернути проект рішення "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вулиці Поліській, 5 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)" разом з матеріалами справи-клопотання К-26164 суб'єкту подання до затвердження плану зонування або детального плану цієї території, або до прийняття Верховною Радою України закону щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Матеріали справи-клопотання К-26164 разом з проектом рішення (ПР-9622 від 12.04.2016) було передано 22.09.2016 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та на сьогодні не поверталися. Отже, постійна комісія відповідно до чинного законодавства опрацювала зазначений проект рішення та за результатами його опрацювання ухвалила відповідне рішення.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень Регламенту Київської міської ради, затв. рішенням від 7 липня 2016 року N 579/579 Київської міської ради I сесії VIII скликання, регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.
Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про статус депутатів місцевих рад", іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва (ст. 1 Регламенту Київської міської ради).
Згідно ст. 11 Регламенту Київської міської ради постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та актів її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації). Постійні комісії Київради є підзвітними Київраді та відповідальними перед нею.
Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
За результатами опрацювання питань постійні комісії Київради більшістю голосів від загального складу комісії приймають висновки і рекомендації, що викладаються у протоколі засідання комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.
У разі необхідності за рішенням постійної комісії може бути створено підготовчу групу для забезпечення детального вивчення питання в межах строків, передбачених для розгляду проекту рішення постійною комісією. Висновок постійної комісії про підтримку чи відхилення проекту рішення, а також висновок про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями викладається у протоколі засідання комісії (ст. 30 Регламенту Київської міської ради).
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 5 Положення «Про постійні комісії Київської міської ради», постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань володіння, користування та розпорядження землями територіальної громади міста (включаючи питання передачі земельних ділянок у власність чи користування, приватизації земельних ділянок, припинення права користування та вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності).
Постійні комісії Київської міської ради здійснюють свою діяльність, керуючись Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, Статутом територіальної громади міста Києва, Регламентом Київської міської ради та цим Положенням (ст. 2 Положення «Про постійні комісії Київської міської ради»).
За ч. 4 ст. 10 Положення «Про постійні комісії Київської міської ради» рекомендації, висновки та інші рішення постійних комісій Київської міської ради підлягають розгляду органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, їх посадовими особами. Про результати розгляду рекомендацій, висновків та інших рішень постійних комісій Київської міської ради, а також вжиті заходи органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, їх посадові особи повідомляють постійній комісії у встановлений законодавством термін.
Частинами 1, 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (ч. 8 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Як встановлено судом, Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування було прийнято до уваги протокол засідання робочої групи від 02.08.2016 (копія протоколу в справі) та, при повторному розгляді відповідного питання, ухвалено повернути проект рішення "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення" на вулиці Поліській, 5 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)" з матеріалами справи-клопотання К-26164 суб'єкту подання до затвердження плану зонування або детального плану цієї території або до прийняття Верховною Радою України закону щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (копія витягу в справі).
Дане свідчить про прийняття в межах своєї компетенції та у встановленому законом порядку Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування Київради висновку, що був викладений в протоколі № 19, про повернення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству Міністерства Оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» на вулиці Поліській, 5 у Дарницькому районі міста Києва для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство)» разом з матеріалами справи-клопотання К-26164 суб'єкту подання до затвердження плану зонування або детального плану цієї території, або до прийняття Верховною Радою України закону щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
До суду не подано доказів, в підтвердження обставин позову, про подання 29.05.2017 позивачем разом зі своєю заявою № 132 від 29.05.2017 до Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування документів, що підтверджують затвердження плану зонування або детального плану території, затверджених у порядку, передбачених законом.
Щодо викладених позивачем у позові обставин про те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою мав бути наданий Державному підприємству Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» виключно для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення (складське господарство), оскільки Державне підприємств міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» взагалі жодним чином не пов'язане з містобудівною діяльністю, суд зауважує наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.
Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
За ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Під нерухомим майно (нерухомість) в чинному законодавстві розуміється - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).
Поняття експлуатації будівлі або споруди включає в себе використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведення необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації (ст. 1.2. Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі зв'язку, затв. наказом від 28 квітня 2004 року N 88 Державного комітету зв'язку та інформатизації України).
З огляду на зазначені положення законодавства, до нерухомого майна відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, які невід'ємно пов'язані з нею, що, відповідно, і нерозривно пов'язано з експлуатацією таких будівель або споруд в частині використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведення необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами.
За таких обставин суд, в розрізі даного спору, вважає, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає інше використання територій, тобто охоплює в своєму розумінні діяльність певних суб'єктів щодо експлуатації будівель або споруд, що розташовані на певній земельній ділянці та невід'ємно пов'язані з нею.
Таким чином, судом відхиляються мотиви позивача щодо не пов'язаності Державного підприємства Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» з містобудівною діяльністю в аспекті поданого Клопотання у питанні відповідних правовідносин з посиланням на норми Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».
Судом окремо відмічається, що чинне законодавство не містить прямого визначення поняття іншого використання територій та поняття експлуатації будівлі або споруди в аспекті правової кваліфікації згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Закону України «Про основи містобудування», а тому судом застосовано, в порядку ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, аналогію закону в питаннях нерухомого майна і його об'єктів та їх використання.
Також суд звертає увагу на таке.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, в редакції чинній станом на момент подачі позивачем клопотання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Так, з правової конструкції вказаної частини статті 122 випливає встановлений законом порядок звернення особи, яка зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, а саме звернення з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування.
Поняття заяви та клопотання в чинному законодавстві не є тотожними між собою, що знайшло своє відображення в Законі України «Про звернення громадян».
Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», в редакції чинній станом на 02.07.2015, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Як свідчать матеріали справи, Клопотання подавав ОСОБА_6, що діяв на підставі довіреності № 17 від 22.01.2016.
Втім, вказаною довіреністю гр. ОСОБА_6 не надано повноважень в частині права представлення інтересів позивача в питанні подачі саме клопотань, що свідчить про недотримання заявником Клопотання встановленої ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України процедури подачі клопотання про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу, що за ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України", Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Відтак, дія Закону України «Про звернення громадян» не містить обмежень в частині подачі заяв в порядку встановленому земельним законодавством.
За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладені обставини та факти, суд приходить до висновку, що позивачем, за викладених в позові б/н від 06.10.2017 підстав, не доведено обставин незаконності прийняття відповідачем-3 рішення згідно протоколу № 19 від 13.09.2016, що, з огляду на дотримання встановленого законом порядку розгляду такого рішення, не підтверджує викладених в позові вимог щодо зобов'язання відповідача-1 здійснити дії щодо повернення на повторний розгляд матеріалів справи-клопотання № К-26164. Відповідачем-2, в свою чергу, надано суду достатні та належні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, чим, між іншим, доведено правомірність прийнятого відповідачем-3 рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 6, 9, 73-77, 79, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Київська міська контора матеріально-технічного забезпечення" відмовити повністю.
Рішення відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Суддя К.С. Пащенко