Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-з/641/65/2018 Справа № 641/2524/18
27 квітня 2018 року
Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Чайка І.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 641/2524/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та розподіл майна, набутого під час шлюб, -
24.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та розподіл майна, набутого під час шлюб.
26.04.2018 року позивачем до суду подана заява про забезпечення позову- шляхом накладення заборони вчиняти дії по відчуженню у будь-який спосіб права власності на нерухоме майно , що розташоване за адресою : АДРЕСА_1.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до висновку про відмову в її задоволені з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обгрунтування необхідності забезпечення позову.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову.
У відповідності з п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, ознайомившись з наданими суду матеріалами справи, суд вважає , що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає , оскільки позивачем не надано доказів щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зокрема про намір відповідача здійснити відчуження свого нерухомого майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя -ОСОБА_4