Справа № 640/6729/18
н/п 1-кс/640/3956/18
"27" квітня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12017220490004057 від «28» жовтня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 22.09.2009 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 9 місяців 12 днів позбавлення волі; 24.12.2010 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки; 03.04.2014 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, ухвалою суду від 17.10.2014 звільнений від покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році»; 25.12.2014 Орджонікидзівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно вказаного вироку звільнений від відбування призначеного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році»; 21.07.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
18.04.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 2 юристом 1 класу ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 , 27.10.2017 приблизно о 12 год. 00 хв., знаходячись в приміщенні магазину №2739 ТОВ «Алло», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 321, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, протиснув руку у закриту на ключ скляну вітрину та витягнув з неї мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy H5 2017 Duos 16Gb silver», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №542 від 05.12.2017 - 7879 гривень 00 копійок, який поклав до кишені одягнутої на ньому куртки, після чого одразу ж покинув приміщення магазину.
Заволодівши у такий спосіб мобільним телефоном ТМ «Samsung Galaxy H5 2017 Duos 16Gb silver», ОСОБА_5 розпорядився ним у подальшому на власний розсуд, таким чином спричинив ТОВ «Алло» матеріальну шкоду на суму 7879 грн.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнав себе винуватим, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
При цьому пояснив, що 27.03.2018 р. він був затриманий співробітниками поліції з невідомих йому причин, де його тримали протягом дня та увечері відвезли до ІТЗ, а 28.03.2018 доставили до суду для розгляду клопотання інспекції щодо заміни йому іспитового строку на реальне відбування покарання, але ухвалою суду в задоволенні подання було відмовлено. Після чого співробітники поліції його знову доставили до відділу поліції, де оперуповноважені робітники поліції під психологічним примусом примушували дати свідчення проти себе та визнати себе винним в інкримінованому йому злочині, а тому він був вимушений дати свідчення проти себе та визнати себе винним у злочині, якого не скоював.
Захисник підозрюваного заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.
В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220490004057 від «28» жовтня 2017 року , розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
29.03.2018 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.04.2018 р., дозволено слідчому СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 затримати з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_5 , для участі в розгляді клопотання про застосування йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
26.04.2018 р. о 15-00 год. підозрюваного ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.04.2018 р.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_10 від 27.10.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.10.2017; протоколом огляду місця події від 27.10.2017; протоколом огляду предметів (відеозапису) від 28.03.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.12.2017; висновком судово-товарознавчої експертизи № 542 від 04.12.2017.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддявраховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Натомість, клопотання містить лише формальне посилання на обставини, наведені у ст. 177 КПК України, і їх перерахування.
Слідчий суддя вважає, жодним чином не доведеним та голослівним посилання у клопотанні на такий ризик, як можливість ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженню.
Крім того, такі твердження слідчого та прокурора про наявність зазначеного ризику не відповідають вимогам КПК України, де зазначено, що в клопотанні слідчого повинен міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Однак, слідчий суддя погоджується з наведеними у клопотанні слідчого ризиками, передбаченими п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та вважає їх встановленими існування, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що слідчі дії в зазначеному кримінальному проваджені не завершені.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, з урахуванням даними про особу підозрюваного.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 одружений, має на утриманні дитину - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване та фактичне місце проживання.
Разом з тим, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 належної поведінки та запобігання вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; дані про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 умисного тяжкого кримінального правопорушення протиція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 6 років. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
За таких обставин та з огляду на те, що прокурором не доведено виправданості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і не доведено, що менш суворі запобіжні заходи не можуть запобігти заявленому ризику, законні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносноОСОБА_5 відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.
З огляду на вище вказане, слідчий суддя обирає для підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною підозрюваному залишати житло у певний період доби, а саме, з 22.00 годин до 07.00 годин.
Відповідно о ч.5 ст. 202 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Заява підозрюваного ОСОБА_5 щодо застосування до нього незаконних методів, а саме незаконного затримання підозрюваного працівниками поліції та психологічного впливу з боку працівників поліції, повинні бути перевірені процесуальним керівником - прокурором в порядку ст. 206 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12017220490004057 від «28» жовтня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти негайно.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду - в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, строком на 2 місяці, тобто до 29 травня 2018 року, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; 4) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22-00 год. до 07-00 год. наступного дня; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого СВ Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 .
Встановити строк дії ухвали до 29 травня 2018 року.
В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснити перевірку заяви ОСОБА_5 щодо застосування до нього незаконних методів, а саме незаконного затримання підозрюваного працівниками поліції та психологічного впливу з боку працівників поліції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1