Справа№ 640/17192/17
н/п 2/640/699/18
"18" квітня 2018 р.
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Нев'ядомського Д.В.
при секретарі Хомінській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині, визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, в якій, просить суд :
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29.06.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і зареєстрований у реєстрі за № 1088 , удаваним із моменту його укладення в частині покупця ОСОБА_7.
Визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеним 29.06.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і зареєстрованим у реєстрі за № 1088 .
Визнати приватною власністю ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2, придбану за договором купівлі-продажу від 29.06.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і зареєстрованому у реєстрі за № 1088 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що в травні 2016 року позивач вирішив придбати квартиру для власного проживання, у зв»язку з чим ріелтор знайшов йому квартиру за вказаними параметрами.ОСОБА_1 зустрівся із продавцями квартири ( ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4М.) , оглянув її, порадився із батьками, щодо придбання квартири та сплатив продавцю певну грошову суму, відповідно до попереднього договору, в рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2.ОСОБА_1С та продавці( ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4М.) призначили дату укладення договору купівлі- продажу не пізніше 16.00 год. 06.07.2016 року. Проте, 06.07.2016 року позивач повинен був виїхати у відрядження, у зв»язку з чим 29.06.2016 року, ОСОБА_1 повідомив про це продавців і вони запропонували вчинити правочин в цей же день, бо всі докумекти готові.Прибувши до нотаріуса ОСОБА_1 виявив відсутність ідентифікаційного коду, тому попросив продавців оформити придбану ним квартиру на ОСОБА_2 так як повністю їй довіряв.ОСОБА_2 погодилась при цьому запевнила, що за першою вимогою ОСОБА_1, вона переоформить право власності на квартиру на його ім'я.Про ці обставини, ОСОБА_1 повідомив і продавців - власників квартири ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що на їх вимогу було відображене у розписці про отримання ними від ОСОБА_1 коштів, за придбання квартири. Отже, фактично квартира є власністю ОСОБА_1, бо саме він сплатив за її придбання кошти та вступив у володіння. На теперішній час ОСОБА_1 не має змоги зв'язатись з ОСОБА_2, бо телефони останньої вимкнені, що і стало підставою для звернення до суду.
Представник Позивача в судове засідання зявилась , позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, повідомлена своєчасно та належним чином про дату та час судового засідання.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, повідомлений своєчасно та належним чином про дату та час судового засідання , проте на минулому засіданні надавав пояснення по справі , вказав що спілкувався з приводу продажу квартири лише з позивачем , при укладенні попереднього договору та договору купівлі-продажу квартири всю раніше обумовлену суму сплатив Тимофеєв , проте Тимофеєв при укладенні договору повідомив продавців , що оформить квартиру на Ведь , оскільки в нього не вистачає документів. Зазначив , що Ведь бачив лише один раз при укладенні договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з»явились, на адресу суду надали письмові пояснення по справі , просили розглянути справу за їх відсутності , щодо позовних вимог не заперечували та зазначили , що дійсно ОСОБА_1 мав намір купити квартиру, уклав попередній договір, сплатив завдаток , потім сплатив повну суму за придбання квартири, в свою чергу відповідачі передали квартиру , ключі від неї та документи, у зв»язку з чим зазначили що не заперечують проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_6 на адресу суду надіслала клопотання про проведення судового засідання без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в травні 2016 року ОСОБА_1 вирішив придбати квартиру для власного проживання, у зв»язку з чим ріелтор знайшов йому квартиру за вказаними параметрами.ОСОБА_1 зустрівся із продавцями квартири, оглянув її, порадився із батьками, щодо придбання зазначеної квартири та сплатив продавцю певну грошову суму, в рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, що підтверджується Попереднім договором від 06.06.2016 р. реєстровий номер 917, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1.
Як вбачається з попереднього договору пункт 3.2 договір купівлі-продажу квартири повинен бути укладений між продавцями та покупцем в любий з днів , але не пізніше 16 години 00 хвилин 06 липня 2016 року, та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Проте , за специфікою роботи ОСОБА_1 06.07.2016 року повинен був виїхати у відрядження та перебувати у м. Дніпро з 06.07.2016 року по 12.07.2016 року , у зв»язку з чим 29.06.2016 року, ОСОБА_1 повідомив про це продавців і вони запропонували вчинити правочин в цей же день, бо всі докумекти готові.
Прибувши до нотаріуса ОСОБА_1 виявив відсутність ідентифікаційного коду, тому попросив продавців оформити придбану ним квартиру на ОСОБА_2 так як повністю їй довіряв.ОСОБА_2 погодилась при цьому запевнила, що за першою вимогою ОСОБА_1, вона переоформить право власності на квартиру на його ім'я.
Про ці обставини, ОСОБА_1 повідомив і продавців - власників квартири ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що на їх вимогу було відображене у розписці про отримання ними від ОСОБА_1 коштів, за придбання квартири.На теперішній час ОСОБА_1 не має змоги зв'язатись з ОСОБА_2, бо телефони останньої вимкнені.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідків недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений без включення до нього недійсної частини.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
Такої правової позиції дійшов Верховний Суд України у постанові від 07 вересня 2016 року при розгляді справи за N 6-1026цс16.
Крім того, у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними » роз'яснено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Тобто воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому позивач повинен указати, який інший правочин приховується з допомогою укладеного правочину. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.
Оскільки згідно із ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з'ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.
Так, у судовому засіданні представник позивача посилалась на відсутність у позивача ідентифікаційного коду при укладенні договору купівлі - продажу квартири, а відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_4, підтвердили , що всі перемовини з приводу вищезазначеного нерухомого майна здійснював позивач , також в матеріалах справи містяться копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 який за звітний період 2013 року склав 255500.00 гривень , 2014 року склав 266018.99 грн., 2015 року склав 972624,53 гривень , 2016 року склав 98578,31 гривень, що вказує на дійсність факту укладення правочину, який удаваний в частині покупця ОСОБА_7; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином 4) фактичним покупцем квартири позивача.
Відповідно до вимогст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги , що судом визнано удаваним договір купівлі-продажу квартири із моменту його укладання в частині покупця ОСОБА_7, визнано покупцем ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу квартири, в іншому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29.06.2016 року сторонами не оспорювався, а тому фактично позивачу належить приватна власність квартира АДРЕСА_1, придбана за договором купівлі- продажу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7, 10, 76, 141, 244-245, 259 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу удаваним в частині, визнання права власності - задовольнити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29.06.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і зареєстрований у реєстрі за № 1088 , удаваним із моменту його укладення в частині покупця ОСОБА_7.
Визнати ОСОБА_1 покупцем за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеним 29.06.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і зареєстрованим у реєстрі за № 1088 .
Визнати приватною власністю ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2, придбану за договором купівлі-продажу від 29.06.2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, і зареєстрованому у реєстрі за № 1088 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду та в порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя Д.В. Нев'ядомський