Справа №574/140/18
Провадження №1-кп/584/39/18
Іменем України
27 квітня 2018 року Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання
ОСОБА_2
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль кримінальне провадження №12018200140000015 від 15.01.2018 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився і проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1)21 вересня 2011 року Євпаторійським міським судом Автономної республіки Крим за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі,
2)02 квітня 2012 року Путивльським районним судом Сумської області за ч.1 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі.
3)30 жовтня 2014 року Зарічним районним судом м.Суми за ч.2 ст.186, ч.1 ст.222, ч.2 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно достроково 20 листопада 2017 року, невідбутий строк 1 рік 4 місяці 26 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , раніше судимий за грабіж, 15 січня 2018 року близько 15 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, йшов по вул.Незалежності в м.Буринь Сумської області в напрямку залізничного вокзалу.
Побачивши у потерпілої ОСОБА_5 , яка рухалась перед ним в попутному напрямку неподалік магазину «Каскад», жіночу сумку в руці, вирішив заволодіти нею з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите заволодіння чужого майна, ОСОБА_6 підбіг до потерпілої та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, вдарив її ззаду по нозі та схопивши жіночу сумку, яку тримала ОСОБА_5 , почав виривати її з рук потерпілої намагачись відкрито, умисно, з корисливо метою, повторно заволодіти мобільним телефоном «Nokia 105», вартістю 300 грн, з сім карткою оператора ПрАТ «Київстар» до нього, вартістю 20 грн, махровим полотенцем «Home Line Бордюр», вартістю 118 грн 17 коп, та грошовими коштами в сумі 86 грн, які знаходились в сумці.
У зв'язку з опором ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_6 не виконав всіх необхідних дій для доведення злочину до кінця, не заволодів чужим майном та з місця злочину втік.
Обвинувачений вину свою в інкримінованому злочині визнав частково.
Суду показав, що в цей день перебував в м.Буринь разом з ОСОБА_8 , з яким їхали в м.Київ працювати. Оскільки до відправлення потягу було ще багато часу, вони пішли до кафе «Жемчужина» пообідати. Там вживали коньяк та горілку. Випив десь грам 150 коняку та близько 100 гр горілки. Після цього вони повертались до залізничного вокзалу. Як виходив з кафе не пам'ятає. По дорозі він побачив потерпілу, яка йшла перед ними в попутному напрямку і тримала в руці сумку. Підбіг до неї і почав виривати з рук ОСОБА_5 сумку, але йому це не вдалося - у сумці порвались ручки і він впав. Далі він вибачився перед потерпілою і пішов на вокзал.
Пояснює вчинення ним таких дій перебуванням в стані алкогольного сп'яніння. Він не хотів це робити, оскільки три з половиною роки заробляв умовно-дострокове звільнення. Заперечує перебування в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, а також нанесення умисного удару потерпілій. Допускає, що міг зачепити ненавмисно тоді, коли підбігав до неї. Детальних обставин не пам'ятає, оскільки був п'яний.
Вказував на те, що у нього було набагато більше грошей, чим в сумці потерпілої. Із встановленою досудовим слідством вартістю майна згоден. У вчиненому кається. Вибачився перед потерпілою.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у скоєному, його вина у замаху на вчинення грабіжу підтверджується рядом доказів, досліджених у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 15 січня 2018 року близько 15 години йшла в напрямку автовокзалу разом з онуком після масажу біля магазину «Каскад» в м.Буринь. За нею йшли двоє чоловіків спочатку на протилежній стороні дорозі, а потім перейшли дорогу і рухались за нею. Раптом один з них наздогнав її, вдарив по нозі ззаду під коліно та відразу після цього схопивши сумку, яка висіла у неї на руці, почав виривати з рук. ЇЇ руки мерзли, тому вона тримала їх разом і через це останньому не вдалося вирвати сумку.
При цьому другий чоловік стояв і нічого не робив.
Між нею та обвинуваченим виникла боротьба. Вона тягнула сумку до себе, ручка у сумці порвалася і обвинувачений впав на землю. Вона кричала, а він мовчав. Після цього обвинувачений встав та побіг не вибачаючись. На обвинуваченому був капюшон. У сумці у неї були ключі від будинку, тому вона не хотіла, що він викрав її у неї.
Їй стало погано, вона плакала і на вокзалі у неї таксисти запитали, що сталося. Після її розповіді вони показали на поліцейських, які були поряд, та запропонували до них звернутися, що вона і зробила. Поліцейські в подальшому знайшли цих двох чоловіків.
Претензій до обвинуваченого у неї немає, вибачає його, але бажає, щоб він поніс покарання, оскільки її в житті ніхто не бив і не ображав.
Аналогічне потерпіла розповіла та продемонструвала під час проведення слідчого експерименту на місці злочину, що видно з протоколу цієї слідчої дії з фототаблицями (а.п.42-46).
Свідок ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - поліцейські Буринського відділення поліції, кожен окремо суду показали, що в середині січня 2018 року вони спільно несли службу на привокзальній площі в м.Буринь. До них близько 15 години підбігла жінка і повідомила, що хвилин 3-5 назад на вул.Незалежності невідомий чоловік намагався вирвати у неї сумку, а вона чинила опір. Ручка у сумці одірвалася. Обоє втекли. Один - по вул.Незалежній, другий - в сторону залізничного вокзалу. Одного вони знайшли на залізничному вокзалі - ОСОБА_8 , другого - ОСОБА_6 , на вул.Залізнічній в м.Буринь. Він під путями йшов. Хлопці казали, що їхали в м.Київ.
Свідок ОСОБА_12 , суду показав, що був понятим та брав участь у слідчому експерименті за участю обвинуваченого, який розповів та показав як він виривав сумку у потерпілої. Зазначав, що коли ручка відірвалася, то він побіг. Про удари потерпілій не розповідав.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що працює в кафе «Жемчужина» продавцем. 15 січня 2018 року ОСОБА_6 та інший чоловік були їх клієнтами. Обідали серед дня. Пили горілку та коньяк. Обвинувачений розповідав, що прийшов з місць позбавлення волі. Вели себе нормально, інших клієнтів не ображали.
Як вбачається з витягу з кримінального провадження №12018200140000015, 15.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 внесені відомості про те, що 15.01.2018 близько 13 години ОСОБА_6 з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, перебуваючи на алеї по вул.Незалежності в м.Буринь, помітивши ОСОБА_5 , яка в руках тримала жіночу сумку, підбіг до неї, схопив сумку та застосовуючи силу став її виривати. Після того, як у сумці відірвалися ручки, ОСОБА_6 втік, не викравши сумку.
Попередня правова кваліфікація ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України (а.п.36).
Як видно з фотокопій проїзних документів, вони видані на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на поїзд №817 ЛА до м.Києва зі ст.Путивль. Відправлення- 15.01.2016 о 18 годині 02 хвилини (а.с.53).
З протоколу огляду речей від 16.01.2017 та ілюстративної таблиці до нього (стоп кадр №1 відеозапису на 4 хв.41 с; стоп-кадр відеозапису №2 на 4 хв. 56 с; стоп-кадр відеозапису №3 на 5 хв. 18 с) видно, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 переходять автодорогу по вул.Незалежності в м.Буринь від багатоквартирного будинку №20 на алею вулиці (стрілка ліворуч), де рухається ОСОБА_5 за своїм внуком та йдуть за ними в попутному напрямку, що не заперечувалось обвинуваченим (а.с.62-65).
Як вбачається з протоколів пред'явлення особи для впізнання від 30.01.2018, потерпіла ОСОБА_5 серед пред'явлених їй осіб впізнала на фото №1 обвинуваченого ОСОБА_6 за рисами обличчя та тілобудовою, який намагався заволодіти її речами (а.с.50-52).
Відповідно до протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_6 05.02.2018, останній пояснив та продемонстрував, при яких обставинах він намагався заволодіти речами раніше незнайомої йому потерпілої, а саме як підбіг із заду до жінки та схопивши руками сумку став її виривати з рук, а також яким чином впав на землю після того, як у сумці відірвалася ручка (а.с.66-71).
Станом на 18 годину 15 хвилин 15 січня 2018 року ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння та в стані наркотичного сп'яніння, спричинене вживанням канабіноїдів, що підтверджується висновками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с.107-108).
Згідно з висновком експерта №18 від 26.01.2018 при судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 у нього виявлені тілесні ушкодження: садно лоба справа, садно спинки носу зліва.
Характер встановлених пошкоджень свідчить про те, що воно утворилось від ударно-ковзаючої дії тупого (тупих) твердого предмета (предметів), характерні особливості травмуючої поверхні якого (яких) в пошкодженнях не відобразилися.
Таким чином, встановити травмуючий предмет (предмети) не виявляється можливим, і вірогідніше всього утворились в термін, вказаний у постанові.
Тілесне ушкодження у вигляді садно лобу справа, садно спинки носу зліва по ступеню тяжкості кваліфікується як легкі тілесні ушкодження (а.п.72-73).
Відповідно до протоколу огляду речей від 15.01.2018, в приміщенні Буринського відділення поліції були оглянуті жіноча сумка з пошкодженої дужкою, мобільний телефон марки «Nokia 105» з сім-карткою, грошові кошти в загальній сумі 86 грн (2 купюри по 20 грн, 3 - по 10 грн, 5 - по 2 грн, 1 - 5 грн, 1 - 1 грн) (а.п.74-77).
Згідно з висновком експерта від 01.02.2018 року №19/119/9-3/371 ринкова вартість цих речей станом на момент викрадення може становити:
- махрового рушника марки «Home Line Бордюр» станом на момент викрадення - 118 грн 17 коп;
- мобільного телефону марки «Nokia 105» - 300 грн.
Визначити вартість сім-картки оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та сумки жіночої не надається можливим (а.п.81-85).
Згідно з довідкою про вартість майна від 15.01.2018 вартість сім-картки оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», що раніше була в користуванні, придбаної в жовтні 2017 року за 20 грн, станом на 15.01.2018 становить 20 грн (а.с.86).
Відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
З огляду на наведене суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_8 , надані під час проведення слідчого експерименту, оскільки він не допитувався під час судового розгляду (а.п.54-65).
Таким чином, всі інші зазначені докази, які суд визнає належними та допустимими, свідчать про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині доведена поза розумним сумнівом.
Вказані докази у своїй сукупності, достатності та взаємозв'язку є цілком логічними і послідовними, суперечностей не містять та можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Обвинувачений під час відкритого вилучення майна, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої в момент заподіяння (нанесення удару по нозі потерпілої, застосовування сили для вилучення чужого майна шляхом неодноразового смикання сумки з рук потерпілої, внаслідок чого розірвалась ручка сумки), не виконав всіх необхідних дій для доведення злочину до кінця і не заволодів чужим майном через опір потерпілої.
Показання допитаного у судовому засіданні обвинуваченого щодо не застосування насильства до потерпілої та не перебування ним у стані наркотичного сп'яніння не відповідають фактичним обставинам справи, суд їх розцінює критично як бажання пом'якшити відповідальність, оскільки його показання спростовані іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи роз'яснення, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, вчинений повторно.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно з ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових зачинів як засудженим, так і іншими особами.
ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння та у стані алкогольного сп'яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, раніше судимий, негативних характеристик з місця проживання суду не надано, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, вибачився перед потерпілою.
Обставини, які пом'якшують покарання, суд визнає те, що він вибачився перед потерпілою.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Часткове визнання обвинуваченим вини не свідчить про його щире каяття у вчиненому злочині, оскільки щирим каяттям, як самостійною обставиною згідно з ст.66 КК України, що пом'якшує покарання, є безумовне визнання обвинуваченим вини по всіх пунктах обвинувачення.
ОСОБА_6 формально вказуючи про каяття заперечив факт вчинення злочину у стані наркотичного сп'яніння, а також частково заперечував окремі встановлені фактичні обставини справи кримінального правопорушення.
Такі обставини ставлять під сумнів щирість розкаяння, у зв'язку з чим суд позбавлений змоги врахувати щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину при призначенні покарання.
В матеріалах провадження також відсутні дані про відшкодування потерпілому майнової шкоди з боку обвинуваченого.
Враховуючи наведене в сукупності, обставини скоєного, думку потерпілої, наявність обставин, які обтяжують та пом'якшуюють покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів ОСОБА_6 можливе лише в умовах позбавлення волі, а менш сурові види покарання не забезпечать таких цілей, оскільки він раніше судимий, в тому числі за вчинення грабежів, маючи непогашену та не зняту судимість через незначний проміжок часу після звільнення з місць відбування покарання у виді позбавлення волі знову скоїв злочин проти власності поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, належних висновків не зробив і на шлях виправлення не став, тобто має стійку антисоціальну поведінку, підвищену суспільну небезпеку та потребує ізоляції від суспільства.
Зазначене не дають підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 вироком Зарічного районного суду м.Суми від 30.10.2014 засуджений за ч.2 ст.186, ч.1 ст.222, ч.1 ст.70 КК України до п'яти років позбавлення волі (а.с.92-94).
Постановою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 10.11.2017 ОСОБА_6 умовно-достроково звільнений від подальшого відбування покарання на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 26 днів позбавлення волі (а.п.96).
В період не відбутого строку покарання за попереднім вироком вчинив новий злочин, а тому, відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне частково - у виді одного року позбавлення волі, приєднати як невідбуту частину покарання за попереднім вироком до покарання призначеного за цим вироком.
З огляду на призначене покарання підстав для зміни міри запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу немає.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази у справі: жіноча сумка, грошові кошти в сумі 86 грн, мобільного телефону марки «Nokia 105» з сім-карткою оператора «Київстар», яка зберігається у потерпілої, слід дозволити використовувати на свій розсуд (а.п.78).
Відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави 429 грн процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експертів. (а.п.80).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково у виді одного року позбавлення волі приєднати покарання за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 30 жовтня 2014 року і остаточно призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання відраховувати з 27 квітня 2018 року, зарахувавши до нього строк попереднього ув'язнення з 15 січня 2018 року по 26 квітня 2018 включно.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 429 гривень.
Після набрання вироком законної сили речові докази - жіночу сумку, грошові кошти в сумі 86 грн, мобільний телефон марки «Nokia 105» з сім-карткою оператора «Київстар», які зберігається у потерпілої, дозволити використовувати на свій розсуд.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя